Не лізь, бо вб'є, або Хто кому антикорупціонер

Створюється стійке враження: як тільки ти починаєш викривати зловживання - до тебе дуже скоро прийдуть з обшуками чи отримаєш кримінальне провадження.

Спочатку була справа проти Віталія Каська щодо нібито незаконного отримання нерухомості. Чому проти Каська? Тому що він був одним із тих, хто займався справою проти "бриліантових прокурорів" Корнійця та Шапакіна.

Потім був дозвіл на обшуки у Центрі Протидії Корупції через нібито "розкрадені мільйони" на реформу прокуратури. Чому хотіли проводити обшуки в ЦПК? Тому, що ця команда послідовно критикує бездіяльність правоохоронців, зупиняє розпили коштів на мільйони гривень і успішно створює нові антикорупційні інституції.

Зараз Генпрокуратура абсолютно неправомірно вирішила порушити кримінальну справу проти Сергія Лещенка. В статті 216 Кримінального процесуального кодексу чітко визначено підслідність досудового розслідування. Зрозуміло, що генPRокурор Луценко без профільної освіти не дуже сильний у юридичних питаннях, однак йому мали б пояснити, що розслідування проваджень по ст. 368-2, що могли бути скоєні народними депутатами, - це ВИКЛЮЧНО повноваження НАБУ, яке провело перевірку і ознак злочину не знайшло. Чому проти Лещенка? Думаю, навіть не варто перераховувати усі викриття Сергія про зловживання посадовців.

Нещодавно проводили обшуки в активіста АвтоМайдана Миколи Сідоркіна. Чому в нього? Тому, що він намагався перевірити, чи дійсно суддя їздить на незадекларованому автомобілі.

Сьогодні зранку поліція прийшла з обшуками до активіста Харківського антикорупційного центру та члена Ради громадського контролю НАБУ Володимира Рысенка. Чому в нього? Мабуть, через дуже успішну діяльність Харківського антикорупційного центру по розслідуванням махінацій та корупційних схем у Харкові. Місцеві активісти навіть домагаються повернення у власність міста незаконно виділених земельних ділянок завдяки "кооперативній схемі Добкіна-Кернеса".

Усі ці новини не свідчать про бажання влади дійсно протидіяти корупції, бо чомусь силовиків кидають на антикорупціонерів замість корупціонерів. Створюється стійке враження: як тільки ти починаєш викривати зловживання - до тебе дуже скоро прийдуть з обшуками чи отримаєш кримінальне провадження.

Замість того, щоб працювати над новими розслідуваннями чи робити нові викриття зловживань, активісти мають витрачати свої енергію і час на відбивання від таких атак правоохоронців. Від цього не виграє ніхто.

Автор: Антон Марчук, Антикорупційний штаб