Найгірша ситуація в історії України: через обстріли портів Одещини експорт зерна впав удвічі — що буде з цінами на хліб

Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Дмитра Фурдака.

Збиткові ціни та заповнені ангари на Київщині

Фермер Євгеній Канарейкін зустрічає нас в одному з ангарів на Київщині. Тут зберігаються по один бік — величезна кучугура із пшеницею, по інший — урожай соняшника. Зазвичай у цю пору року ці запаси вже мали б бути меншими.

Євгеній Канарейкін, фермер: «Зараз у нас собівартість оцієї пшениці 5500 за тонну. Ми почали продавати по 6 тисяч. Ще куди не йшло. Ну, коли зараз 4 тисячі — це собі прямий збиток, ну хай вона краще полежить».

Ціни на збіжжя в Україні обвалила війна. Від кінця липня 2026 року всі три порти Одеського регіону не працюють через постійні російські обстріли. Експорт упав більше ніж удвічі, а надлишок зерна зробив ціну меншою.

Євгеній Канарейкін: «Цього року ми зібрали 600 тонн, зараз на складі 400. Тобто ми третину тільки продали, тільки для того, щоб були оборотні кошти на рахунку».

Експорт упав удвічі: найгірша ситуація за часи незалежності

До повномасштабної війни Україна щороку після збору врожаю станом на листопад експортувала в середньому 10 мільйонів тонн пшениці. Навіть після 2022 року нам вдавалося продавати на цю дату за кордон шість мільйонів тонн збіжжя. Цьогоріч цей показник — вдвічі менший.

Денис Марчук: «Якщо ми будемо відвантажувати такими темпами, які є на сьогодні, то ми в наступний сезон із перехідними залишками ввійдемо близько 35–40 мільйонів тонн зернових».

Коли морські шляхи стали недоступними, Україна переорієнтувалася на залізницю та автомобільне сполучення. Це довше і дорожче. І потужності вже на максимумі. Інфраструктура сусідів України теж не розрахована на такі обсяги.

Денис Марчук: «Найгірша навіть ситуація за період війни, це фактично найгірша ситуація за період незалежності України».

Від падіння експорту потерпає передусім державний бюджет, адже це життєво необхідні валютні надходження. 2022 року уже вдавалося домовитися про зерновий коридор у Чорному морі. Він протримався рік. Тепер жодних прогнозів, коли порти Одещини запрацюють, немає.

Тарас Висоцький: «Є низка країн та регіонів, які критично залежать від постачань пшениці з Чорноморського регіону, зокрема з України. Відповідно, було декілька ініціатив від міжнародних партнерів — знову ж від Туреччини, Єгипту, Індії — для того, щоб врегулювати питання безпеки чорноморської торгівлі, зокрема аграрної продукції. На сьогодні ці всі ініціативи залишилися без відповіді, без реакції з боку країни-агресора».

Євгеній Канарейкін, фермер: «Якась перспектива є. І я не думаю, що це надовго затягнеться, тому що навіть ті самі орки — вони зацікавлені, щоб Чорне море працювало. Недаремно наш президент ось був у Ердогана, вони деталізували це, як же зробити, щоб таки Чорне море запрацювало».

Ставка на олійні культури та чи впаде ціна на хліб

Євгеній Канарейкін прочиняє нам секрети бізнесу. Наприклад, зараз його фірма більше продає олійних культур — соняшник, ріпак. Адже вони найменше втратили в ціні. А плани підприємця на наступний рік можемо побачити вже навіть наочно.

Євгеній Канарейкін: «Бачите, я рослинку зірвав, і вона вийшла без коріння, корінь залишився в землі — це вже є плюс, тобто коренева система розвинута достатньо, тобто вже вона почала працювати».

Це пан Євгеній тішиться маленькими паростками озимої пшениці. Вона дасть урожай наступного року. І попри непевну ситуацію із цьогорічним урожаєм, аграрій має амбітні плани. Його фірма посіяла на 50 гектарів більше — і ріпаку, і пшениці.

Євгеній Канарейкін: «Знаєте, от уже фермер із досвідом, я в цій темі 30 років: от будь-що там у світі, ціни, порти стоять, а от вийдеш — усе нормально, життя продовжується».

А от очікувати, що з дешевим зерном впаде ціна хліба, не варто, кажуть фахівці. Адже інші складові вартості буханки хліба — передусім ціна пального — здешевшення пшениці нівелюють.