Сергій Притула: футбол, Шовковський, війна, Приват та люди.

Дякую за понад двадцять років у «рамці» Олександру Шовковському! Маю за честь бути особисто знайомим із цим напрочуд розкішним чоловіком. На мою скромну думку, це один з найбільш інтелектуальних гравців Збірної та ДК. Чоловік вдумливий, інтелігентний, який не вживає нецензурної лексики (що, відверто кажучи, доволі рідкісне явище серед футболістів). Як вболівальник, я почав «молитись» на СаШо ще після тих пенальті у Празі зі «Спартою». ЧС 2006 і його РЕКОРД – це взагалі тема окремого посту! Так, у Олександра були моменти у кар’єрі, про які йому, ймовірно, боляче згадувати… тому і я не буду! Просто хочу подякувати. За відданість клубу і Україні!
Дякую Олегу Гусєву! Фактично за те ж. З часів Олега Лужного, якого вболівальники лондонського Арсеналу йменували не інакше, як «Ukrainian horse», я не пам’ятаю гравця Збірної і ДК, який би так «пахав» на полі. Я не знаю, чи пан Лужний передавав «естафетну паличку» тезці, але те, що виробляв на полі Гусєв, як він йшов у стики, як боровся, як шанував уболівальників – все це заслуговує на низький уклін і побажання не чіпляти бутси якомога довше! Шкодую, що так і не наважився підійти до Олега і сказати йому про це особисто.
Хочу подякувати Інні Музичук. І тут усі такі: а хто це? Ну, ок… не усі. Інна доволі активний дописувач у ФБ. Інна очолює відділ зв’язків із громадськістю ПриватБанку. Під час істерії навколо ПБ, єдине про що я переживав – це щоб Інна залишилась на своєму місці і уникнула потоку негативу, який лився звідусіль на її роботодавців. Феноменально на своєму місці жінка! Яка вміла «розрулити» найскладніші питання вмить. І я, наразі, не про якісь особисті моменти. Я про те, що коли мені приватівські «манагери» з власної ініціативи поміняли реквізити волонтерських рахунків і переконували, що повернути все назад, як було: «Серьож… ну ет нєвазможна», то Інна вирішила це питання за одну ніч. І Армія не позбулась кількох мільйонів гривень підтримки! Саме Інна за 9-ть хвилин вирішила питання отримання заробітної плати бійцями одного дуже крутого підрозділу ЗСУ, документи бійців якого згоріли вщент після російського артилерійського удару. Командирам було якось пофіг, що бійці 2 місяці без зарплатні (ні паспорта, ні картки, нічого…). А Інні було не пофіг. Один дзвінок їй і хлопці вервечкою потяглись у філію ПБ у Старобільську! В дні націоналізації ПБ не знаю чи вона спала, але її цілодобові пости допомагали людям позбутись зайвих переживань щодо питання: «а що буде з моїми грошима?».
І ще дуже хочу подякувати матері Сергія Стефанківа з м.Тернопіль. Страйкболісти всієї України знають його як Нео з команди «Venom». Сергій покинув цей світ 2 тижні тому. 2 роки тому переніс важку хворобу і ледве видряпався з того світу. Був слабкий, але максимально намагався бути корисним. Допомагав мені переганяти машини на АТО. Був добрим хлопцем. Стояв горою за справедливість. Майдан, волонтерство… Помер. Зателефонував матері, висловив слова співчуття і запропонував докластись до пам’ятника на Сергійовій могилі. Матір ввічливо відмовила і сказала, що, знаючи Сергія, він був би радий, якби ті кошти я спрямував на допомогу хлопцям у АТО. На концерті «Вар*ятів» у Тернополі я звітував куди піде частина із зароблених коштів: 10 000 на соляру на перегін джипів морпіхам і десанту, 30 000 на реабілітаційний центр і 50 000 на транспорт для 44-ї артбригади. Так от тих 50 000 – це прощальний подарунок від Сєрого. Сьогодні на ці кошти (46 357 грн) було придбано VW T4, який в ближчому часі буде пригнано з Данії і переобладнано під «швидку» для нашої «арти»!!! Дякую Вам, Мамо, за Сина і за Вчинок!
Усім вище згаданим добрим людям зичу міцного здоров’я і здобуття нових життєвих вершин! Дякую, що можу надихатись Вашим прикладом!

Автор: Сергій Притула