Бізнес
Фінанси та банки
Банкіри жаліються, що кредиторів обмежують у вимогах
Суттєве зменшення максимального строку подання кредиторами своїх вимог до боржника, що ліквідується, не лише звузить існуючі права кредиторів, а й допоможе несумлінним підприємцям швидко згортати бізнес і не сплачувати борги.
Про це зазначає Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» (УКБС), коментуючи проект Закону «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо обмеження максимального строку подання вимог кредиторів», що зареєстрований у Верховній Раді за № 2143 від 31.01.2013.
УКБС пояснює, що у вказаному законопроекті пропонується обмежити трьома місяцями максимальний строк заявлення кредиторами своїх вимог до суб’єкта господарювання, що ліквідується. Хоча чинне законодавство надає кредиторам ширші можливості для реалізації своїх прав.
Зокрема, відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
УКБС не підтримує ініційовані Кабміном обмеження та зауважує, що для різних суб’єктів строк пред’явлення вимог кредиторів повинен об’єктивно встановлюватись з урахуванням особливостей ведення їх господарської діяльності. Адже діяльність боржника може бути різною – від невеликого підприємництва фізичної особи до великого бізнесу корпорацій, як і кількість та спектр кредиторів такого суб’єкта. Запропонованих у проекті 3-х місяців може бути недостатньо для пред’явлення вимог всіх зацікавлених осіб, наприклад, у разі ліквідації юридичної особи, що веде широку господарську діяльність та має велику кількість кредиторів. Крім того, це надасть змогу недобросовісним боржникам швидко згорати бізнес з метою уникнення погашення своєї заборгованості перед кредиторами.
На думку УКБС, для реалізації задекларованої у законопроекті мети щодо зменшення корупційних проявів та унеможливлення тиску контролюючих органів на суб’єктів господарювання потрібно вживати інших державних заходів. Зокрема, впроваджувати сучасні технології спілкування бізнесу з особами, уповноваженими на виконання функцій держави; усувати надмірні обтяження для одержувачів адміністративних послуг, скорочувати строки їх надання та зменшувати вартість тощо.
«Обмеження, яке міститься у законопроекті, погіршує правове становище кредиторів порівняно з існуючим, що суперечить ст. 22 Конституції України, яка не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – А також послаблює законодавчий захист права власності, що є однією з основних причин зменшення інвестиційної привабливості країни. За оцінками міжнародних експертів, індекс інвестиційної активності в Україні у 2012 р. склав 4,23 за 10-бальною шкалою, що свідчить про низьку інвестиційну привабливість України».