Чому в Україні олігархів більше, ніж має бути

Не рахуйте мільйони кеша у тумбочках. Не смакуйте картини і ролекси. Не заздріть сотням квадратних метрів солідних будинків і кількості їхніх земельних участків. Краще запитаємо себе, як так сталось, що при владі опинились саме добре заможні. Не лише ті, хто встиг побудувати бізнес у вирі лихоліття першого десятиліття незалежності. А й ті, хто досить багато років "слуги народу". Або є і тими й тими.

Десь за двадцять років з двадцяти п'яти незалежності ми призвичаїлись жити з олігархами. Для нас подумки неважко оперувати цим поняттям, так само, як і волати про демократію.

Немовби ми у класичних Афінах, коли два політичних класи -- олігархи і демократи -- виборюють владу. "Демократи", на Майданах і після, наполягають на рівності прав та перед законом, тоді як "олігархи" формуюють державу, у якій лише власники значних обсягів власності де факто голосують та управляють державними офісами. Немовби за Арістотелем: "Олігархія, як сказано, є те, у чому купка і заможні, демократія -- те, у чому багато і незаможні, є керманичами".

Втім, ми обернули класика дригом. Там керували вже заможні. Тут стають заможними кермачі. Олігархія, сказано вже нами, є те, у чому купка стає заможною завдяки причетності до керма державної влади.

Нам є чим пишатись: ми розширили поняття олігархії. Їх не п'ять найбагатших, і не десять. Наша купка численна: таких сотні і тисячі. Можливо, з кілька десятків тисяч при центральній чи регіональній владах. Всі ті, хто став заможним чи відносно заможним завдяки місцю чи посаді у владі, виборному місці у партії вождя. Вони у точному сенсі слова олігархі. Вони, вона і він, складають олігархат.

Ми сподіваємось, що е-декларації допоможуть нам виявити і побороти корупціонерів. Це не зовсім так. Прозорість і відкритість виявляють скорумпованість всієї системи, яку ми створили на сьогодні.

Корупція -- не річ. І не корупціонер з ролексом і мерсом. Її не вхопити і не забрати, навіть якщо ми знаємо, у якій тумбочці і у якому чудовому будинку лежить мільйон кеша. (Це злодії грабують награбоване і це авантюрні популісти хапаються за гасла "забрати і поділити".) Корупція -- це корозія міжлюдських стосунків, соціальної побудови.

Розширене поняття олігархата підказує нам. Не дуже захоплюйтесь картинками статків, які послужливо будуть смакувати медіа. Справа не завершується поборюванням кожного окремого олігарха відважними сергіями. Справа у системних іпослідовних реформах, які призведуть до заміни олігархата на демократію. Яка, по-сучасному, має бути владою всього заможного народу.

Автор: Євген Бистрицький, голова Міжнародного фонду «Відродження»