Колишні колонії Москви більше не питають дозволу Путіна: як Росія втрачає вплив у регіоні

Країни Центральної Азії та Південного Кавказу дедалі рідше озираються на Кремль і вибудовують власні політичні, економічні та безпекові зв’язки без участі Росії.

2243a6cccd1f071933355db9c1bfb38c_18.08.26_1

Країни Центральної Азії та Південного Кавказу дедалі активніше проводять зовнішню політику без огляду на позицію Москви. Казахстан поглиблює співпрацю зі США, Вірменія рухається в бік ЄС, а Азербайджан відкрито критикує Росію та підтримує Україну. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це йдеться в матеріалі Newsweek.

Ще протягом трьох десятиліть після розпаду СРСР уряди регіону значною мірою орієнтувалися на те, що дозволить Москва. Тепер ця модель руйнується.

Однією з причин стала війна проти України, яка поглинула військові та економічні ресурси Росії. Водночас Москва роками будувала вплив переважно на примусі — через заморожені конфлікти, торговельні обмеження, контроль над маршрутами та загрозу військового втручання.

Казахстан дедалі менше озирається на Кремль

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прямо заявляв Путіну, що його країна не визнає Абхазію, Південну Осетію, а також окуповані території Донецької та Луганської областей як окремі держави.

У липні він також заявив, що війну потрібно зупинити.

Паралельно Казахстан розширює співпрацю зі США — від контрактів із Boeing до технологічного партнерства та постачання критично важливих корисних копалин.

Вірменія відкинула тиск Москви

У Вірменії Кремль, за наведеними даними, намагався послабити позиції прем’єра Нікола Пашиняна напередодні виборів.

Путін також вимагав від нього визначитися між Євразійським економічним союзом і ЄС. Пашинян ультиматум відкинув, а згодом переміг на виборах.

Водночас Вірменія закріпила курс на членство в Євросоюзі та дедалі більше дистанціюється від російських військово-політичних механізмів.

Москва також втрачає один зі своїх ключових важелів у регіоні — конфлікт між Вірменією та Азербайджаном. США активніше беруть участь у мирному процесі, який раніше значною мірою контролювала Росія.

Азербайджан відкритіше сперечається з Росією

Після того як російська ППО, за версією Баку, збила азербайджанський пасажирський літак у 2024 році, президент Ільхам Алієв вимагав від Москви публічно визнати відповідальність.

Азербайджан також продовжив допомагати Україні, зокрема передав 40 тонн залізничного обладнання. Алієв закликав Київ «ніколи не миритися з окупацією» своїх територій.

У Баку також проводили конференцію, присвячену російській колоніальній політиці, за участі представників черкеських, саха- та бурятських організацій.

Регіон шукає шляхи в обхід Росії

Казахстан, Азербайджан та Узбекистан паралельно розвивають спільні енергетичні й транспортні проєкти без участі Москви.

Зокрема, Казахстан збільшує експорт нафти через трубопровід Баку — Тбілісі — Джейхан, який дозволяє виходити на світові ринки в обхід Росії.

Водночас регіон не стає повністю антиросійським: його країни продовжують торгувати з Москвою та підтримувати дипломатичні контакти.

Однак головна зміна полягає в тому, що вони дедалі менше готові сприймати Росію як державу, яка визначає їхню зовнішню політику.

Раніше повідомлялось, що Росія дедалі більше втрачає авторитет серед держав, із якими намагається зберігати або розширювати співпрацю. Останнім часом дипломатичне невдоволення діями Москви висловили Індія, Азербайджан і Ботсвана.