Перевертень у законах: чи треба карати заводи й фабрики за нормами Кримінального кодексу

23 травня Верховна Рада прийняла в цілому зміни до КК та КПК, що встановлюють кримінальну відповідальність для юридичних осіб (законопроект № 2990). «Це останній законопроект із чотирьох антикорупційних законів, необхідних для виконання плану дій із візової лібералізації», — заявив один з авторів документа народний депутат від УДАРу Віктор Чумак. Завважмо, під «компромісним» варіантом тексту свої підписи поставили депутати всіх фракцій, а проголосував за нього 301 народний депутат.

Та закон викликає багато питань і дорікань в експертів. Його положення багато в чому суворіші, ніж цього вимагав Євросоюз. Вони виписані так, що можуть виникати різночитання. При цьому очевидно, що «читатися» норми будуть зазвичай на користь правоохоронців, а не суб'єктів господарювання. У законі багато прогалин і протиріч, які вочевидь усуватимуть «практикою застосування». У підсумку, замість боротьби з корупцією, документ призведе лише до зворотного ефекту — посилення тиску на бізнес, рейдерства тощо. На щастя, закон набуває чинності лише з 1 вересня 2014 року, тож є час якщо не скасувати його, то хоча б допрацювати. Надто вже дорого обходяться громадянам «компромісні» рішення політиків (згадаємо хоча б закон про вибори).

Що таке юрособа-кримінальник

Відповідно до закону, «заходи кримінально-правового характеру» застосовуватимуть до підприємств, установ або організацій, крім державних та органів місцевого управління, створених ними бюджетних організацій, соцфондів та міжнародних організацій.

Підставою для притягнення до відповідальності буде скоєння уповноваженою особою «від імені та в інтересах юрособи» будь-якого зі злочинів, передбачених низкою статей КК. До цього переліку потрапили легалізація (відмивання) злочинних грошей, використання коштів від продажу наркотиків тощо, підкуп чиновників, осіб, що надають публічні послуги тощо (віднедавна тут настає відповідальність уже за пропозицію вигоди, а не лише за грошовий хабар). Крім того, кримінальна відповідальність настає, якщо уповноважена особа від імені юрособи скоїла злочини, пов'язані з тероризмом. Старший партнер ЮФ «КМ Партнери» Олександр Мінін звертає увагу, що зазначений перелік статей сирий, і єдність підходу не проглядається. «Поки розглядав би це радше як «пробну кулю» і не шукав би вичерпного пояснення саме такої композиції», — запевняє він. Крім того, зауважує, що притягувати організації за тероризм можна і згідно ст. 24 закону «Про боротьбу з тероризмом». Вона встановлює відповідальність організації, зокрема міжнародної, за терористичну діяльність у вигляді ліквідації з конфіскацією майна. Втім, поки що механізму визнання організації терористичною не було.

У чиїх інтересах злочин

Закон визначає, що уповноваженими особами визнаються службові особи, а також інші, які відповідно до закону, установчих документів юрособи або договору мають права діяти від імені юрособи. Олександр Мінін зауважує, що Кодекс розширив коло осіб, чиї дії можуть приводити до наслідків для юрособи. Крім службових осіб (визначених у ч. 3 ст. 18 КК) тут додані інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи. При цьому важливо, що передбачено вичерпний перелік можливостей «уповноважування»: законом, статутом, договором. Тобто «уповноважування» має визначатися саме в якомусь із цих документів.

Варто звернути увагу, що закон встановлює кримінальну відповідальність, тільки якщо вповноважена людина вчинила злочин «від імені» або «в інтересах» юрособи. Олександр Мінін завважує, що, наприклад, можна буде як захист виписувати у статуті, що директор не має права вживати жодних незаконних дій. «Тоді можна говорити, що це не від імені юрособи, оскільки за установчими документами такого права директор не має», — зазначає він. Крім того, відповідно до закону злочини, скоєні в інтересах юрособи, є такими, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди або створення умов для одержання такої вигоди, а також на ухиляння від передбаченої законом відповідальності. Старший юрист ЮФ «Василь Кисіль і Партнери» В'ячеслав Песков вважає, що в цьому разі дуже важливим для слідчих органів буде розмежувати дії посадової особи у власних інтересах або інтересах юридичної особи. «Відсутність чітких критеріїв, безсумнівно, спричинить на початковому етапі судові помилки», — припускає експерт.

Як каратимуть

За злочини юросіб каратимуть штрафами або ліквідацією з конфіскацією майна, якщо злочин пов'язаний з тероризмом (що й без того передбачено законом «Про боротьбу з тероризмом», — див. вище). «Питання ліквідації юрособи в цьому разі потребує глобальніших змін до Цивільного і Господарського кодексів України, а також до спеціального закону про реєстрацію юросіб», — зауважує В'ячеслав Песков. Штраф може бути від 5 тис. н. м. д. г. до 75 тис. н. м. д. г. (85 тис. грн — 1,275 млн грн). При цьому сума штрафу залежить від ступеня важкості злочину, скоєного уповноваженою особою юрособи. Суд може призначати розстрочку сплати штрафу терміном до трьох років. Завважмо, що хоча закон встановлює певні рамки штрафів, у суду залишаються значні можливості — дати мінімум чи максимум. Правоохоронці можуть впливати на підслідну уповноважену особу з метою примусити дати свідчення проти юрособи й отримати для себе пом’якшення. До того ж, не варто забувати про «угоду зі слідством», передбачену новим КПК.

Передали куті меду

У багатьох виникає питання — навіщо встановлювати для юросіб кримінальну, а не адміністративну відповідальність, адже все одно йдеться про штрафи? «Доцільність запровадження саме кримінальної відповідальності для юридичних осіб взагалі незрозуміла», — зазначає юрист ЮФ Vox Legum Наїра Агакарян. Вона зауважує, що автори закону посилалися на рекомендації Групи GRECO, Спецкомітету РЄ MONEYVAL, а також на низку міжнародних договорів. Але ці документи не вимагають встановлення саме кримінальної відповідальності для юросіб. «Для українського законодавства логічнішим було б запровадження адміністративної відповідальності, оскільки в нашому праві кримінальна відповідальність від адміністративної відрізняється жорсткішими вимогами щодо характеру провини та способів її доведення», — вважає юрист. Зазначимо, такої ж думки дотримуються і в Головному науково-експертному управлінні ВР. «Вимоги Кримінальної конвенції ООН проти корупції та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією щодо відповідальності юридичних осіб у проекті не лише виконано, а й значно перевиконано», — йдеться у їхньому висновку.

Втім, В'ячеслав Песков посилається на досвід деяких європейських країн, де таки існує кримінальна відповідальність юросіб. Він припускає, що, встановлюючи саме кримінальну, а не адміністративну відповідальність, законодавець розраховував показати підвищену увагу до проблем боротьби з тероризмом, відмиванням грошей тощо. «Інша річ, правозастосовна практика показує, що в Україні багато спочатку благих намірів на практиці може бути зведено до компанійщини або зловживань», — зауважує юрист. Водночас Олександр Мінін радить не сприймати це питання надто критично. Але пояснює, чим саме на практиці кримінальна відповідальність відрізнятиметься від адміністративної. Так, механізм застосування відповідальності визначатиметься за правилами КПК, а не за адміністративними. «Наприклад, можуть використовуватися як докази дані прослуховування, що було б неможливо, якщо залишатися в рамках адміністративної процедури. І це також можливість у підсумку ліквідувати юрособу», — пояснює юрист.

Хто відповість за це

Старший партнер, АГ «Солодко і партнери» Євген Солодко зауважує, що ідею запровадження кримінальної відповідальності для юросіб розглядали ще в 1993–97 роках. Але її не підтримали ані представники науки, ані юристи-практики, ані законодавці. А в Головному науково-експертному управлінні ВР зазначили, що ідея виглядає штучною, оскільки чинним законодавством уже встановлено велику кількість фінсанкцій для юросіб у разі порушення ними законодавства. Наприклад, у податковому, митному, антимонопольному законодавстві тощо. Спотворення принципів права в законі призводить до протиріч його норм Конституції та Кримінальному кодексу. Наприклад, порушено принцип особистої відповідальності. Адже за дії фізособи, відповідно до даного закону, відповідає юрособа. «Запропонований у законопроекті підхід цілком суперечить принципам кримінального права України, — запевняє Євген Солодко. — Законопроект пропонує застосовувати до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за скоєння злочину фізособою. При цьому наявності й тим більше доказу провини юридичної особи не потрібно».

Експерти ВР зазначають також, що закон призведе до масового обмеження прав і свобод ні в чому не винних людей. Юрособам доведеться сплачувати штрафи, їх майно може бути заарештоване, конфісковане, підприємства взагалі можуть бути ліквідовані. При цьому потерпілими можуть виявитися не лише міноритарні акціонери, а й прості працівники, яким не виплатять зарплату (вона піде на штрафи), чи навіть доведеться шукати нову роботу (у разі ліквідації). Незрозуміло, що робити кредиторам «підприємства-терориста», у якого держава конфіскує все майно, незалежно, чи було воно в заставі, тощо. Крім того, завважує Наїра Агакарян, у законі відсутній реальний механізм захисту юридичної особи. У ньому є лише норма про наявність права у представника юридичної особи на користування правовою допомогою. «Із цього випливає, що сама юридична особа права на захист фактично не має. Це є порушенням одного з основних принципів кримінального провадження — забезпечення права на захист», — пояснює вона.

Інвестицій не буде

В'ячеслав Песков зазначає, що прийняття цього законопроекту викликає необхідність докорінної зміни загальної частини КК із метою пошуку гармонічної форми існування юридичної особи у складі суб'єктів злочину, і в частині вчення про злочин, і в частині вчення про покарання. «Юридична спільнота стоїть на порозі глобальної зміни світогляду в цій частині, тож у найближчому майбутньому нам варто очікувати подальших змін», — вважає експерт.

А у висновку Головного науково-експертного управління ВР йдеться, що запропоновані законопроектом новації за існуючих умов (з урахуванням рівня правосвідомості та рівня корумпованості суспільства й держапарату) можуть надати новий імпульс явищам, які негативно впливають на економіку. Євген Солодко завважує, що прийняття проекту значно збільшить можливості несправедливого застосування до юридичних осіб жорстких правових санкцій, створить загрози сваволі обмеження статутної діяльності юридичних осіб, відкриє нові можливості для проявів корупції, негативно вплине на економічну активність. «Застосування кримінальної відповідальності до юридичних осіб гарантовано призведе до зниження інвестиційної привабливості економіки України», — запевняє юрист.