НОВОСТИ ДНЯ: Навчальний рік у Києві: які школи відкриють з 1 вересня  Авіація ЗСУ ходить по головах росіян під Херсоном – експерт  Диктатор Путін програв інформаційну війну в Україні та на Заході - керівник британської розвідслужби  Буде 4 моделі навчання. Шкарлет пояснив, як працюватимуть школи з 1 вересня  Історію доведеться переписати: вчені висунули нову теорію вимирання динозаврів  Чи зможе російська пропаганда пом'якшити поразку РФ у війні: політолог дав відповідь  "Росіяни починають говорити, що Путін – слабак": політолог розповів, як на людей в РФ вплинули події в Кримувсе новости дня
Кабінет директора
Вечірня горілка
02.02.2014 8063

Любовь к упырям, или Тормоз - не жилец

Небольшая передышка в битве за Украину не должна никого обманывать. Степень своей адекватности власть демонстрировала уже столько раз, что никого и сейчас, после всех заверений, не удивит силовой вариант разгона, вплоть до применения огнестрельного оружия. Или одиночные убийства, похищения и пытки свидетельствуют о бесконечном гуманизме Виктора Федоровича и его ребят? Десять раз – не Фантомас?

Между тем, даже открытое использование всего криминального арсенала не отпугивает поклонников от Партии регионов и ее вождя. Что еще они должны сделать, чтобы вызвать отвращение? Даже не гадайте, фантазии не хватит.

Некрофильский канал НТВ недавно обнаружил, что у битцевского маньяка с милой фамилией Пичушкин завелась невеста. Пичушкин прославился тем, что в Битцевском парке Москвы убил полсотни людей, - сам он утверждает, что больше шестидесяти. Так вот, некая продавщица Наташа из тюменского городка Нягань настолько увлеклась упырем, что вступила с ним в романтическую переписку. Рассказы приговоренного к пожизненному заключению о том, как он увлеченно превращал живое в мертвое, окончательно очаровали Наталью, и она приняла его предложение руки и сердца.

А рука у Александра Пичушкина не простая. «Я ещё вернусь в Битцевский парк. Моя рука хорошо помнит молоток!» - заявил он энтэвешникам, которые уже снимали однажды про него фильм. О сердце и говорить неудобно. Однако же вот, любовь.

Так что не следует удивляться исступленному чувству преданности Януковичу, Арбузову, Захарченко, Медведчуку или Добкину с Кернесом. Интерес к тем, кто запросто превращает живое в мертвое, неизбывен в человеческих существах. Иногда, как видим, этот интерес к жуткому и непостижимому перерастает в восторг и восхищение. Иногда, правда, случается и недовольство: почему это Дмитрия Булатова так неубедительно мучили? Кто ж так мучает!

Все-таки, называя власть бандой, мы недооценивали, насколько точна характеристика, в глубине души таилась надежда, что это все-таки метафора. А уж массовость стокгольмского синдрома просто в голову не могла прийти. Украина устроена сложнее, чем казалось.

Два Майдана и кровь на руках – более чем убедительная характеристика управленческих качеств Виктора Федоровича Януковича. Если кто-то хочет связать с ним свою дальнейшую судьбу, он должен признать наличие самоубийственных наклонностей. Но любовь, как известно, зла.

Тут подоспело исследование, которое, как мне кажется, хорошо ложится в тему.

С 1988 по 1994 годы ученые из Эдинбургского университета протестировали 5 134 американца в возрасте до шестидесяти лет – замерялась скорость реакций. В следующие пятнадцать лет 378 опрошенных по разным причинам скончались. К удивлению исследователей, вероятность смерти самым непосредственным образом коррелировала с замедленными реакциями. По предсказательной силе этот фактор оказался на уровне курения: как курящий с высокой вероятностью отойдет в мир иной быстрее некурящего, так и «тормоз», чаще всего, – не долгожитель.

В Украине третий месяц длится жесточайший политический кризис. Реакции власти на него поражают неадекватностью и несвоевременностью. Можно восхищаться «Беркутом», остроумием Олега Царева, неуступчивостью «бати» и бескрышности Украинского фронта харьковского розлива. Но пациенту, по всем признакам, недолго осталось. Лишь бы с собой поменьше народу забрал.

Вот за это –

налил и немедленно выпил – Леонид Швец

 

 

Фото ИТАР-ТАСС 

Оценка материала:

4.13 / 30
Любовь к упырям, или Тормоз - не жилец 4.13 5 30
Кабінет директора / Вечірня горілка
02.02.2014 8063
Еще материалы раздела «Вечірня горілка»
  • Вони сподіваються, що все обійдеться Вони сподіваються, що все обійдеться

    До піврічного рубежа великої війни Росія підходить без скільки-небудь значних перемог. Останнє скільки-небудь гучне територіальне надбання – Лисичанськ, який українські війська залишили 3 липня. Щоправда, за кілька днів до цього, 30 червня, жестом «доброї волі» окупанти пішли з острова Зміїний, тож півтора місяця тому росіянам теж не було чого особливо святкувати.

  • Том Купер: солдати з обох боків смертельно втомлені й виснажені емоційно. Втім, на цьому подібності закінчуються Том Купер: солдати з обох боків смертельно втомлені й виснажені емоційно. Втім, на цьому подібності закінчуються

    Ростислав Семків: У другій частині свого ретроспективного звіту про тенденції війни в Україні Том Купер зосередився на «живій силі» армії рф (вочевидь, ще буде третя частина про ЗСУ). Певну меланхолію навіває його перелік, скільки ще «м’яса» росія може нагнати на фронт, проте й темпи нищення ворога, які він наводить, доволі вражають.

  • Сербсько-косовський конфлікт: чи буде нова війна? Путін підпалив Балкани? Декілька думок Сербсько-косовський конфлікт: чи буде нова війна? Путін підпалив Балкани? Декілька думок

    Влада Республіки Косово вирішила відкласти на місяць введення нових правил в'їзду для громадян Сербії, які анонсували 29 липня. Це рішення раніше викликало протести у етнічних сербів. У неділю жителі Косівської-Митровиці почали встановлювати барикади, а також включати сирени повітряної тривоги. За даними ЗМІ, поліція повідомила про стрілянину в кількох містах на півночі республіки, постраждалих немає. Поліція Косова закрила два неземних переходи з Сербією. Декілька думок.

  • Непомічена перемога: за втомою ми майже не помітили – закінчився другий етап війни Непомічена перемога: за втомою ми майже не помітили – закінчився другий етап війни

    Євген Дикий: Ну що, мої котики та зайчики – вітаю нас всіх! Вчора росія визнала, що справи на фронті для неї не просто кепські, а певно набагато гірші ніж навіть я собі уявляв. За день це визнання прозвучало двічі – спершу залпом «калібрів» по порту Одеси, потім істеричним голосом Орбана.

  • Как ни в чем не бывало, или Хорошо идет Как ни в чем не бывало, или Хорошо идет

    Как обратил внимание журналист и историк Алексей Мустафин, 104 дня – столько длилась «Зимняя война» между СССР и Финляндией в 1939-1940 годах. Если же брать весь срок нынешней войны Украины с Россией, то она идет на месяц дольше, чем Вторая мировая, если начинать ее отсчет от нападения Японии на Китай в 1937 году. И ни конца, ни края пока не видно.