Соціологи з'ясували, що найбільше хвилює українців: обстріли на другому місці

Про це пише РБК-Україна з посиланням на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Про це повідомляють Контракти.UA.

Під час дослідження респонденти мали змогу обрати до трьох варіантів відповідей із дванадцяти запропонованих. Найчастіше громадяни вказували на корупцію у владі, яку обрали 50% опитаних, та масовані ракетно-дронові удари, що турбують 40% громадян.

Серед інших поширених проблем українці зазначали непрофесіоналізм та некомпетентність влади (30% респондентів). Низьким рівнем зарплат і пенсій занепокоєні 28% опитаних, діяльністю ТЦК - 24%, а зростанням цін - 23%.

Ситуація безпосередньо на фронті найбільше хвилює 21% громадян, тоді як інші варіанти респонденти обирали рідше.

Війна чи корупція: що хвилює більше

Соціологи зазначають, що загалом 53% респондентів обрали серед відповідей бодай один із факторів війни - ракетно-дронові удари або ситуацію на фронті. Таким чином, воєнна загроза залишається одним із ключових подразників для суспільства.

Водночас фактор незадоволеності владою виявився ще вищим. Загалом 64% опитаних вказали причиною свого занепокоєння або корупцію, або некомпетентність можновладців. При порівнянні цих двох категорій проблеми у державному управлінні турбують громадян дещо частіше, ніж воєнні ризики.

Оцінка рівня корупції під час війни

Переважна більшість громадян переконана у погіршенні ситуації з хабарництвом та зловживаннями у країні. Зокрема, 72% респондентів вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зріс.

Лише 6% опитаних помітили зменшення корупційних проявів. Решта учасників дослідження зазначили, що ситуація не зазнала змін, або не змогли надати чіткої відповіді.

Нагадаємо, більшість українців виступає за продовження збройного опору російській агресії, навіть попри регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру та ризик перебоїв з електро- і теплопостачанням.

Водночас, попри повномасштабну війну, більшість громадян називають себе щасливими. За останні півтора року частка таких респондентів помітно зросла. Водночас 16% опитаних зазначили, що вважають себе нещасливими.