Усе вимерзло: що буде з цінами на ягоди, фрукти та овочі

Про це розповів Почесний президенто Асоціації фермерів України Микола Стрижак в інтерв’ю «Теллграфу».

Де найскладніша ситуація

За словами експерта, на Київщині та Черкащині майже повністю загинула рання полуниця, виноградники зазнали критичних ушкоджень, а тепличні кавуни на Кіровоградщині не вдалося врятувати навіть завдяки обігріву та багаторівневому укриттю.

Найбільше постраждали кісточкові культури — абрикоси, персики та частина вишні. Також значних втрат зазнали виноградники: через теплу зиму рослини рано прокинулися, а подальші морози пошкодили молоді пагони. Частину насаджень, ймовірно, доведеться висаджувати заново.

«По малині та ожині поки що невизначеність — вони не так активно рушили в ріст, тому остаточних висновків робити зарано», — сказав Стрижак.

Складною залишається ситуація і з полуницею. У центральних регіонах країни вимерзли перші квітки ранніх сортів, через що фермери втратили найціннішу частину врожаю.

«Є сподівання, що Закарпаття збереже свій урожай, і столиця отримає полуницю звідти. Буде пізніше, менше, не така велика — але голодними не залишимося», — відзначив експерт.

Заморозки зачепили й зернові. У центральних областях постраждали посіви озимої пшениці іноземної селекції, тоді як адаптовані українські сорти змогли витримати похолодання.

Кукурудза та соняшник постраждали значно менше. Також, додає експерт, ріпак здивував своєю стійкістю.

«У відкритому ґрунті ще нічого не висаджено. Навіть у теплицях ситуація була складною: ґрунт настільки промерз, що огірки чекали на появу сходів не три-чотири дні, як зазвичай, а по два тижні. Причина в тому, що повітряна температура 20°C у теплиці не означає відповідного тепла на глибині залягання коренів: там необхідно щонайменше 15°C, а довго трималося лише 8–10°C», — констатував Стрижак.

На Кіровоградщині фермери намагалися врятувати ранні кавуни — використовували плівкові укриття, солому та обігрів, однак мороз до -6°C повністю знищив урожай.

«Кавуни вимерзли повністю. Шкода людей: стільки праці, стільки коштів вклали — і нічого не отримали», — сумно визнав фахівець.

Попри втрати, аграрії не прогнозують критичного дефіциту фруктів та овочів. За словами Стрижака, нестачу української продукції компенсуватиме імпорт, а прогнози щодо різкого стрибка цін на 30–80% він назвав перебільшеними. Як наголошує Стрижак, ціни визначає не продавець і не обсяг врожаю, а купівельна спроможність покупця.

«Схема проста: ціна піднімається поступово на 10%, іноді на 20%. Щойно покупці перестають брати товар за певною ціною — магазин знижує її до рівня, що забезпечує збут. Якщо перша полуниця зранку коштує 200 гривень і добре продається — наступного дня вона коштуватиме 220, потім 240, 260, 280. Коли купівлі зупиняються — ціна відкочується до 260 і фіксується. Саме на цьому рівні й встановлюється ринкова вартість», — акцентував Стрижак.

У свою чергу, фермерам радять адаптуватися до нових кліматичних умов: висаджувати кілька сортів культур одночасно та проводити посіви поетапно, щоб мінімізувати ризики через погодні аномалії.

Як ми псиали, світові ф’ючерси на картоплю за кілька тижнів злетіли більш ніж на 700% — з 2,11 до 18,50 євро за 100 кг. Усе через побоювання щодо глобальної продовольчої безпеки, здорожчання енергоносіїв і добрив унаслідок конфлікту на Близькому Сході. Попри ажіотаж на фінансовому ринку, у Європі наразі спостерігається надлишок картоплі через рекордні врожаї у Франції, Нідерландах, Бельгії та Німеччині. Експерти наголошують: різке зростання ф’ючерсів поки не означає миттєвого подорожчання картоплі для споживачів. Додатковий тиск на аграрні ринки створює ризик перебоїв у постачанні через Ормузьку протоку, яка є важливим маршрутом для торгівлі добривами та нафтою.