Політика
Україна
Росія стріляє "з конвеєра": запаси ракет могли вичерпатися
Росія під час масованих атак дедалі частіше застосовує ракети, виготовлені буквально напередодні ударів, що може свідчити про виснаження її запасів стратегічної зброї.
Російська армія дедалі частіше застосовує ракети, виготовлені наприкінці 2025 року або вже на початку 2026-го. Це може свідчити про суттєве скорочення стратегічних запасів на складах РФ. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це заявив оглядач порталу “Мілітарний” Вадим Кушніков в ефірі ”Київ24”.
За його словами, аналіз уламків ракет, використаних під час останніх масованих атак, показує, що значна частина боєприпасів була вироблена нещодавно. Така тенденція вказує на те, що Росія змушена застосовувати нову продукцію майже одразу після виготовлення, не накопичуючи резерви.
“Ми бачимо, що росіяни для своїх комбінованих масованих ударів використовують ракети, які були виготовлені наприкінці минулого року або вже на початку цього. Це дає розуміння, що у них не залишилося настільки великих запасів. Тому удари по підприємствах можуть зменшити можливості ворога щодо застосування цієї номенклатури озброєння”, — зазначив Кушніков.
Масовані обстріли України — що відомо
Раніше ми писали, що від початку повномасштабної війни Росія випустила по Україні близько 13 тисяч ракет, 88 тисяч ударних дронів і понад 120,5 тисячі керованих авіабомб.
Водночас українська протиповітряна оборона продовжує демонструвати високу ефективність навіть під час масованих атак, зокрема балістичними ракетами та комплексами С-300. За цей час силам ППО вдалося знищити 86 ракет “Кинджал”, понад 700 “Калібрів”, близько 2,5 тисячі ракет типу Х-101, а також 260 “Іскандерів-К”.
Також повідомлялося, що російські окупанти можуть змінити пріоритети обстрілів і зосередитися на об’єктах критичної інфраструктури, що забезпечують українців водою, повідомив Іван Якубець, командувач Аеромобільних військ ЗСУ (1998–2005 рр.) За словами експерта, ворог цілитиме в місця з найбільшою скупченістю населення, щоб створити гуманітарну кризу.






