Політика
Україна
Надводний пам’ятник та ляпас Путіну: як знищення Кримського мосту змінить перебіг війни
Керченський міст припинив роботу на місяці. Генерал-лейтенант Ігор Романенко оцінив крах логістики окупантів, загрозу атак по столиці та нові цілі в Росії.
Керченський (Кримський) міст надовго припинив функціонування — перекрито рух як автомобільною, так і залізничною його частинами. Ще 17 листопада з вікна поїзда, що прямував уцілілою частиною переправи, росіяни зафіксували обвал арки та автомобільної секції. А після нічних вибухів 19 листопада стало відомо, що і залізничне сполучення зупинено. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Офіційно російська влада не коментує ураження об’єкта, заявляючи лише про «проведення обстеження» після нічних вибухів. Тим часом Генштаб ЗСУ з іронією привітав міст у Лісабоні з поверненням титулу найдовшого в Європі — португальська споруда утримувала це звання до 2018 року, поки окупанти не відкрили незаконно збудовану переправу через Керченську протоку.
У Міністерстві оборони України повідомили про влучання в районі арки мосту та залізничних колій — масштаб пошкоджень уточнюється, але, як-то кажуть, «поїзд далі не їде».
«Для Росії цей міст — конвеєр війни: цистерни й вагони з боєприпасами для угрупування на півдні. Конвеєр дав збій. Інший шлях лежить суходолом, вздовж фронту. Там вантажі зустрічають наші дрони. Для України це виграний час і збереженні життя», — повідомили у пресслужбі відомства.
Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко підтверджує повну зупинку руху на стратегічному об’єкті окупантів.
«Міст повністю припинив роботу, і я всіх із цим вітаю. Напередодні я зазначав, що з військового погляду Керченський міст потрібно добивати, адже Путін розуміє лише мову сили. Це рішення ухвалили, виходячи з раціональності, логіки та нагальних військових потреб. Міст не функціонує і не працюватиме тривалий час, а це має колосальні наслідки для Росії — військові, економічні, іміджеві та міжнародні», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.
Якою зброєю знищили Кримський міст: «Фламінго», «Рута», «Нептун» та «Сапсан»
За словами експерта, поцілити в переправу вдалося завдяки комплексному застосуванню засобів ураження, зокрема важких крилатих ракет FP-5 «Фламінго».
«Хай як ці ракети раніше критикували — мовляв, це надто велика ціль і росіянам вдається їх збивати, — у поєднанні з іншими засобами вони дають результат, що й довели удари по Кримському мосту. Також під час атак застосовувалися модернізований довгий „Нептун“ і дрони-ракети „Паляниця“ та „Рута“», — розповідає військовий експерт.
За словами Ігоря Романенка, дрон-ракета «Рута» — це спільна розробка з данцями. Через це росіяни здійняли ґвалт: мовляв, караул, НАТО вступило у війну і треба бити по них у відповідь, бо, бачте, зброя Альянсу була залучена в атаці на міст.
«Це вкотре демонструє, що росіяни розуміють лише мову сили, і особливо їх бісить, коли нам допомагають партнери. Це лише підтверджує, що співпраця із союзниками має тривати, як і удари по Росії. Україна вивела з ладу Керченський міст власною або розробленою спільно з партнерами зброєю, технологіями та, що надважливо, засобами зв’язку. Операція тривала тижнями: наші військові методично вибивали російську ППО — засоби РЕБ та пускові майданчики, — аби ударні засоби безперешкодно долетіли до цілі. За інсайдерською інформацією, під час атаки експериментально застосували важку гіперзвукову та високоточну ракету „Сапсан“. Офіційного підтвердження поки що немає, проте ця ракета ще покаже себе під час війни», — пояснює генерал-лейтенант.
Зупинка логістики РФ та удар по «Дорозі смерті»
Ігор Романенко наголошує, що руйнування Керченського мосту безпосередньо вплине на ситуацію на фронті, оскільки перерізано головну артерію військової логістики, якою РФ користувалася всі роки війни.
«Зараз не працює ані автомобільна, ані залізнична частина. Логістичний ланцюжок розірвано, а це — пальне, боєприпаси та особовий склад, які безперебійно постачалися до лінії фронту. У росіян залишалася альтернатива у вигляді поромних переправ, але Сили оборони систематично вибивали їх заздалегідь. Обидва залізничні пороми зруйновані. Також окупанти організували п’ять автомобільних переправ — фактично баржі, які тягнули буксири. Відомо, що вціліли лише дві, але й по них завдавалися удари. Тобто знищено не лише міст, а й усі резервні можливості противника морем дістатися до Криму з території РФ», — констатує експерт.
Очікувано, що тепер ворог намагатиметься переорієнтувати постачання на сухопутний коридор — трасу «Новоросія», яку самі ж російські солдати прозвали «Дорогою смерті».
«Навантаження на цей маршрут різко зросте. І недарма самі окупанти називають його „Дорогою смерті“: на автомагістралі систематично атакуються мости та під’їзні шляхи. Під вогневим контролем наших Сил оборони перебуває як автомобільне, так і залізничне сполучення цього коридору. Зараз росіяни поспіхом будують об’їзну дорогу навколо Маріуполя, адже вулиці міста перевантажені військовою технікою. Ймовірно, через зупинку Кримського мосту противник намагатиметься перебудувати залізницю на півдні, щоб подолати транспортну кризу. Усе це вже найближчим часом критично знизить постачання боєприпасів, зокрема для систем ворожої ППО, які протягом останнього місяця прицільно знищувалися», — зазначає Романенко.
«Пам’ятник посеред води» та ляпас Путіну на саміті АТЕС
Перетворення Керченського мосту на надводний пам’ятник, на думку військового експерта, здатне змінити подальший перебіг війни.
«Окрім зриву логістики російських угруповань на півдні України, це ще й нищівний удар по репутації та потенціалу російської ППО. Оборону Керченського мосту називали „непробивною“ та „залізобетонною“, але вона не впоралася. Саме тому нам потрібно зараз максимально зачищати Крим. Поки росіяни оговтуються, маємо пильно стежити за ситуацією біля пошкодженої переправи», — наголошує експерт.
За його прогнозом, окупанти намагатимуться обстежити конструкції, щоб оцінити можливість ремонту.
«Наразі там немає жодного морського кранового обладнання. Ворог намагатиметься підтягнути туди плавкрани та обстежити підводні опори за допомогою водолазів. Наше завдання — чатувати й бити по скупченню цієї техніки, не даючи їм шансу на ремонт. Після останнього удару міст зупинено щонайменше на кілька місяців, і варто розтягнути цей термін якомога довше», — вважає Романенко.
Сприятливим фактором для України є і погода: у районі протоки вирують шторми, що унеможливлює швидкий старт відновлювальних робіт. Це також блокує прохід цивільних суден і військових кораблів, що неминуче позначиться на бойових діях.
«Удар по Керченському мосту має і гучний міжнародний резонанс. Це фактично ляпас Путіну, який саме бере участь у саміті АТЕС і намагається демонструвати велич поруч із лідерами США та Китаю. А тим часом його найбільш захищений об’єкт пішов під воду разом з іміджем російського диктатора. Хоча міст справді був ешелоновано захищений, спрацювало правило: кількість переросла в якість. Четверта серія атак довела, що „міст Путіна“ втратив захист і перетворився на пам’ятник посеред води — хоча про повну його руйнацію поки що не йдеться», — додає експерт.
Загроза ударів по Києву та нові цілі у Санкт-Петербурзі
Генерал-лейтенант погоджується, що Кремль може вдатися до показових ударів у відповідь по українських мостах, критичній інфраструктурі та залізниці.
«Це цілком очікувано. Проте важливо розуміти: Путін завдавав би цих ударів незалежно від ситуації з Кримським мостом. Нам потрібно нарощувати темп атак і брати під контроль ситуацію в Криму. А з військового погляду я б зосередився на нових цілях: Путіна треба вчити, тому наступними мають стати мости у його рідному Санкт-Петербурзі. Вони не такі критичні для міської логістики, як мости в Києві, тож варто обирати комплексні цілі разом із дата-центрами та портовою інфраструктурою. Диктатор має відчути нашу силу, щоб врешті зупинитися», — переконаний військовий експерт.
Водночас Ігор Романенко застерігає про високу ймовірність атак на Київ, закликаючи посилювати протиповітряну оборону від балістики й реактивних дронів, а також заздалегідь готуватися до можливого пошкодження столичних переправ.
«Нам варто відкинути розмови про будівництво тунелів під Дніпром — це надто довгий і дороговартісний проєкт. Натомість слід готувати понтонні переправи, щоб мати змогу перевозити вантажі та людей через Дніпро і не дати ворогу розділити столицю навпіл. Дехто скептично каже, що понтони не витримають російських атак. А що витримає? Проблему треба вирішувати комплексно: попри обстріли підтримувати стаціонарні мости в робочому стані, розгортати резервні переправи та активніше залучати річковий транспорт для перевезення пасажирів. Звісно, найкращим рішенням було б насичення ППО системами протиракетної оборони, але сама по собі антибалістика не з’явиться», — підсумовує Ігор Романенко.
Оценка материала:
Надводний пам’ятник та ляпас Путіну: як знищення Кримського мосту змінить перебіг війни20.11.2026






