По всій Україні відбулась акція #стопкультурнийкарантин за пом'якшення обмежень для шоу-бізнесу. В ніч на 13 травня сотні світлових променів з 5400 прожекторів світили в небо протягом трьох годин більше ніж у 25 містах України. У Києві небо підсвітили з 20 культурних локацій міста: фестивальних майданчиків, концертних залів, клубів та парків. Таким чином представники креативной індустрії вирішили призвати владу до розробки спільного плану виходу з карантину для галузі культури: "Якщо нас не чують, то нас побачать! Пандемія Covid-19 зупинила весь світ. Коли уряди інших країн рятують свої економіки шляхом підтримки населення та бізнесу, планують поетапні виходи з карантину та прогнозують ймовірні сценарії для індустрій, український уряд ще тільки розробляє програми подолання кризи. При цьому сфера креативних індустрій та видовищних заходів знаходиться у забутті. Нас ніби не існує". Підприємці просять знизити ПДВ на продаж квитків та офіційно встановити кінець карантинних обмежень, щоб коректно планувати масові заходи та не втрачати гроші через їх скасування. У випадку часткового зняття обмежень з кінця липня підприємці просять збільшити квоти – дозволити заповнювати зали на третину, а не обмежувати загальну кількість квитків до 300. Без роботи, за підрахунками організаторів акції, залишились близько 750 тисяч українців, які задіяні в шоу-бізнесі.  Автор фото: Андрій Довгань

Когда в обществе людям наплевать на других людей, истории о спасении животных и те, кто занимаются этим спасением, выглядят не от мира сего. Журналисты побывали в одном из приютов для диких животных и своими глазами увидели, как выхаживают жеребенка лошади Пржевальского после пожаров в Чернобыльской зоне, львицу, разновозрастных тигров и зверят помельче. Уже три недели под Киевом спасают жизнь жеребенка, едва не погибшего во время недавних пожаров в Чернобыльской зоне. В чернобыльских лесах в те дни сухая трава разгоралась от малейшей искры, деревья вспыхивали, как свечки, пожар шел огненной стеной по заповеднику… В этом аду детеныш лошади Пржевальского, которому было около недели от роду, отбился от табуна. Его нашли пожарные, передали лесникам, а те – зоозащитникам. Малышку назвали Ванилька, и сейчас она в прямом смысле становится на ноги в приюте для диких животных в Чубинском. В соседних с жеребенком вольерах – жертвы человеческой жестокости и глупости. Здесь живет львица, которую морили голодом и били током живодеры. Сюда привезли тигров, найденных в полузаброшенной резиденции киевского бизнесмена. Просторная клетка стала домом для соколов, которых пытались вывезти из страны в чемоданах. И лишь малая часть из питомцев может скоро вернуться к дикой свободной жизни. Основательница приюта Наталья Попова рассказывает, что Ванилька могла погибнуть не только из-за пожара. Жеребенок получил ужасные ожоги, когда бродил по тлеющему горельнику, но еще одной бедой стало то, что кто-то «добрый» накормил кашей и хлебом жеребенка, который до этого питался лишь молоком матери. «Это чудо, что она выжила. Остановился желудочно-кишечный тракт, и первые дни она была такой слабой, что не могла встать. Вот, представьте, у вас отравление в самой жесткой форме, а кроме этого из-за пожара нарушен ритм дыхания, ритм сердца. Две недели были настоящим адом», – рассказывает Наталья Попова. Она говорит, что на восстановление уйдет, минимум, полгода. И особые опасения вызывают копыта – из-за ужасных ожогов они начали отслаиваться. «Мы верим, что шанс есть. Ветеринары разработали стратегию лечения, и каждый час Ванильке нужно внимание: кормление, обработка ран и просто ласка, ведь это совсем ребенок», – рассказывает новая «мама» спасеныша. Жеребенок доверчиво тянется к людям, мужественно переносит все процедуры, а на днях у него появился новый опекун. Владелец одной из конюшен пообещал оплатить покупку молочных смесей и препаратов. Деньги для других питомцев собирают с помощью соцсетей. Сейчас в приюте живут тигры, олень, косуля, лисы, лебедь, соколы и львица. С последней все и началось. «Два года назад к нам обратились зоозащитники. Они рассказали, что обзвонили все зоопарки, но никто не захотел приютить старую истощенную львицу с переломанным позвоночником. Львица Яна долго жила у живодеров, и когда я ее увидела, то поняла, что через два дня спасать будет некого. Мы быстро сделали просторную клетку, забрали ее. Зоозащитники обещали помочь со строительством вольера, кормом. Ни первого, ни второго не было. Пришлось создать страничку в соцсетях, но вместо помощи посыпались просьбы: «Помогите! Умирает животное»», – рассказывает Наталья Попова. Сейчас львица Яна живет по-царски – для нее сделали вольер, в котором летом можно плескаться в бассейне, а зимой греться под инфракрасной лампой. Она выглядит довольной, скачет, как игривый котенок, вдоль ограды, позволяет хозяйке приюта гладить себя идаже потянуть за хвост. Есть старые фото и видео на которых у Яны сквозь шкуру «светятся» ребра. Она мечется по клетке, яростно рычит. Живодеры, у которых она жила, били зверя током, морили голодом, она была готова накинуться на любого. «Я ее кормить боялась. Ее лапы пролезали сквозь прутья клетки, и била она с такой силой, что когти отлетали. Только через несколько месяцев Яна поверила, что я не враг. Мы никогда не узнаем всей правды, как с ней обращались. И ни один нормальный человек не сможет объяснить то, через что она прошла», – рассказывает Наталья Попова. В конце прошлого года зоозащитники нашли шестерых тигров на острове Водников под Киевом. Они жили на территории полузаброшенной резиденции одного из столичных бизнесменов. Как писали в СМИ, владелец уехал из страны, особо не беспокоясь о «зоопарке». В итоге, четверых хищников забрали частные зоопарки, а Цезарь и Клеопатра стали соседями львицы Яны. «До приюта тигры жили в тесных клетках, по колено в болоте. Им раз в неделю привозили уже протухшие головы рыб и кролей. Тигр – не падальщик, но люди считали, что такая еда – нормально. Теперь нужны месяцы, чтобы они восстановились», – рассказывает Наталья Попова. Всего в приюте находятся четыре тигра. Кроме упомянутых Цезаря и Клеопатры, после операции по коррекции вывиха коленной чашки восстанавливается семимесячный тигренок, а 15-летняя «пенсионерка» Кая неделю назад распрощалась с дрессировщиком и осваивает новый дом. «После клетки, в которой она жила всю жизнь,наш вольер «восемь на четыре» – огромный плацдарм. Как живут в цирке? Выходят из клетки «метр на метр» на репетицию и выступления. О том, чтобы пробежаться, и речи быть не может. Кая выглядит худой, но на самом деле у нее просто слабые мышцы», – говорят в приюте. Здесь вынашивают планы строительства еще одного просторного вольера и вспоминают, как «новоселье» изменило львицу: «Раньше Яну «заносило» на любом повороте. Из-за травмы позвоночника и атрофии мышц, удержать баланс было невозможно. Но прошло время, и она может припадать к земле или разгоняться, почти как здоровый лев. Она поменялась – стала вальяжнее. У нее снова взгляд львицы… Теперь у нее есть выбор. Яна решает: остаться в домике или пойти прогуляться между деревьев, поиграть с бревнами или подразнить овчарку, пожевать запрятанную вкусность или устроить пост наблюдения за соседями. Постепенно весь вольер становится пересечением дорожек, меток, укромных мест с запасами, лежками для отдыха – домом». Но строительство «тигриного дома» упирается в финансы. И каждый третий пост на странице приюта – просьба: «Переведите любую сумму: 10, 20, 100 грн на наш счет». На страничке приюта можно найти возмущенные комментарии, вроде: «Зачем вы держите зверей в клетках?». «Диванные зоозащитники» предлагают отпустить всех на свободу или устроить в зоопарки. Но куда выпускать тигра? Долго ли проживет без человека прирученный зверь? К примеру, приютов для медведей в Украине всего три! А в больших украинских зоопарках нет возможности спасти всех животных из цирков или частных зверинцев. Впрочем, некоторые пожильцы приюта, действительно, скоро заживут вольной жизнью. Не так давно счастливо закончилась история городского бобра. На месте его запруды начали стройку, зверь бежал, провалился в выгребную яму. Его спасли, отвезли в приют, а на днях он «переехал» в парк природы «Беремицкое». Сотрудник парка снял видео «переселения»: зверь какое-то время не решается выйти из клетки, а затем бодро рвет когти к воде. До этого в лес переехал барсук (его поймали в канализационной магистрали), и «сидят на чемоданах» три енотовидные собаки – их тоже планируют отдать в заповедник. У всех зверей разные истории, но в последнее время животных все чаще спасают от браконьеров, которые ставят силки, сделанные из стальных петель. В таких ловушках животные медленно умирают от удушья. В одной из клеток – соколы. В аэропорту «Борисполь» были задержаны контрабандисты, которые пытались вывезти пернатых в чемодане. Птицам дали наркоз, связали, смотали скотчем и сдали в чемоданах, как багаж. Как результат – у нескольких сломаны крылья, лапы. Из другой клетки с любопытством высовывает морду олень Леша. Кто-то приручил олененка, но зверь подрос и во время гона стал агрессивен. От «нелюбимой игрушки» избавились. Еще одни временные жители приюта – лисята. К ним сотрудники никого не пускают, говорят, что лисы не должны привыкать к людям. «У них в природе один враг – человек. Они бы не пропали в лесу, нашли бы, чем питаться, но кто-то их увидел и решил «спасти». Пожалуйста, не забирайте из природы лисят, волчат, медвежат или совят! Их мамы обычно возвращаются, просто боятся выйти при вас», – говорит Наталья Попова. «У людей странное понятие о любви к природе. Красивый цветок – сорвать, птицу – посадить в клетку. Мало кто умеет просто любоваться этим. Я привыкаю, привязываюсь к нашим зверям, но я рада и счастлива, когда вижу, как их выпускают. Это большее удовольствие, чем смотреть на зверя, который тянется к тебе сквозь прутья клетки», – добавляет она. Во времена, когда государству практически нет дела до людей, о животных заботятся лишь малое количество энтузиастов. И на это требуются средства. Поддержать приют для диких животных можно на странице https://www.facebook.com/lvitsaYana/.

Медики работают в самодельных защитных масках и костюмах, а в больнице, рассчитанной на 150 пациентов, лечат 250 человек. Американское новостное агентство Associated Press опубликовало репортаж из украинских городских больниц — снимки сделаны в Черновцах, Тернополе и Почаеве украинским фотографом Евгением Малолеткой. «Система здравоохранения Украины с трудом справляется с COVID-19, несмотря на относительно небольшое количество случаев заражения в стране», — сказано в материале. Как сообщает агентство, из-за отсутствия системы фильтрации в некоторых больничных моргах медработникам приходится проводить вскрытия на улице, а не в помещении.

Киевский ботанический сад им. Гришко открылся для посетителей. Утомленные карантином киевляне поспешили полюбоваться цветущей сиренью и отдохнуть на природе. Однако посетители должны соблюдать определенные правила во время посещения ботсада: носить маску, не собираться в группы более трех человека, не проводить групповые мероприятия, не пользоваться детской площадкой.

У Києві 11 травня влада частково послабила режим карантину. Відкриті парки і сквери, а також запрацювали літні майданчики ресторанів і кав‘ярень, перукарні та ринки

Президент України Володимир Зеленський прибув з робочою поїздкою в Луганську область. Глава держави відвідав смт Мілове, яке розділене кордоном між Україною та Росією. У Міловому Президент відвідав меморіальний комплекс «Україна – визволителям». Володимир Зеленський ушанував пам'ять загиблих у Другій світовій війні. Президент поклав квіти біля Вічного вогню, а також встановив лампадки біля скульптурної композиції – солдата, який знімає головний убір перед рідною землею, а до його грудей припала визволена з нацистської неволі жінка. Постамент зовні нагадує бліндаж. Всередині – музей «Землянка». На постаменті напис: «Україна – визволителям». Скульптурна композиція – лише частина меморіального комплексу в центрі селища. Поряд з пам’ятником – братська могила. В ній спочивають сотні відомих і невідомих солдатів, які загинули під час визволення Мілового. 1066 імен полеглих героїв висічено на 27 меморіальних дошках біля братської могили. Неподалік від цього місця розташоване село Півнівка, яке було першим населеним пунктом, де в грудні 1942 року почалося вигнання нацистських окупантів з української землі.

Міністр юстиції Денис Малюська: «Є хто скучив за новинами в‘язничної реформи?) Якщо так, тоді ось вам: Сьогодні запустили функціонування платних камер з поліпшеними умовами розміщення в українських слідчих ізоляторах. Першим справився Київський СІЗО – запрацювали 4 камери: одна 2-місна, одна 3-місна та дві 4-місні. Решту українських СІЗО підтягнуться трохи згодом. Вартість розміщення у Києві залежить від терміну, за який здійснюється оплата: 2 000 грн. за добу, 8 000 грн. за тиждень та 12 000 грн. за місяць. Для зручності на наступному тижні забезпечимо можливість оплати онйлан на сайті «Онлайн будинок юстиції». Отримані кошти СІЗО будуть спрямовувати на підтримання належних умов утримання у безкоштовних камерах та на покриття собівартості утримання камер з поліпшеними умовами. Ініціатива запровадження платних камер має дві ключові цілі: 1) прибрати корупцію (замість хабаря гроші за ліпшу камеру будуть йти офіційно у бюджетний спецфонд), та 2) знайти додаткове фінансування для слідчих ізоляторів – зараз бюджетних коштів не вистачає, а вимагати додаткових коштів платників податків ми не хочемо. Протягом запуску проекту наші опоненти спробували розкрутити два міфи: що нібито мова йде про «ВІП-камери» та що ця ініціатива порушує права людини. Обидва міфи, звичайно, є хибними. Це точно не «ВІП-камери», як видно із фотографій нічого надзвичайного ми не пропонуємо і не забезпечуємо. Ми надаємо можливість користуватися більшою ніж звичайно площею камер, а також базовим обладнанням, на кшталт холодильника, телевізора або столового приладдя. Ну і ремонт не сторічної давнини, як це часто трапляється у наших слідчих ізоляторах. Наявність платних камер не порушує прав людини. Як і раніше, ми забезпечуємо функціонування безкоштовних камер і їх стан не тільки не погіршиться, а навпаки буде поліпшений за рахунок доходів, які генеруватимуть платні камери. При цьому слід пам’ятати, що мова йде про слідчі ізолятори, тобто місця, де утримуються люди, щодо яких немає вироку суду і які вважаються невинуватими у вчиненні злочину. Якщо особа з точки зору закону невинувата – ми не повинні обмежувати її у можливості оплатити ліпші умови проживання. Що стосується злочинців (щодо яких вироки набрали законної сили) то їм жодні поліпшені умови за гроші створюватись не будуть. У тюрмах усі будуть у рівних умовах і будуть відбувати встановлене судом покарання за вчинений злочин. Платні камери прибирають одну із корупційних схем у СІЗО. Це означатиме, що цю ініціативу намагатимуться припинити, саботувати, дискредитувати та намагатися обійти. Ми до цього готові, забезпечили прийняття усіх необхідних нормативних актів, впровадили системи контролю за наповненістю камер та витрачання грошей. Тому якщо хтось хоче повоювати – welcome».

У Практичній гавані Одеси пройшли тактико-спеціальні навчання одного з підрозділів спеціального призначення Військово-Морських Сил ЗС України. Флотські спецпризначенці тренувалися здійснювати штурмові й абордажні дії з метою висадки на судно, що було захоплене незаконними збройними формуваннями противника, вчилися ліквідовувати бойовиків і звільняти судно з облоги. У ролі захопленого корабля було навчальне судно «Лісозаводськ». Адже воно ідеальне місце для таких видів тренувань. Конструктивні особливості судна дають змогу якісно проводити штурмові й абордажні дії, а також виконувати елементи з альпіністської підготовки. Тренування вирізнялися особливою динамічністю зі жвавим застосуванням раптових ввідних. За легендою, незаконні збройні формування противника захопили судно та взяли його під свій контроль. Підрозділу спеціального призначення ВМС ЗС України поставили завдання якомога швидше здійснити штурмові й абордажні дії, провести висадку на захоплений об’єкт, знайти та ліквідувати бойовиків. ‒ У процесі тренування на швидкохідних катерах потрібно враховувати можливості безпечного підступу до судна, особливості вітру та хитавиці моря, щоб правильно використовувати штурмові драбини для висадки на борт. Є встановлені процедури застосування зброї й ведення стрільби у внутрішніх приміщеннях захопленого об’єкта, ‒ розповідає командир підрозділу спеціального призначення ВМС ЗС України. Піднявшись на борт судна, спецпризначенці розділились на дві групи. Перша швидко дістається на капітанський місток, водночас друга має зайти в машинне відділення. Таким чином, захопивши ці два важливих об’єкти, бійці матимуть змогу взяти під свій контроль судно й зупинити його рух. Лише після цього моряки приступають до пошукових дій та прочісування всіх приміщень судна. Рухаючись внутрішніми коридорами, група спецпризначенців виявила бойовиків та, ефективно застосувавши заходи вогневого впливу, знищила противника. У кормовій частині судна, заблокувавшись в одному з приміщень, активно відстрілювалась інша група незаконних збройних формувань. Бійці швидко погасили войовничий запал ворога та ліквідували бойовиків. Одного з них удалося захопити з допомогою наручників. ‒ Під час таких тренувань потрібно враховувати всі особливості й процедури звільнення судна від незаконних збройних формувань. Про що йдеться? Передусім треба бути готовим, що противник може встановити на судні саморобні вибухові пристрої й розставляти різноманітні пастки у приміщеннях. Для цього ми проходимо курс інженерної підготовки. Далі є свої особливості під час звільнення можливих заручників на судні. Не можна забувати й про досконале володіння прийомами рукопашного бою, адже в замкненому просторі важливим є насамперед швидке реагування на випади супротивника, ‒ командир підрозділу.

В Киевском ботсаду им. Гришко уже вовсю цветут пионы, сирень, каштаны. Тем не менее насладиться киевлянам этой красотой нельзя, так как все еще действует запрет на посещение скверов, парков и лесопарковых зон. Эти меры были предприняты для того, чтобы обезопасить людей от COVID-19. Сад сирени (Сирингарий) уже давно стал своеобразной визитной карточкой ботанического сада. Строительство Сирингария началось в 1948 году, его площадь составляет 2,45 га. Из высочайшей точки сада сиреней открывается захватывающая панорама Днепра и Заднепровских далей, Видубецького монастыря. В предыдущие годы в период цветения сирени в саду было просто не протолкнуться. Рядом с сиренью хорошо уживается древовидный пион, а в горном саду все еще цветет яркая форзиция, рясно цветут каштаны. Посетителей в ботсаду нет – аллеи пустые.

Представники Київської міської державної адміністрації спільно з КП «Муніципальна охорона» провели рейд щодо дотримання протиепідемічних вимог МАФами, які продають «швидку» їжу та напої на виніс, а також ринками столиці. Про це повідомив радник Київського міського голови, секретар Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Володимир Бондаренко. «Під час рейду виявили роботу МАФів у парку Шевченка, але після короткої розмови, продавці зачинили кіоск. Будемо днями перевіряти, щоб вони не відновили роботу до завершення заборони на відвідування парків. Адже робота МАФів у місцях, що обмежені для відвідування, зокрема, у парках, – не допускається. Загалом тенденція непогана – власники МАФів інструктують продавців щодо протиепідемічних заходів, тому у більшості випадків порушень немає. Те саме стосується й ринків», – розповів Володимир Бондаренко. Він наголосив, що протягом дії карантину проводитимуть перевірки дотримання протиепідемічних вимог. Окрім того, рейдовим способом будуть перевіряти дотримання правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм. Нагадаємо, що в Києві затвердили вимоги до роботи МАФів, які готують і продають «швидку» їжу та напої на виніс, а також до роботи ринків. Так, працювати можуть тільки МАФи, де приготування здійснюється всередині, без доступу споживачів, а продаж – через спеціально обладнане віконце видачі. На входах мають бути диспенсери з антисептиками, забезпечено наявність одноразових серветок, рукавичок для відвідувачів. Звичайно, що у МАФах мають дотримуватися загальних протиепідемічних вимог та дезінфекційних заходів, як то масковий режим, щоденна термометрія персоналу, організація безпечного збору використаних засобів індивідуального захисту та їх утилізація, забезпечення дотримання дистанції тощо. Що до роботи ринків, там мають забезпечити: масковий режим працівників та відвідувачів; дистанційну термометрію на вході; недопуск на територію ринку осіб із ознаками ГРВІ; забезпечення дистанції 3 м між торговими місцями та дистанції 1,5 м між відвідувачами; дезінфекцію контактних поверхонь кожні три години; недопущення стихійної торгівлі навколо ринків; заборону на приготування та споживання їжі на місці продажу. Варто зазначити, що агропродовольчі ринки столиці відкривають поступово за умови забезпечення ними виконання низки протиепідемічних вимог.