Чи егоїстично хотіти більшого: чому бажання змінити своє життя не означає невдячність

Успішна кар’єра, стабільність, досягнуті цілі, галочки навпроти важливих життєвих пунктів — здається, усе склалося саме так, як треба.

a42a339558acb8a7194c8e944abeb3b2_14.07.26_1

Проте розберімося, що робити, якщо всередині все частіше з’являється відчуття, що попереду мало б бути щось іще. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

У певний момент багато людей, навіть коли вони досягнули професійних висот і реалізували давні цілі, починають ставити собі незручні запитання на кшталт «Чи справді я хочу продовжувати цей шлях?», «Чого мені бракує?», «Чи це життя, яке я обираю сьогодні?» та «Що далі?».

Саме про це йдеться у матеріалі видання Psychology Today, де спробували розібратися в темі життєвих змін з коучинею для керівників і мотиваційною спікеркою Марісою Тітер. На її думку, багато людей роками живуть відповідно до очікувань, які поступово стали частиною їхньої ідентичності. Ми настільки звикаємо до певного сценарію успіху, що припиняємо запитувати себе, чи він нам досі підходить.

Успіх може змінюватися разом із нами

Одна з найважливіших думок полягає в тому, що визначення успіху не є статичним. Те, що здавалося важливим п’ять або десять років тому, сьогодні може вже не відгукуватися. Колись успіх асоціювався з посадою, статусом, професійними досягненнями чи матеріальними результатами. Згодом на перший план можуть вийти зовсім інші цінності, наприклад, більше свободи, часу для себе, присутність у житті близьких людей чи можливість займатися справою, яка справді надихає.

Переосмислення себе — це не відмова від минулого, натомість узгодження своїх рішень із тим, що має значення саме зараз.

Після досягнення мети нам хочеться рухатися далі

Багато людей витрачають роки на підкорення своєї першої великої вершини, як-от кар’єра, бізнес, професійне визнання чи особиста мета. І часто цей успіх справді приносить задоволення на певному етапі життя. Але згодом усередині з’являється новий поклик. Не тому, що попередні досягнення втратили цінність, а тому що людина змінилася.

Саме тут багато хто зупиняється. Не через відсутність здібностей, а через відсутність дозволу самому собі хотіти чогось іншого. Десь глибоко всередині звучить запитання: «Хто я такий/така, щоб прагнути більшого?».

Як зрозуміти, чого ви насправді хочете

Варто почати з простого, але чесного діалогу з собою. Поставте собі кілька запитань:

На що я зараз витрачаю найбільше енергії?
Це справді це важливо для мене чи просто те, що я вважаю правильним?
Чого я хочу відчувати більше у своєму житті?
Чого хочу відчувати менше?

Часто за відчуттям внутрішнього неспокою стоїть не бажання все кинути, а потреба зрозуміти, що саме намагається сказати нам ця внутрішня «іскра».

Відокремте власні бажання від чужих очікувань

Ми часто живемо з набором непомітних «треба». Треба будувати кар’єру. Треба прагнути підвищення. Треба відповідати статусу. Треба залишатися тим, ким нас звикли бачити інші. Проте чи всі ці бажання справді наші?

Фахівчиня наголошує, що іноді ми настільки звикаємо до певної ролі, що припиняємо помічати, як вона нам більше не підходить. Саме ці невидимі очікування можуть заважати побачити нові можливості.

Страх — не завжди знак «стоп»

Коли йдеться про зміни, на поверхню часто виходять дуже реальні побоювання, зокрема фінанси, статус, комфорт або думка оточення. Ми майстерно знаходимо аргументи, чому краще залишитися там, де ми є. Іноді ці причини справді важливі. Проте іноді вони стають автоматичними виправданнями, які ми навіть не намагаємося переосмислити.

Не менш оманливим може бути й відчуття стабільності. Знайома робота часто здається безпечнішою за будь-які зміни. Однак сучасний світ постійно змінюється, компанії проходять через реорганізації, професії трансформуються, а обставини можуть змінитися у будь-який момент. Тож подеколи впевненість, за яку ми так тримаємося, є значно крихкішою, ніж здається.

Перший крок до нового розділу

Хороша новина полягає в тому, що «ставка на себе» не завжди означає радикальні рішення. Найчастіше люди успішно поступово змінюють напрямок. Серед рекомендацій:

зрозуміти, що саме вас приваблює
знайти людей, які вже пройшли схожий шлях
вивчати нову сферу паралельно з поточною роботою
виділяти час у календарі на дослідження нового напрямку
створити реалістичний план переходу без шкоди для стабільності й добробуту

І найголовніше — не проходити цей шлях наодинці. Досвід людей, які вже пережили подібні зміни, може значно скоротити шлях до власних рішень.

Бажання нового розділу в житті не означає, що ви не цінуєте все, чого вже досягли. Воно також не свідчить про невдячність чи провал. Часто це ознака розвитку, внутрішньої зрілості та прагнення жити в більшій гармонії зі своїми цінностями.