Таємний тил Путіна: як Китай допомагає РФ подолати нафтову кризу

Про це йдеться у статті Bloomberg.

Протягом кількох останніх років головним покупцем російської нафти, що транспортувалася морем, була Індія. Однак тепер вона зменшила обсяги закупівель, і цю нішу активно займає Китай. У відповідь Росія почала частіше перевантажувати нафту на надвеликі танкери класу VLCC, здатні перевозити до 2 млн барелів.

«Це сигналізує про зростальну залежність від Китаю як основного ринку збуту російської нафти Urals», — сказала аналітикиня Анна Жмінько.

Китай збільшує закупівлі російської нафти

Перевалка «судно-в-судно» разом із використанням великих танкерів свідчить про зміну структури ринку: Китай збільшує закупівлі нафти, тоді як індійські нафтопереробні компанії їх скорочують. Аналітики вважають, що це означає посилення залежності Росії від китайського напрямку як ключового ринку збуту Urals.

Росія компенсувала падіння експорту нафти до Індії

Після початку повномасштабної війни проти України та запровадження санкцій Росія змогла перебудувати експортні маршрути, хоча це потребує складніших схем і додаткових витрат. Останній тиск США на постачання російської нафти до Індії ще більше стимулював Китай нарощувати імпорт.

Статистика це підтверджує: у перші 18 днів лютого обсяги постачання російської нафти до китайських портів сягнули 2,09 млн барелів на добу — проти 1,72 млн у січні та 1,39 млн у грудні. Таким чином, падіння експорту до Індії було повністю компенсоване.

Використання супертанкерів є економічно доцільним через значно довший маршрут між Росією та Китаєм. До того ж такі судна можуть виконувати роль плавучих сховищ, якщо вантаж тимчасово не має покупця.

Супертанкери і шлях російської нафти до Китаю

Новий пункт перевалки в Червоному морі з’явився на тлі посиленого контролю в традиційних місцях — поблизу північної частини Суецького каналу, а також біля берегів Греції та Мальти. У районі Перської затоки такі операції стали менш привабливими через активну присутність ВМС США поблизу Оману.

Супертанкер Sahara, збудований 2007 року і включений до санкційних списків США, нещодавно прийняв нафту біля Синайського півострова. Він завантажив близько 1,7 млн барелів, доставлених меншими суднами, після чого перевіз їх на Далекий Схід Росії, де вантаж знову перевантажили для подальшого доставлення до Китаю.

Зрештою, транспортування нафти від чорноморського порту «Новоросійськ» до кінцевого пункту тривало приблизно три місяці — тоді як зазвичай такий маршрут займає лише 5-6 тижнів. Інформації про власника та менеджера судна, зареєстрованих у Ліберії, у відкритих морських базах немає.

Китай допомагає РФ з дронами та зброєю

Повномасштабне вторгнення РФ до України призвело до міжнародної ізоляції Москви, змусивши її шукати підтримки у Китаю. Newsweek зазначає, що Пекін став «вирішальним фактором» у затяжній війні: попри офіційний нейтралітет КНР забезпечує до 80% критичних компонентів для російського ВПК, зокрема електроніку для дронів. Експерти називають це прихованим «ленд-лізом». Китай уникає безпосередніх постачань зброї, щоб не потрапити під санкції.

Завдяки рекордному товарообігу та просуванню кремлівських наративів на Глобальному Півдні Пекін де-факто став «старшим партнером» РФ, використовуючи її залежність для посилення власного геополітичного впливу та противаги Заходу.

За даними видання The Japan Times, 2025 року Китай суттєво посилив підтримку РФ у війні, постачаючи критичні компоненти та мінерали для зброї, без яких Москва не змогла б воювати, і ця тенденція збережеться 2026 року. Пекін ігнорує заклики Європи до миру, а Таїланд став ключовим посередником для обходу санкцій. Зокрема, за 11 місяців 2025 року РФ через Таїланд імпортувала китайських дронів на 125 млн дол., що увосьмеро перевищує попередні показники.