За два года «срочной службы» на вершине украинской власти «команда» Яценюка до автоматизма освоила методы перемещения наших денег в свои карманы.

Отставка Яценюка только запутала ситуацию в стране , в условиях углубляющегося социально экономического и политического кризиса, особенно, на фоне острой антикоррупционной критики фигуры президента Порошенко и падения его внутриполитической и внешнеполитической легитимности. Так что все только начинается, а не заканчивается с долгожданной отставкой Яценюка.

Пока отечественный истеблишмент истерично запускает аккаунты в социальных сетях, государство инвестирует баснословные суммы в пропагандистские платформы под эгидой Миниформполитики, Украина медленно, но последовательно проигрывает информационные баталии на площадках одного из самых популярных ресурсов для думающих пользователей – Wikipedia. И если в украиноязычной Wiki мы еще умудряемся развиваться и удерживать разумный контроль над контентом -  силами всего 42-х администраторов и двумя с чем-то тысячами относительно активных пользователей, то в иноязычных версиях Украина откровенно «пасет задних».

Постійний пошук досконало політичного, технократичного, інноваційного,  стратегічного… уряду має результатом ручний, тимчасовий, камікадзе… уряд. Чому ж ми декларативно хочемо найліпшого, а маємо “як завжди”? Чому ж ці хороші “хлопці скурвились”? (В.Ющенко, 2008 р.). І прошу вибачити за ґендерний диспаритет.

В процессе межкультурного общения восприятие представителями различных наций друг друга во многом определяется стереотипами. Стереотипы представляют собой упорядоченную картину мира. В этом пространстве люди и предметы занимают предназначенные им места и действуют ожидаемым образом. Подобное отношение к стереотипам снимает у иностранца тревогу при взаимодействии с новой культурой. Но на сколько соответствуют действительности эти представления?

“Ручняк” – ручне управління. Тобто апаратні наради, протокольні доручення, підЛеглі, засідання під телекамери… Імітуємо бурхливу діяльність: витрачаючи значні ресурси на цей “управлінський садомазохізм”. Ніби ж працюємо, робимо багато-пребагато. Чому нам комфортне таке ручне управління? Чи ми іншого не знаємо, не вміємо, не хочемо? Публічно – хочемо. Декларуємо стратегічне управління, навіть розробляємо “паперові” стратегії. А насправді? Чому нам комфортний цей “ручняк”? Чому відсутня (ніби є і ніби немає) легітимна Стратегія?

В Верховной Раде Украины зарегистрирован проект Закона от 18.02.2016 №4100 "О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях и некоторые законодательные акты Украины относительно ответственности пешеходов за пользование средствами связи".

Відомий правозахисник Євген Захаров впевнений, що постійно діюча коаліція депутатських фракцій – це звичайний політичний блеф, і Рада повинна працювати у штатному режимі.

В Верховной Раде под №40004 зарегистрирован очередной законопроект о реструктуризации валютных кредитов. В этот раз субъектом законодательной инициативы выступил Кабинет Министров Украины.

Перманентне скандальне “звітування” та очікувані й малопередбачувані ротації у КМУ викликали інтерес і резонанс в активної частини суспільства. Причину цього ми розуміємо: відсутність “кіборгів державотворення” і корупція. Популізм у поєднанні з непрофесійними діями управлінців дали нам такі недолугі продукти, результати і наслідки державної політики. І все це було так затято і з ентузіазмом та патріотичними гаслами зроблено. Прикладом може бути ситуація з профтехосвітою.