Меморандум з МВФ: найвагоміші зобов’язання України

Керуючий партнер юридичної фірми Honcharuk & Partners Михайло Гончарук склав рейтинг найбільш вагомих зобов’язань, які мають виконати українські можновладці, аби отримати чергові кредитні гроші від міжнародних донорів, повідомляє Юрлига:

1.Вирішення проблеми валютних позичальників

Влада обіцяє ухвалити законопроект, який буде містити основні принципи реструктуризації іпотечних кредитів в іноземній валюті, що обслуговуються позичальниками, які знаходяться у складній ситуації, але продовжують свою діяльність, без втручання у двосторонні переговори між позичальниками і банком. Цей законопроект, зокрема, має захистити права та інтереси фізичних осіб, які зможуть довести, що у них фінансові складнощі. При цьому кредит не має перевищувати 150 тисяч доларів, а придбане за кредит житло є єдиним місцем проживання. Законопроект має бути ухвалений Верховною Радою до кінця 2016 року. Що цікаво, разом з прийняттям цього законопроекту українські чиновники обіцяють МВФ скасувати мораторій на стягнення застави.

2.Чекайте на податкові перевірки

В Україні наприкінці 2016 року має бути скасований мораторій на проведення податкових перевірок платників податків, річний оборот яких не перевищує 20 млн гривень, як передбачено Податковим кодексом. Водночас урядовці мають завершити розробку законопроекту, спрямованого на посилення можливості стягнення боргу адміністративним шляхом відповідно до передової міжнародної практики. Також співробітникам Державної фіскальної служби дозволять застосовувати непрямі методи оцінки для отримання точної суми зобов’язань платників щодо сплати податків і єдиного соціального внеску.

«Очевидно, і громадянам, і бізнесу варто очікувати відновлення фіскального тиску з боку держави, зокрема готуватися до регулярних перевірок фіскальними органами. Податківці отримають більше повноважень щодо узгодження податкових зобов’язань та їх стягнення в досудовому порядку. Тобто ми знову повертаємося до тотального контролю бізнесу з боку податківців», - прогнозує експерт.

3.Спрощенців «ліквідують»

Україна заявила, що визнає необхідність проведення фундаментальної реформи режиму спрощеного оподаткування. Відтак вітчизняний уряд зобов’язується розробити пропозиції й вжити заходи щодо боротьби із порушеннями у цій царині, а також знизити ступінь пільговості та складності діючого режиму. Та головне – в Україні має зменшитися різниця у податковому навантажені між спрощенцями та тими, хто працює за загальним режимом оподаткування.

«Такі формулювання говорять про те, що спрощена система оподаткування в Україні, якщо й залишиться, то буде серйозно реформована. Очевидно, що категорії платників податків, які зможуть перебувати на спрощеній системі оподаткування, будуть істотно переглянуті в бік зменшення. «Урізання» спрощеної системи оподаткування дозволить державі збирати більше податків за умови, що підприємці не перейдуть «в тінь» (там, де це можливо) або просто не закриють свій бізнес. А такий розвиток подій теж доволі ймовірний», - підкреслює Михайло Гончарук.

4.Податкова амністія – зло

Уряд України обіцяє визнати, що податкові амністії мають руйнівний вплив на дотримання податкової дисципліни та стимулюють розквіт корупції в країні. Тому Україна обіцяє МВФ не розглядати жодних із варіантів амністії до тих пір, поки не даватиметься взнаки істотний прогрес у реформуванні Державної фіскальної служби. Вона в свою чергу має ефективно знаходити приховані від оподаткування доходи та наказувати винних.

«Більше податкових амністій не буде! Якщо хтось ще розраховував на появу цього інструменту, то варто задуматися про інші способи легалізації капіталів. Сторони меморандуму усвідомили, що без істотного реформування фіскальної служби будь-яка податкова амністія не матиме сенсу, а лише підриватиме довіру до держави. З іншого боку, компаніям потрібно активніше звертати увагу на податкове планування», - підкреслює Михайло Гончарук.

5.Офіцерам НАБУ дадуть більше влади

Кабмін має до кінця листопада 2016 року розробити та подати до Верховної Ради законопроект, який суттєво розширює повноваження НАБУ. Слідчі національного антикорупційного бюро України повинні отримати можливість застосовувати широкий спектр методів розслідування, включаючи операції під прикриттям, перехоплення повідомлень, доступ до комп’ютерних систем і контрольовані поставки, не вдаючись до використання інфраструктури інших установ. Крім того, законодавець має захистити реєстрацію досудових справ і рішень суддів стосовно ведення слідства відносно НАБУ від витоку інформації про хід поточного слідства. Зробити це планується шляхом обмеження доступу до інформації лише колом офіцерів НАБУ і антикорупційної прокуратури до завершення слідства по справі або її закриття, не обмежуючи право осіб на захист.

«Виходячи з оприлюднених формулювань, мова йде про перетворення НАБУ в абсолютно автономну структуру, яка матиме повний інструментарій для ведення розслідувань без технічних та організаційних можливостей інших структур: МВС, СБУ, ГПУ. Це дозволить уникнути витоку інформації в складних та резонансних справах, якими покликано займатися НАБУ», - уточнює Михайло Гончарук.