Українські банки вже з прибутком, але кредитувати побоюються

 Із чим прийшли

Торік після трьох років збиткової діяльності вітчизняний банківський сектор вийшов на прибутковий рівень: «плюс» за системою банків становив майже 5 млрд грн. На думку аналітиків, основною причиною відновл ення прибутковості системи стало скорочення відрахувань до резервів на понад 40% порівняно з 2011 роком.

За результатами січня-лютого 2013 року основними складовими доходів банків залишаються відсоткові (78,3%) та комісійні доходи (14%), причому частка останніх порівняно з січнем-лютим 2012 року в загальній сумі доходів збільшилася. Такі тенденції свідчать, що банки за рахунок введення нових послуг і підвищення діючих тарифів сфокусували увагу на збільшенні частки комісійних доходів через відсутність можливості активного кредитування.

Зростання кредитного портфеля банків істотно сповільнилося і становило лише 2,2% (проти 9,6% у 2011 році), а найшвидше зростало роздрібне кредитування в національній валюті (19,3%) завдяки нарощуванню споживчого кредитування (89% від усього приросту портфеля). Водночас роздрібний валютний портфель скоротився на 26%, що сумарно не дозволило ритейлу вийти на позитивну динаміку за рік (–6,6%).

Корпоративний портфель, на відміну від ритейлу, зростав як у гривневому, так і у валютному сегментах (6,1% і 2,7% відповідно), сумарно за рік збільшившись на 5,1%. Майже всі кредити, видані корпоративному сектору, були «кредитами в поточну діяльність» з терміном погашення до одного року через високу вартість ресурсу і брак «довгої гривні».

Залучення депозитів з відкритого ринку було чи не єдиним джерелом надходження гривневого ресурсу до системи. Дефіцит гривневої ліквідності і зростання ставок за депозитами призвели до падіння чистої відсоткової маржі у системі до 4,51% і скорочення чистих відсоткових доходів на 5%.

Вибач, посунься

На думку експертів, скорочення своєї присутності або остаточний вихід з українського ринку нині є чи не єдиною стратегією всіх банків з іноземним капіталом в Україні. Щоправда, вона стосується лише тих, хто не впорався із суворою реальністю або занадто спирався на материнський інстинкт голов­них банків. Ті ж із них, які все ж таки залишилися в Україні, суттєво знизили цю залежність і оперують коштами, залученими від населення на внутрішньому ринку. І почуваються загалом чудово.

Таким чином, активи банків з іноземним капіталом скоротилися на 14% (з 258 млрд грн до 220 млрд грн). Найбільший «внесок» у скорочення вніс Банк Форум (25% усього скорочення) в результаті продажу «Смарт-Груп», а другим став шведський Сведбанк, який активно позбавлявся своїх активів протягом усього року і був успішно проданий днями Дельта Банку, який чи не найактивніше викуповував на ринку портфелі і самі банки. Ринкова частка банків з іноземним капіталом за рік скоротилася з 24% до 20%.

Ці процеси майже не торкнулися банків з російським капіталом. Навпаки, вони розвивають бізнес в Україні, користуючись підтримкою з боку материнських структур. На початок поточного року їхня частка в активах банків України дещо зросла — з 13% до 13,5%. Утім, кредитна активність російських банків теж була неоднозначною: Сбербанк России і частково Промінвестбанк дотримувалися доволі агресивної стратегії, в той час як кредитні портфелі ВТБ і Альфа-Банку скоротилися. Тож лідерами як за кредитуванням, так і за нарощуванням частки ринку через консолідацію активів, безумовно, були українські фінустанови з приватним капіталом, які кредитували корпоративний і роздрібний сегменти і активно скуповували як проблемні портфелі іноземних західних банків, так і самі банки.

Там позичити, тут віддати

Дефіцит гривневої ліквідності і відсутність доступу до материнського фінансування змусили банки спрямувати погляди убік ринку депозитів. До речі, на відміну від попередніх років основний попит було сконцентровано у гривневому сегменті, що призвело до зростання ставок на 5–7%. А ось валютні депозити були на своїх мінімумах через обмежену кількість інструментів для інвестування.

Згідно з даними НБУ, загальний приплив депозитів сягнув 15,8%, та зростання депозитів юридичних осіб становило лише 10,2%, що вдвічі менше порівняно з минулим роком і майже вдвічі менше порівняно із приростом депозитів фізичних осіб. До речі, на внесках фізосіб помітно позначилися девальваційні очікування, які домінували минулого року: збільшилася частка короткострокових (до запитання + до 12 місяців) вкладів у гривні — до 64% і частка довгострокових вкладів в іноземній валюті (12 місяців +) — до 54%.

Водночас зростання загального кредитного портфеля уповільнилося більш ніж у чотири рази, що стало наслідком жорсткої монетарної політики НБУ. Девальваційний тиск змусив Національний банк стиснути гривневу ліквідність до мінімуму, що призвело до різкого зростання на міжбанківському ринку. Унаслідок цього восени минулого року відсоткові ставки за міжбанківськими гривневими кредитами сягнули 50–60%%, а дохідність за депозитами до кінця року підскочила до 25% річних. Що, у свою чергу, призвело до майже цілковитої зупинки іпотечного кредитування (як юридичних, так і фізичних осіб) і фінансування інвестиційних проектів, а кредитування фізичних осіб було сконцентроване у споживчому сегменті (89% нових видач).

У 2013 році продовжаться тенденції попереднього періоду, зокрема коли гравці ринку обмежували розвиток в сегменті МСБ. Попри це, кредитну пропозицію з фінансування оборотного капіталу підприємств можна вважати достатньою. В інвестиційному фінансуванні підприємств МСБ на придбання обладнання, техніки, нерухомості та транспорту продовжує формуватися відкладений попит.

У пошуках альтернативних кредитуванню інструментів з низьким рівнем ризику, що забезпечують прийнятний рівень дохідності, банки почали активно інвестувати кошти в облігації внутрішньої державної позики. Інвестиційної привабливості їм додає можливість використання для залучення коштів НБУ через операції репо. За даними НБУ, портфелі цінних паперів були більш ніж на 70% представлені державними облігаціями внутрішньої позики і попит на ОВДП збережеться цього року.

Без різких рухів

Навіть з урахуванням проведеної банками роботи з проблемною заборгованістю, залишається актуальним питання якості активів — в умовах зниження макроекономічних показників і спаду промислового виробництва кількість позичальників із задовільним рівнем фінансового стану продовжує зменшуватись. Попри відплив валютних коштів, спричинений виходом зарубіжних банків і скороченням надходжень в іноземній валюті на рахунки компаній-експортерів, темпи приросту валютних коштів населення і стабільне зростання їх частки в зобов’язаннях банків на тлі високих девальваційних очікувань підвищує схильність банківської системи до валютних ризиків. Водночас значна частка активів в іноземній валюті у разі ослаблення гривні несе в собі ризик зниження рівня капіталізації банків.

Згідно з прогнозом національної рейтингової агенції «Рюрик», проблеми з ліквідністю в окремих банках можуть зберегтися, тим більше що дефіцит гривневих ресурсів поки що так і не вдалося подолати в національних масштабах. Це може призвести до введення протягом 2013 року тимчасових адміністрацій в деякі українські фінансові установи.