Працівники Болгарії, Латвії та Румунії залишаються найнижче оплачуваними кадрами в ЄС

Водночас найнижчі показники брутто-зарплат фіксуються у східноєвропейських державах, хоча саме вони наразі демонструють найшвидші темпи зростання доходів населення. Пише Мінфін. Про це повідомляють Контракти.UA.

На континенті також зберігається колосальний розрив у загальних витратах бізнесу на утримання робочої сили та соціальні внески. Про це повідомляє статистична служба Європейського Союзу (ЄС), відома як Eurostat.

Лідери та аутсайдери за рівнем брутто-зарплат

Згідно зі свіжими статистичними даними, Люксембург пропонує працівникам найвищу середню заробітну плату до оподаткування (брутто) у розмірі 49,7 євро за годину. Наступні позиції займає група скандинавських країн: Ісландія (47,0 євро), Норвегія (45,8 євро) та Данія (44,7 євро).

На протилежному кінці європейського рейтингу опинилися Латвія та Румунія з показником 12,9 євро за годину, а замикає список Болгарія, яка пропонує найнижчу середню погодинну оплату на континенті: лише 10,5 євро до утримання податків.

Де доходи зростають найшвидше?

Попри низькі абсолютні цифри, саме Східна Європа лідирує за динамікою доходів. У період з 2021 по 2025 рік Болгарія зафіксувала найбільший приріст брутто-зарплат: на 69,4%. Польща також продемонструвала значний стрибок: заробітки до сплати податків там зросли на 66%. Далі йде Румунія зі збільшенням показника на 61,3%. Працівники в Хорватії, Литві та Угорщині також побачили зростання номінальної оплати праці в середньому більш ніж на 50%.

Натомість найповільніше зарплати зростали у заможних країнах: Норвегії (5,5%), Швеції (6,1%) та Італії (10,6%). Провідні економіки блоку, такі як Німеччина, Франція та Іспанія, також показали зростання, яке виявилося нижчим за середній показник по ЄС: близько 20%.

Податковий тягар та нерівномірні витрати бізнесу

Ведення середнього бізнесу в ЄС супроводжується значним фіскальним навантаженням для роботодавців. Для компаній, що мають у штаті щонайменше 10 працівників, загальна вартість робочої сили (сума брутто-зарплати та податків, які сплачує сама компанія) становить близько 35 євро за годину, а виключно для країн Єврозони цей показник підвищується до 38 євро.

Близько чверті від цієї суми йде на витрати, не пов'язані з оплатою праці: насамперед на соціальні внески роботодавця. Проте розподіл цих витрат кардинально відрізняється залежно від конкретної юрисдикції. Найвищі додаткові витрати несуть компанії у Франції (32%), Швеції (32%) та Словаччині (29%). Натомість у Румунії, Литві та на Мальті частка соціальних внесків з боку роботодавця є практично нульовою. Іспанський та італійський бізнес звітує про вищі податки на працю, ніж у середньому по ЄС, при тому що погодинна заробітна плата працівників у цих країнах залишається нижчою за середній рівень блоку.

Найвища та найнижча вартість робочої сили

Якщо враховувати як саму брутто-зарплату, так і соціальні відрахування підприємства, найвищі загальні витрати на оплату праці несе бізнес у Люксембурзі: близько 57 євро за годину. Це на 5 євро більше, ніж у Данії (яка посідає друге місце), та майже на 10 євро більше, ніж у Нідерландах (третє місце).

Розрив між верхньою та нижньою частинами рейтингу є разючим: у Болгарії загальна вартість робочої сили становить лише 12 євро за годину, а в Угорщині — трохи більше 15 євро. Загалом погодинні витрати на робочу силу зросли на 4,1% в ЄС та на 3,8% у Єврозоні. Мальта стала єдиною державою, де загальні витрати компаній на утримання персоналу знизилися: на 0,5%. Водночас найбільше зростання витрат роботодавців було зафіксовано в Болгарії (на 13,1%), Хорватії (на 11,6%) та Словенії (на 9,3%).