КолонкиКолонки / Блоги
-
Вряд ли об этом говорят на журфаках
Павел Казарин, журналист: В нашей профессии правила игры определяют не столько журналисты, сколько собственник медиа. И все, что ты можешь сделать – это не воевать в той армии, чьей победы не желаешь.
-
Впереди большой «бум»: что будет, когда корпоративные деньги вытеснят государственные
Анатолий Амелин, экономист и футуролог: Вы задумывались как изменится ваша жизнь, когда ваши сбережения в виде нынешних бумажных денег обнуляется? Все ваши доллары в кошельке, на банковском счету, под матрасом, в ячейке – станут просто бумажками, которыми разве что можно топить печь или клеить в виде обоев, как делали после гиперинфляции в 90-е.
-
Українське гетто чи патріотичний фронт? Час дорослішати та обирати стратегію перемоги
Геннадій Друзенко: Час дорослішати та обирати стратегію перемоги. Бо за свою інфантильну ексклюзивність та «справжню українськість» ми ризикуємо поплатитись самим існуванням справжньої України, яка набагато розмаїтіша за уявну Україну зелотів з українського гетто.
-
Лукашенко и Беларусь: бьет – значит любит?
Павел Казарин: Отношения Лукашенко и Беларуси похожи на абьюзивный брак. Тот самый, хорошо знакомый. В центре которого патриархальный глава семейства, вокруг которого по орбитам вращаются домочадцы. Их отношениям уже четверть века – и все соседи успели привыкнуть к тому, что жена молчалива, послушна и безропотна.
-
Земля Донбасса должна отдохнуть от людей: реалистичный план реинтеграции
Александр Кочетков, политтехнолог: Исходить следует из двух непреложных, а потому и необсуждаемых фактов:
-
Якщо ми хочемо зберегти країну, вже давно треба забути, хто за кого голосував
Валерій Пекар: У страшному сні уявляю собі, як на руїнах України зустрічаються двоє і недовірливо питають один одного: "А ти за кого голосував?" – "А за кого ти?". Якщо ми хочемо зберегти країну, вже давно треба забути, хто за кого голосував.
-
Тріумф державної імпотенції: роздержавлення як запрошення до насильства
Геннадій Друзенко: Ще кілька терактів та вибухів всередині країни, ще кілька новин з фронту, як поранений боєць кілька діб марно сподівається на допомогу від своїх, які кидають його помирати на нейтралці, ще кілька "вітань" президента непокірним мерам, які не матимуть жодних наслідків, ще кілька зухвалої демонстрації безкарності корупціонерів та свавілля правоохоронців – і країна вибухне.
-
Травля Джоан Роулинг: свобода слова в королевстве кривых зеркал
Удивительные метаморфозы произошли в мире за июнь этого во всех смыслах аномального года. Так, всего за месяц всемирно известная Джоан Роулинг неожиданно стала не только самой успешной писательницей современности, но и главной феминисткой планеты. Как ей это удалось? Очень просто! Для этого понадобился всего один твит!
-
Почему сразу все не могут быть успешными: как 15% выигрывают за счет 85% и что с этим делать
Раскрываю "главную тайну" рынка и поведенческой экономики вообще. Аксиома, которая опровергает все постулаты социальной дискриминации и базовые установки неолиберализма.
-
Чи піде Росія на нас відкритою війною, і як пасажири МН17 заплатили своїми життями за наші
Словесні баталії стосовно того піде чи не піде Росія відкритою конвенційною війною чи, принаймі, проведе широкомасштабну військову операцію із забезпечення доступу та контролю над Північно-Кримським каналом, триває в українському інформпросторі. І не тільки в українському.