Юпітер виявився не таким, як вважалося раніше — що виявило нове дослідження вчених

Нові вимірювання Юпітера показали розбіжності з даними місій 1970-х років.

1695c60b92ac847cc5e84ba4175d3774_04.02.26

Юпітер вважається найбільшою планетою Сонячної системи вже понад пів століття, однак новий аналіз даних NASA показав: його форма й точні розміри були оцінені неправильно. Команда Інституту науки Вайцмана разом із міжнародними колегами представила найточніше визначення параметрів газового гіганта. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це повідомило видання Phys.

Дослідження базується на 26 нових вимірюваннях космічного апарата Juno, орбіта якого від 2021 року дозволяє проходити за Юпітером відносно Землі. Саме це розташування дало змогу відстежити заломлення радіосигналів у його атмосфері та створити оновлену модель форми планети.

Юпітер виявився тоншим, ніж вважали раніше

Дослідження показало, що на екваторі Юпітер приблизно на 8 кілометрів вужчий, а в районі полюсів — на 24 кілометри більш плаский. Це означає, що планета має тонший профіль і сильніше сплющення, ніж фіксували попередні вимірювання майже пів століття тому.

Раніше форма Юпітера визначалася лише за кількома радіовимірюваннями, зробленими під час місій Voyager і Pioneer 1970-х років. Натомість апарат Juno, який працює біля планети від 2016 року, надав ученим одразу десятки нових вимірів.

Аналізуючи заломлення сигналів, дослідники змогли побудувати детальні карти температури та щільності атмосфери Юпітера. Це не лише уточнило його форму, а й допомогло краще узгодити моделі внутрішньої будови планети з даними про гравітацію та атмосферні процеси.

Науковці наголошують, що навіть різниця в кілька кілометрів має велике значення для розуміння того, як влаштовані газові гіганти. Юпітер слугує еталоном для вивчення подібних планет як у Сонячній системі, так і за її межами, тож нові вимірювання можуть вплинути на уявлення про формування й еволюцію планет загалом.

Окрему роль у дослідженні відіграли потужні вітри Юпітера, які раніше не враховувалися належним чином. Їхнє включення допомогло пояснити давні розбіжності між спостереженнями та теоретичними моделями й дало змогу зазирнути глибше під хмарний покрив планети.

У майбутньому розроблені методи планують застосувати для аналізу даних нових міжпланетних місій, що дозволить ще точніше досліджувати атмосферу та надра газових гігантів.

Нагадаємо, астрономи виявили нову потенційно придатну для життя планету приблизно за 146 світлових років від Землі. Температура на її поверхні може опускатися нижче –70°C.