В яких містах України будують орендне житло для переселенців: відібрали п’ять населених пунктів

За результатами конкурсного відбору участь у програмі візьмуть п’ять міст: Львів, Житомир, Миколаїв, Кременчук і Кропивницький.

Проєкт розрахований на два роки і реалізується за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Єврокомісії. Загальний бюджет ініціативи становить 100 мільйонів євро, які розподілені порівну між кредитом (на 30 років із 10-річним пільговим періодом) і грантовими коштами. Для оптимізації витрат будівництво здійснюватиметься за проєктами повторного застосування.

Хто може претендувати на отримання такого житла

Важливою умовою проєкту є повна готовність житла до заселення. Квартири надаватимуться не просто з ремонтом, а повністю умебльованими та облаштованими необхідною побутовою технікою.

Окрім переселенців, на таке житло зможуть претендувати ветерани, багатодітні родини, люди з інвалідністю, а також працівники соціальної та критичної інфраструктури.

Ключова особливість ініціативи полягає в тому, що збудовані квартири залишаться у власності громад — їх неможливо буде приватизувати чи перепродати, а орендна плата буде суттєво нижчою за ринкову.

Як відбирали міста

Процес відбору громад для участі в проєкті був багатоетапним і базувався на принципах прозорості та максимальної готовності до реалізації. Всього свої пропозиції надіслали 25 громад, серед яких були такі обласні центри, як Львів, Житомир, Миколаїв, Харків, Хмельницький, Кропивницький і Полтава. Комісія приділяла особливу увагу регіонам, які стали прихистком для великої кількості внутрішньо переміщених осіб або безпосередньо постраждали від наслідків окупації та бойових дій.

Для об’єктивної оцінки було розроблено 16 критеріїв, згрупованих у три ключові напрями:

1. Першочергове значення мала технічна готовність громади, яка передбачала наявність вільної земельної ділянки площею понад один гектар з уже затвердженим цільовим призначенням. Також критично важливою була наявність актуального Генерального плану, який дозволяв розпочати будівництво без тривалих бюрократичних процедур чи внесення змін до містобудівної документації.
2. Окремий акцент зробили на інфраструктурній доступності, запровадивши жорстке «правило 500 метрів». Згідно з ним, майбутній житловий квартал мав розташовуватися в радіусі пів кілометра від шкіл, дитячих садочків, медичних закладів, зупинок громадського транспорту та центрів надання адміністративних послуг. Технічна близькість до інженерних мереж також була важливою, точки підключення до електроенергії, водопостачання і газу мали розміщуватися не далі ніж за 200 метрів від межі ділянки.
3. Окрім технічних параметрів, оцінювалася фінансова спроможність і реальна демографічна потреба громади. Пріоритет надавали тим містам, де кількість переселенців перевищує 5% від загальної чисельності населення. Окрім того, від учасників очікували готовності забезпечити співфінансування проєкту в розмірі щонайменше 10% від загальної вартості будівництва, використовуючи кошти місцевого бюджету або грантову підтримку від донорів.

Після детального вивчення заявок розпочався другий етап, на якому представники громад презентували свої архітектурні та соціальні концепції. Для остаточного підтвердження наданих даних члени експертної комісії здійснювали виїзди безпосередньо на місця майбутньої забудови, що дозволило переконатися в реальній готовності територій до масштабних робіт.

Кременчук, Миколаїв і Житомир: готовність та соціальні моделі

Саме Кременчук представив найамбітніший план серед усіх учасників. Проєкт передбачає зведення цілого житлового масиву, який складатиметься з 29 дев’ятиповерхових будинків. Загалом місто планує створити 1024 квартири для соціальної оренди. Цей крок стане продовженням стратегічного розвитку міста, для якого раніше урбаністи розробили кліматичну стратегію розвитку.

Миколаївська концепція була визнана комісією однією з найопрацьованіших. Тут планують збудувати два десятиповерхові будинки на 300 квартир. Місто вже розробляє гнучку орендну модель, яка враховуватиме рівень доходів кожної родини. Крім того, проєкт включає комерційні площі, дохід від яких спрямовуватимуть на утримання всього житлового фонду.

Житомирська громада готується до будівництва дев’ятиповерхового комплексу на 216 квартир. Міська влада планує самостійно регулювати вартість оренди, щоб зробити її максимально доступною для тих, хто найбільше цього потребує.

Наразі всі відібрані проєкти готуються до фінального погодження у Міністерстві фінансів України, після чого розпочнеться практична стадія реалізації будівництва.