Чи потрібна «хірургічна» реформа в судовій системі України

Не очікуваною для представників влади виявилась позиція органу з питань дотримання демократії щодо неприпустимості «хірургічної» реформи в судовій системі: звільнення всього корпусу суддів і недопущення їх до високої професії судді України на конкурсних засадах в новостворених судах. Напевно, найпростіше для нашої влади - «вичистити» суддівський апарат шляхом звільнення лише по критерію професійної діяльності за часів «правління» влади Януковича, і, більше того, не допустити до здійснення правосуддя кандидатів на посадe за якимись дискримінаційними ознаками. Невже таку ми будуємо демократію? Суддівська реформа потрібна Україні для того, щоб відповідати нормам демократичного європейського суспільства. Наразі, Європа, про яку наші політики постійно говорять, такий шлях засуджує.

Що ж це за комісія така? І чому її думка важлива для суверенної, незалежної, демократичної України? Європейська комісія за демократію через право або Венеціанська комісія, як її скорочено називають за місцем розташування, - це дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, який надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. Комісія є форумом, в ході якого країни можуть обмінюватися інформацією, вчитися один у одного, обговорювати ідеї і проекти, пов'язані з конституційними питаннями. Венеціанська комісія є загальновизнаним європейським та світовим консультативним юридичним органом. Особливе значення мають висновки комісії з питань, що стосуються відповідності європейським стандартам проектів законодавчих актів або законів. Таким чином, є зрозумілим, що зі схваленням комісією позитивного висновку щодо змін до Конституції України Європа одразу поставить під сумнів цінності, які проголошує український уряд про розвиток держави за європейськими стандартами.

Звичайно, «прогнила та корумпована система» судів України призводить до низки негативних емоцій. «Корупційна пухлина» повинна бути видалена з судового органу державної влади, але не таким чином. Суть реформи полягає саме в демократичному перезавантаженні суддівського апарату. Звільнення і заборона усім суддям працювати в судовій системі України - досить жорсткий і радикальний підхід (можливо, єдино вірний і такий необхідний у нашій державі), але його потрібно проводити в межах норм не тільки українського законодавства, але й міжнародного права. Жодним чином не повинно бути порушено право людини на працю. Можливо, нашій владі і вдасться провести дану реформу і звільнити усіх суддів під приводом ліквідації старих судів України і створення нових, тобто звільнення у зв’язку з ліквідацією, проте як бути з переважним правом заняття посади судді в нових судах осіб, яких було звільнено у зв’язку з ліквідацією. Разом з тим, заборона участі усіх раніше звільнених суддів в конкурсах - це прямий шлях сказати всім в Європі, що ми не готові боротися з корупцією, ми безсилі й надалі виявляти суддів, які беруть хабарі, в судових органах, а також інші наші правоохоронні органи ліниві й не компетентні у вирішенні даних питань. Логічним є тоді запитання, для чого створювали нові органи в боротьбі з корупцією - Національне антикорупційне бюро України та антикорупційну прокуратуру. Невже у нас в бюджеті забагато грошей, щоб забезпечувати і утримувати додатковий адміністративний ресурс, який не може попередити та виявити корупцію в судах? І коли нам потрібно буде знов звільняти всіх, щоб протидіяти корупції? Невже наразі це єдиний дієвий важіль впливу? Відповідь в такому випадку одна: ми або не хочемо або не можемо.

Крім того, як бути з суддями, які дійсно не заслуговують такого підходу з боку держави? В юридичній практиці не раз зустрічаються судді, які професійно виконують функції правосуддя, покладені на них суспільством. Рішення таких суддів чесні, справедливі і відповідають букві закону. Саме у таких повинні вчитися інші судді, які приходять в систему. Можливо, необхідно переглянути вимоги до кандидатів на посаду судді. Для прикладу змінити віковий ценз з 25 років до 40 років, щоб особа, займаючи посаду, мала певний життєвий досвід та мудрість, стаж роботи від 3 до 10 років. Змінити низку вимог до кандидатів, які б впливали лише на їх можливість професійно і неупереджено здійснювати правосуддя. Однак проблема судової реформи, нажаль, не закінчується у вирішенні людського фактору при здійсненні правосуддя. Існує низка проблем з побудовою незалежності суддів та з певними процесуальними аспектами під час звернення до суду.

Загалом проект, поданий до Венеціанської комісії, має дуже багато позитивних та прикладних ідей. В ньому дійсно розглядаються ті питання, що назрівали в судовій системі не один рік. Але є й багато моментів, що виглядають нелогічними, недемократичними та ще сотні «не». Проект може бути використаний як прототип до реформи, але ні в якому разі не як готовий продукт. Однозначно, такий підхід до судової реформи засуджується Європою та правовою спільнотою України.

Автор: Віталій Бахуринський, адвокат консалтингової компанії SAFIR Law&Finance