Можуть, якщо захочуть? Після Костянтина Жеваго за кордоном мають знайти й Миколу Лагуна

Логічним наступним кандидатом на вручення підозри, а можливо й затримання і подальшу екстрадицію є колишній власник Дельта банку Микола Лагун. Суми завданих ним збитків в десятки раз перевищують цифри у справі Жеваго, обставини справ дуже подібні, а успішний кейс допиту за кордоном мав би підштовхнути правоохоронні органи до більш активних дій щодо Лагуна. Про це повідомляє kp.ua.

19 березня Офіс Генерального прокурора повідомив про вручення підозри Костянтину Жеваго та його допит у якості підозрюваного на території Франції у справі про виведення зі збанкрутілого банку “Фінанси і кредит” понад півмільярда гривень через фіктивні позики підставним особам. Олігарху інкримінують створення та керівництво злочинною організацією; організацію розтрати майна в особливо великих розмірах у складі злочинної організації; легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Новиною є не факт переслідування Жеваго через банкрутство і розтрату коштів вкладників “Фінанси і кредит” - цю справу розслідують уже понад сім років. Однак вперше правоохоронцям вдалось “дотягнутися” до олігарха такого рівня за кордоном – і не просто вручити підозру, а допитати в якості підозрюваного (ймовірно, на території консульства чи іншої дипломатичної установи).

Захист Жеваго і він сам у коментарях для ЗМІ зазначили, що йдеться не про нову підозру, а про ту, що була підготовлена Державним бюро розслідувань ще у 2024 році. Тобто де-факто новим був виключно факт допиту за кордоном. Примітно, що сам підприємець, за його словами, раніше домагався організації такого допиту, аби довести свою невинуватість та необґрунтованість закидів з боку правоохоронців. Проте це аж ніяк не применшує важливості прецедента, створеного ОГП, ДБР і самим Жеваго для інших потенційних фігурантів, що можуть пройти цей “шлях”.

Два банкіра

Очевидним “першим кандидатом” для цього є Микола Лагун, колишній власник збанкрутілого Дельта банку. Його “доля” в багатьох моментах повторює “долю” Жеваго, а відтак аналогії і схожі підходи були б логічним кроком з боку правоохоронних органів.

По-перше, як і у випадку Жеваго та банку “Фінанси і кредит”, щодо Лагуна і “Дельта банку” правоохоронні органи розслідують схожі кримінальні справи про виведення коштів, шахрайство, злочинні організації у вигляді правління та представників близького оточення, які допомагали ухвалювати злочинні рішення про виведення коштів. Загальна сума збитків, завданих Лагуном, оцінюється в понад 1,5 млрд доларів. Це в сто разів більше, ніж сума, через яку вручили підозру Жеваго. Тільки Фонд гарантування вкладів судиться з екс-банкіром і його оточенням за суму в збитків у понад 23 млрд грн. Численні справи обох підприємців тривають роками і особливо не зрушуються з місця завдяки затягуванню з боку адвокатів, судів та відсутністю політичної волі до їх завершення.

Разом в розшуку

По-друге, як і Жеваго, Лагуна оголосили в міжнародний розшук саме у справах, що стосуються розкрадання коштів рефінансування. Попри те, що він не живе в Україні, Жеваго все ж “наздогнала” одна з перших підозр, підготовлених ще в 2019 році – на її підставі його затримали правоохоронні органи Франції у 2022 році на курорті в Куршевелі. Згодом французький суд звільнив його під заставу в 1 млн євро, а уже за два місяці апеляційний суд відмовив в екстрадиції в Україну. Це рішення було згодом підтверджене Верховним судом Франції в листопаді 2023 року. Це не завадило ДБР оголосити нову підозру в травні 2024 року – і знову запитати про екстрадицію після того, як суд в Україні заочно взяв Жеваго під варту. В жовтні 2025 року паризький суд знову відмовив в екстрадиції. І от тепер, у березні 2026 підприємцеві вручили “стару” підозру і допитали його уже в цьому статусі. Є дані, що Жеваго міг прибути на допит в зовсім іншій справі – господарчій суперечці щодо одного з його активів в Україні, і не розраховував на отримання підозри у кримінальному провадження. Проте факт залишається фактом: українська сторона здійснювала низку проактивних дій, щоб його “дістати”.

З Лагуном ситуація відмінна. Йому підозру щодо розтрати коштів НБУ через фіктивні кредити на 1 млрд грн. вручали ще в Україні, в його маєтку після обшуку. Тоді суд ухвалив рішення залишати Лагуна під домашнім арештом. Він покинув Україну за незʼясованих обставин уже під час повномасштабного вторгнення, в 2022 році, і тепер проживає у Відні. В міжнародному розшуку екс-банкір з жовтня 2024 року. Його місце перебування правоохоронним органам відоме: Лагун сам заявляв про нього під час судових процесів, в які включається онлайн, проживання у Австрії підтверджували і його адвокати.

Проте ані про звернення щодо Лагуна по міжнародну правову допомогу, ані про офіційні запити про екстрадицію його з цієї країни публічно невідомо. Як показує практика з Жеваго, “при бажанні” навіть заборона місцевого суду не є перешкодою для правоохоронців, щоб звертатися по екстрадицію повторно. І це при тому, що щодо екс-власника “Фінанси і кредит” є цілком обґрунтовані підстави вважати, що є наявними політичні переслідування (тобто шанси “дістати” його з-за кордону дуже примарні, але правоохоронні органи все одно на це йдуть). Натомість Лагун є політично “нейтральною” фігурою – публічно не помічений в фінансуванні політичних партій чи опозиційних до влади поглядах. Тож запит на його затримання та екстрадицію взагалі не мав би становити жодної політичної проблеми.

Санкції за співпрацю з росією

По-третє, і Лагун, і Жеваго перебувають під санкціями за співпрацю з росією. Жеваго закидали, крім виведення коштів з “Фінанси і кредит”, його тісні звʼязки з Росією, зокрема, з підсанкційним російським олігархом Олексієм Федоричевим. Крім того, підконтрольна Жеваго група компаній "Ferrexpo" могла співпрацювати з РФ: "Автокраз" експортував до росії вантажівки, "Росава" та "Преміорі" - автошини, які ще в 2022 році постачалися до так званих "Л/ДНР".

Причиною санкцій для Лагуна стали, ймовірно, його російський паспорт, звʼязки із “правою рукою” путіна і переговірником з економічних питань в США Кірілом Дмітрієвим, його активи, що працюють на окупованих територіях і сплачують податки до російського бюджету, фінансуючи армію агресора. Жеваго свої санкції безуспішно оскаржував, намагаючись довести політичне переслідування. Лагун – лише на початку цього шляху. Проте доказів його співпраці з росіянами, схоже, суттєво більше. А відтак шанси на успішне скасування санкцій мінімальні. Інше питання, що у Лагуна та його близьких є російські паспорти, тож його “запасний аеродром” – це росія. В той час як Жеваго знаходиться в росії під санкціями з 2018 року.

Для Жеваго санкції і кримінальне переслідування стали суттєвим ударом по статкам: десятки його підприємств, включаючи Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, передано до АРМА, АвтоКраз передали в тимчасове управління Міноборони. Також у підприємця фактично забрали декілька десятків обʼєктів нерухомості і майнових комплексів. Ба більше, в серпні 2025 року Високий суд Англії заморозив активи Жеваго за кордоном до виконання рішення місцевого суду в Україні про повернення 1,6 млрд грн боргу перед Нацбанком.

Із Лагуном, збитки від діяльності якого кратно перевищують епізоди, що їх закидають Жеваго – такого не сталось. Численні публікації ЗМІ про земельні латифундії екс-власника Дельта банку в Івано-Франківській та Київській областях, іншу нерухомість та активи – призводять лише до того, що Лагун встигає переоформити частину бізнесу на “фунтів”, а частину продати. Не йдеться також і про арешт активів за кордоном, хоча у самих же матеріалах кримінальних справ йдеться про виведення коштів рефінансування НБУ та коштів вкладників саме на закордонні рахунки. Фонд гарантування вкладів свого часу не проявив бажання інвестувати ресурси у розшук активів Лагуна по світу. При тому, що підстави для заморожування активів через суд в Лондоні, були і залишаються цілком реалістичними.

Натомість, судячи з усього, пошук активів здійснила група компаній Фокстрот, що в 2024 році відсудила у Лагуна понад $117 млн. На одні тільки юридичні послуги екс-власник “Дельти” витратив понад $2 млн. Натомість в Україні він неодноразово намагався виставити себе “голим як церковна миша” і оголосити про особисте банкрутство як фізособи, щоб списати з себе не менш як 6 млрд грн боргів за особистими поруками за кредитами “Дельти” перед державними банками.

***

Досвід роботи правоохоронної і судової системи в кейсі Костянтина Жеваго доводить, що за наявності бажання та необхідної мотивації цілком реальним є знайти підозрюваного в економічних злочинах підприємця на території європейської країни, вручити йому підозру, допитати як підозрюваного, розшукати, арештувати, частково взяти в управління його активи, заблокувати рахунки, заморозити активи в світі через механізми Лондонського суду. Тож постає відкрите питання: чому протягом останніх дванадцяти років з моменту виведення “Дельта банку” з ринку і початку відповідних розслідувань щодо Лагуна жоден з таких напрямків роботи не був доведений до логічного завершення, а деякі навіть не починали здійснюватися? І хто повинен понести відповідальність за те, що збитки, нанесені державі в сумі понад 50 млрд грн. так досі й не почали покриватися, а фігурант розслідувань “сміється в обличчя” всій правоохоронній і судовій системі України з комфортної квартири у Відні?