Полювання без кордонів: Росія замовляє вбивства у США — про що йдеться у документах ФБР

Росія, ймовірно, почала замовляти вбивства у США

Цього тижня росіянин Роман Доброхотов без особливого остраху погоджувався на публічну участь у конференції у Вашингтоні — хоча в Європі він навряд чи наважився б на таку відвертість. Торік під час гучного судового процесу в Лондоні ім’я Доброхотова лунало серед імовірних жертв шпигунської мережі РФ, яка мала цілком конкретні наміри ліквідації.

«Можливо, спалити його живцем просто на вулиці, оббризкати якоюсь надсильною кислотою, речовиною VX, як це роблять північнокорейці, або рицином», — писав у робочих чатах виконавець, якого найняли російські спецслужби для розправи у Великій Британії.

Американську землю традиційно вважали безпечним прихистком для всіх, хто наважувався виступати проти Кремля. Агентам РФ могло зійти з рук використання отруйних парасольок проти перебіжчиків на лондонському мосту Ватерлоо — як це сталося з болгарським дисидентом Георгієм Марковим 1978 року, — проте ризикнути на таке вбивство у США здавалося немислимим.

У так званих «московських правилах» — неписаному кодексі поведінки для західних та радянських розвідників могло не фігурувати таке правило, проте точно існувала певна «джентльменська угода»: не влаштовувати вбивств на чужій території.

З відчуттям спокою опозиціонери збиралися у Вашингтоні на форум «Вашингтонський діалог», який проходив у хмарочосі Національного фонду на підтримку демократії, неподалік від Білого дому. Однак правила гри змінилися.

Перебіг конференції затьмарила заява Міністерства юстиції США. Відомство розсекретило заочні обвинувачення проти п’яти осіб, пов’язаних із російськими спецслужбами, які готували напади та вбивства по всьому світу, зокрема у Сполучених Штатах. Росіяни у США почали розуміти, що безпечних місць більше немає.

Зокрема, у Міністерстві юстиції США повідомили, що Росія розробляла план з вербування американських резидентів для ліквідації відомого російського дисидента у Вашингтоні.

До складу викритої агентурної мережі входили чинний офіцер ФСБ — 27-річний Кирило Храмєєв та його батько — 63-річний колишній полковник ФСБ Юрій Храмєєв, а також двоє 35-річних кубинців — Оеміс Ромагоса Дурруті та Яйдель Дельгадо Суарес на прізвисько «Вікінг», і 22-річний венесуелець Анхель Едуардо Кастро.

Оперативники ФБР перехопили переписку іспанською мовою, зашифровану примітивним шпигунським кодом. У ній йшлося про замовлення «надзвичайно серйозної справи» — за 40 000 доларів пропонували вистежити й ліквідувати у Вашингтоні людину, яку росіяни прагнули «стерти з лиця землі».

У матеріалах справи йдеться про те, що процес убивства росіяни називали «будівництвом», і для цього хотіли спершу залучати кілерів з Мексики. Оскільки вони затрималися, росіяни почали терміново шукати інших виконавців. Офіційно ім’я потенційної жертви не розголошують, але у кулуарах найчастіше згадують Володимира Кара-Мурзу, якого 2024 року звільнили із сибірської колонії й відправили до США в рамках великого обміну. У відповідь на запит журналістів The Guardian він відмовився коментувати цю ситуацію.

Також у відомстві навели хроніку найвідоміших політичних розправ російських спецслужб за кордоном. До неї увійшли такі розправи: вбивство американського журналіста Пола Хлєбникова, отруєння радіоактивним полонієм у Лондоні екс-офіцера ФСБ Александра Литвиненка, замах на Сергія Скрипаля та його доньку в Солсбері, розстріл Зелімхана Хангошвілі у берлінському парку, смерть Олексія Навального.

«Останнім часом європейські країни все частіше звинувачують Росію у диверсіях та позасудових розправах. Наприклад, у вересні 2026 року німецьке розслідування пов’язало військову розвідку ГРУ з атакою безпілотників на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині», — йдеться в офіційному документі США.

Проте жодного подібного інциденту на території США у судових паперах раніше не фігурувало.

Чому росіяни почали вбивати у США

Колишній високопосадовець американської розвідки, а нині директор Міжнародного музею шпигунства у Вашингтоні, Кріс Коста, каже, що раніше РФ та США мали неписаний кодекс правил з часів холодної війни, в якому була заборона вбивати на чужій території.

«США та СРСР вели жорстоке шпигунство один проти одного, але існували чіткі межі — особливо щодо фізичного усунення співробітників розвідки супротивника чи їхніх родин… Якщо ці звинувачення підтвердяться, то організація стеження та вбивства на американській землі — це перехід абсолютно іншої червоної лінії, яка не має нічого спільного зі звичайним шпигунством».

На думку колишнього заступника директора оперативного управління ЦРУ, Джека Девайна, росіяни могли порушити неписані правила тому, що Кремль банально втратив відчуття реальності та перестав зважати на наслідки. І це, за його словами, фатальна помилка.

«Росіяни сьогодні майже не зважають на міжнародну політичну критику і мало переймаються наслідками, включаючи санкції. Путін бачить себе як могутнього лідера старого гарту, про який він так любить згадувати у своїх промовах. Я переконаний, що це хибний розрахунок, і він недооцінює довгострокові наслідки цієї ізоляції — як усередині країни, так і на зовнішній арені».

Мін’юст США почав розкривати факти стеження та підготовки вбивств російськими спецслужбами. Європейські дипломати у Вашингтоні також переконані, що рішення ФБР оприлюднити ці матеріали свідчить про зміну підходів Білого дому. За їхніми словами, це подія величезного масштабу.

Тим часом російські емігранти починають більше клопотатися про себе, адже усвідомлюють, що навіть у США вони більше не перебувають у безпеці.

США посилюють тиск на РФ

Нагадаємо, днями президент США Дональд Трамп підписав двопартійний закон Ліндсі Грема щодо так званих «пекельних» санкцій проти РФ та Ірану.

Документ розширює санкції, тарифи та інші заборони щодо Росії, а також продовжує обмеження проти Ірану, таргетуючи фінансові структури, оборонний і енергетичний сектори РФ, зокрема її тіньовий флот.

Ключовим положенням закону є можливість запровадження протягом 30 днів мит до 100% на товари з країн, які найбільше купують російську нафту чи газ або допомагають Москві обходити обмеження — зокрема, проти Китаю та Індії.

Водночас документ передбачає можливість винятків з міркувань національної безпеки США. Метою закону є скорочення доходів РФ для фінансування війни.