Рада рекордно підвищила податки: за що тепер платитиме кожен українець

Хто, скільки і коли має платити нових податків – читайте в огляді фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка. Про це повідомляють Контракти.UA.

10 жовтня Верховна Рада схвалила в цілому законопроект № 11416-д про підвищення податків, покликаний хоча б частково віднайти додаткові кошти в бюджет для фінансування армії. Відповідну ініціативу підтримали 247 народних депутатів.

Станом на 13:10 10 жовтня текст оновлено з урахуванням подробиць голосування по суті законопроекта у Верховній Раді, опублікованих народними депутатами Данилом Гетманцевим, Ярославом Железняком, Ніною Южаніною.

Податки по-новому

З жовтня збільшуються окремі великі корпоративні податки.

Запроваджуються авансові платежі з податку на прибуток для АЗС. Це виглядатиме так.

Фіксований податковий платіж в держбюджет сплачуватиметься наперед (незалежно від суми майбутнього прибутку) окремо за кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Для АЗС, на території якої НЕ здійснюється торгівля алкогольними напоями та/або тютюновими виробами:

• 60 тис. гривень;
• 30 тис. гривень – для АЗС, на якій продається виключно скраплений газ;
• 45 тис. гривень – для АЗС, на якій продаються декілька видів пального, і при цьому частка реалізації скрапленого газу становить 50 і більше відсотків.

Для АЗС, на території якої здійснюється торгівля алкогольними напоями та/або тютюновими виробами:

• 80 тис. гривень;
• 40 тис. гривень – для АЗС, на якій продається виключно скраплений газ;
• 60 тис. гривень – для АЗС, на якій продаються декілька видів пального, і при цьому частка реалізації скрапленого газу становить 50 і більше відсотків.

Експерти на ринку не виключають, що сплата фіксованої суми податку авансом навряд чи стане проблемою для великих роздрібних мереж автозаправних станцій, проте це може стати проблемою для невеликих гравців ринку в регіонах.

Але це ще не все. У разі якщо сплачений аванс перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання, то сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних періодів. Крім того, сплачений аванс не повертається платнику податку як надміру або помилково сплачені податкові зобов’язання та не може бути зарахований в рахунок інших податків і зборів.

Якщо ж власник АЗС вчасно не платить узгоджену суму авансу з податку на прибуток, то вимушений буде платити штраф.

Сплата податку на прибуток для обмінників валют прив’язується до розрахунку у євро.

Податок на прибуток валютних обмінників сплачується також авансом – окремо за кожен пункт обміну іноземної валюти. Розмір авансу складає:

• 600 євро (в гривневому еквіваленті) – для населених пунктів понад 50 тисяч жителів (окрім Києва);
• 700 євро – для Києва;
• 200 євро – для населених пунктів до 50 тисяч жителів, або за межами населених пунктів.

Збільшується рентна плата для видобувачів щебню, піску та коаліну.

Податок 50% на прибуток банків доведеться сплатити вже за результатами діяльності в 2024 році.

Податок 25% на прибуток фінансових організацій (відмінних від банків, окрім страхових компаній) доведеться платити вже за результатами 2025 року. Це стосується компаній типу LiqPay, Portmone, NovaPay та ін. Раніше ставка податку для них складала 18%.

Для сільськогосподарських виробників збільшують мінімальне податкове зобов’язання. Віднині міняється порядок розрахунку МПЗ, а мінімальна сума до сплати не може бути меншою за 700 гривень з гектара землі. Для земельних ділянок, де частка площі ріллі складає не менше 50%, – 1400 гривень з гектара.

Звільняються від оподаткування доходи громадян, отримані в межах державної програми "Зроблено в Україні" (т.зв. "Національний кешбек").

Податкова звітність по-новому

Наступний блок податкових новацій стосується порядку звітності.

З 1 січня 2025 року запроваджується щомісячна звітність з ЄСВ (єдиного соціального внеску), ПДФО (податку з доходів фізосіб) та ВЗ (військового збору) для всіх податкових агентів. До кінця 2024 року відповідна податкова звітність подається в щоквартальному режимі.

Продовжуються до кінця воєнного стану пільги, що дають право не подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи для осіб, які отримують благодійну допомогу в Україні чи з-за кордону. Це стосується як внутрішньо переміщених осіб, так і тих, хто знаходиться за кордоном, має статус тимчасового захисту і отримує виплати.

ФОПи вперше подаватимуть звітність по сплаті військового збору – в річному звіті за 2024 рік починаючи з 1 жовтня.

Військовий збір із зарплат по-новому

Військовий збір з будь-яких доходів фізичних осіб, в тому числі із зарплати, збільшується з 1,5% до 5%. Ця норма вступає в силу з дня набрання чинності законом.

Підвищення військового збору з 1,5% до 5% означає, що з офіційної зарплати найманих працівників роботодавець сплачуватиме на 3,5 п.п. більше податків. При цьому величина податку на доходи фізосіб (ПДФО) нормами вищезгаданого закону не змінюється, залишаючись на рівні 18%.

Також не йде мова про підвищення з жовтня єдиного соціального внеску (ЄСВ), який платить роботодавець на фонд оплати праці в розмірі 22%. Ця цифра ніяк не міняється.

Тож якщо наразі з кожної нарахованої 1 тисячі гривень зарплати найманого працівника в держбюджет у вигляді податків "знімається" 18% ПДФО + 1,5% ВЗ = 19,5% або 195 гривень, то з жовтня 2024 року (і до 31 грудня року, в якому буде відмінено воєнний стан) з кожної 1 тисячі гривень зарплати сплачуватиметься податок 18% ПДФО + 5% ВЗ = 23% або 230 гривень.

Підвищена ставка військового збору діятиме, зокрема, і щодо процентних доходів громадян за депозитними вкладами. Якщо раніше такий дохід обкладався податком у 19,5%, то зараз це буде вже 23%.

І ще важливий нюанс: ставка військового збору залишається на рівні 1,5% – для військовослужбовців та працівників ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Нацгвардії, Держприкордонної служби, Управління держохорони, Держслужби спецзв'язку, Державної спеціальної служби транспорту.

Важливий нюанс: ставка військового збору 1,5% застосовується до доходів, нарахованих до моменту вступу в дію нового розміру ставки – 5%. Саме нарахованих доходів, незалежно від моменту їх фактичної сплати.

Військовий збір з доходів ФОП по-новому

З жовтня запроваджується військовий збір для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше число поточного місяця. Це означає, що зазначені категорії платників податків додатково до сплачуваних ними нині сум податків з жовтня 2024 року мають сплачувати щомісяця ще 800 гривень.

Також з жовтня запроваджується військовий збір у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку третьої групи. Це означає, що ФОПи третьої групи, які наразі сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу, будуть додатково сплачувати ще 1% військового збору. Наприклад, нині з кожної 1 тисячі гривень щомісячного доходу ФОП третьої групи сплачують 50 гривень єдиного податку. А з жовтня платитимуть 60 гривень.

Як податкові новації оцінюють експерти

Основна мета нинішнього підвищення податків – віднаходження додаткових коштів до державного бюджета, необхідних на фінансування Сил оборони. Передбачається, що підвищення податків з жовтня дозволить додатково зібрати в державний бюджет в 2024 році 58 млрд гривень, а в 2025-му – ще 137 млрд гривень. Отримати такі гроші планується здебільшого за рахунок підвищення військового збору з усіх доходів громадян з 1,5% до 5%. За розрахунками Мінфіну, це додатково дасть бюджету 27,3 млрд гривень у 2024 році та 107,7 млрд гривень 2025 році.

Проте, зазначає Тарас Маршалок, аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, підвищення податків у такій формі стане додатковим навантаженням для тих, хто отримує легальні доходи та прибутки. Тоді як ті, хто працює в "тіні", ухиляються від сплати податків чи отримують заробітну плату у "конвертах", не відчують жодного дискомфорту в результаті ухвалення закону.

Тому, переконаний співрозмовник РБК-Україна, крім підвищення податків, уряд має запровадити дієві механізми боротьби зі зловживаннями в сфері адміністрування податків та з ухиленням від сплати податків.

"Ухвалення такого законопроекту і введення його в дію на початку четвертого кварталу порушує основні принципи оподаткування – стабільності та передбачуваності, відповідно до яких усі зміни в оподаткуванні повинні бути ухвалені не пізніше ніж за півроку до їх запровадження", – нагадує Тарас Маршалок.

А координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман зазначає, що ініціатори і розробники закону серед можливих варіантів наповнення державного бюджета обрали чи не найгірший – підвищення податкового тиску саме на "білий" бізнес та офіційно зайнятих українців. В той же час значно менш болючим для суспільства могло би стати незначне підвищення податку на додану вартість, що розподілило би "тонким шаром" податковий тиск на всіх жителів України.

А для початку варто було би комплексно переглянути податкову систему держави, включаючи необхідність реформування її інститутів – Податкової та Митної служб, Бюро економічної безпеки. Це значною мірою стимулювало би вихід економіки з "тіні" та наповнення державного бюджету. І лише потім – піднімати податки.

Як бізнес оцінює податкові новації

Бізнес в своїх оцінках податкових ініціатив держави менш стриманий.

В Спілці українських підприємців та Федерації роботодавців України підкреслюють, що стабільна та передбачувана податкова політика – це, насамперед, робочі місця та сплата податків в бюджет країни.

Сьогодні варто зосередитись на зниженні адміністративного навантаження та детінізації бізнесу без втручання держави в роботу "білих" підприємств.

Податки та збори, їх ставки не можуть змінюватися заднім числом. Це підриває довіру бізнесу до влади та суперечить положенням Податкового кодексу.

"Збільшення ставок це – тиск на доброчесний бізнес, збільшення тіньового сектору економіки, який, за розрахунками Міністерства економіки України, вже досяг 40% і взагалі не оподатковується, та крок до знищення бізнесу в Україні", – переконані співрозмовники РБК-Україна.

На їхню думку, для збільшення надходжень державного бюджету варто, серед іншого, скоротити видатки держави та переглянути мінімальну заробітну плату, яка не відповідає фактичним виплатам на ринку праці.

За оцінками експертів Європейської Бізнес Асоціації, прийняття законопроєкту № 11416-д замість очікуваних додаткових надходжень до бюджету може призвести до розширення тіньового сектору економіки, прискорення закриття бізнесів, перенесення капіталів за кордон. Через збільшення податкового навантаження та необхідність утриматися на конкурентному рівні підприємства вимушені будуть знижувати витрати. До того ж, будь-яке підвищення податків впливатиме саме на доброчесний бізнес.

Підвищення ставки військового збору до 5% може призвести до зниження реальних доходів та купівельної спроможності громадян, скорочення персоналу. Зокрема, за даними опитування Асоціації, 55% роботодавців не зможуть компенсувати потенційне підвищення військового збору. Експерти Асоціації пропонують натомість зосередитись на боротьбі з тіньовим сектором економіки, в тому числі на боротьбі з виплатою зарплат "в конвертах".

Європейська Бізнес Асоціація не підтримує ретроспективне підвищення податків, в тому числі на прибуток для банків до 50%. Такий підхід не лише підриває довіру до України з боку міжнародних інвесторів, але й ставить банки в умови, коли частина їхнього прибутку буде вилучена постфактум, що створює додаткові фінансові ризики для банківської системи.

Експерти Асоціації звертають увагу на відсутність економічних розрахунків наслідків запровадження нетипового авансового внеску по податку на прибуток для компаній роздрібної торгівлі пальним та на деякі інші положення закону, що додатково обтяжують "білий" бізнес.

Бізнес-спільнота наполягає на збільшенні податкового навантаження на сферу азартних ігор, напівтіньові ринки підакцизних товарів, фіксованого доступу до мережі Інтернет з мінімізацією оподаткування через фізичних осіб-підприємців, ринку земель та зерна, ринку послуг таксі. Бізнес пропонує звернути увагу на потенціал економічного бронювання як додаткового джерела доходів для державного бюджету.

При цьому співрозмовники видання серед бізнесу та в експертному середовищі жодним чином не заперечують необхідність залучення додаткових коштів до державного бюджету задля фінансування Сил оборони і перемоги у великій несправедливій війні проти України. Мова лиш – про інструменти і способи наповнення бюджету.