Сьогодні, 13 грудня, Печерський районний суд міста Києва розглядав справу волонтерок Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк заявив самовідвід у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Сьогодні на засіданні він обирав запобіжний захід одній із підозрюваних — військовому медику і волонтеру Юлії Кузьменко, яка за версією слідства заклала бомбу під авто журналіста. Про відвід судді просив і адвокат Кузьменко Влад Добош. Він заявив, що саме Вовк давав дозвіл на обшук автомобіля Кузьменко та її затримання, а тому він може бути упередженим у розгляді справи. Клопотання адвоката розглядатиме інший суддя, після стане відомо, хто обиратиме міру. Добош на засіданні також заявив, що його підзахисну готові взяти на поруки 13 осіб, серед яких депутати від «Євросолідарності» Яна Зінкевич, екснардеп від «Самопоміч» Наталя Веселова та колишній депутат Радикальної партії Оксана Корчинська.Також суд відправив під цілодобовий домашній арешт військового медика Яну Дугарь. Її зобов’язали до 8 лютого 2020 року не залишати місце проживання, прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, здати документи для виїзду за кордон. Дугарь заперечує свою причетність до вбивства Шеремета. Адвокати надали суду військовий квиток з відмітками про перебування і проходження служби Яни Дугарь, її позитивні характеристики з військових частин та заяви про готовність взяти її на поруки від одного депутата поточного скликання та двох – попереднього. Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року. Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

«Христовыми невестами» обычно называют монахинь, так как после пострига они соблюдают обет безбрачия и служат только Богу. Львовский фотограф снял обряд «обручения» девушки с Иисусом Христом и поделился снимками в фейсбуке. Неожиданно его пост стал популярен и поднял дискуссию о монашестве в современном мире. В начале декабря свадебный фотограф из Львова Михаил Балушка запечатлел обряд пострига в монахини и опубликовал снимки в фейсбуке. На них девушка одета в свадебное платье и готовится стать «невестой Христовой». За несколько дней постом поделились почти две тысячи человек. Некоторые в комментариях желали героине фотографий крепости духа, другие писали, что невеста выглядит несчастной. Кроме того, несколько пользователей дали ссылки на статьи местных изданий, где сказано, что католический священник-традиционалист Василий Ковпак, который проводил обряд, был отлучен от Украинской греко-католической церкви еще в 2007 году. Венчание во Львове — не первый случай заключения брака без жениха. Год назад BBC рассказала историю американки Джессики Хейс, которая символически вышла замуж за Иисуса и стала «посвященной девой». Как отмечает издание, в таких случаях невеста дает обет пожизненного целомудрия и отказывается от сексуальных и романтических отношений. После церемонии Джессика продолжила светскую жизнь, но посвятила себя Христу. По информации BBC, в 2018 году в мире насчитывалось более четырех тысяч «посвященных дев». На фотографиях Михаила Балушки видно, что у львовянки отрезали прядь волос в знак ее принадлежности к церкви, как полагается во время пострига. После этого девушка сменила свадебное платье на монашеское облачение. Как и Джессика Хейс, в какой-то момент она легла перед алтарем лицом вниз. Балушка является прихожанином той же церкви, что и героиня его снимков. По словам Михаила, она ведет христианский образ жизни. Фотограф узнал, что девушка собирается принять постриг, и решил запечатлеть этот обряд. Автор выложил снимки в фейсбук с разрешения семьи, но не ожидал, что в социальных сетях будет такая реакция. Раньше Балушка уже становился свидетелем того, как девушку в платье невесты постригали в монахини. «Я хотел снять это событие, чтобы люди узнали, что есть и другая жизнь, — сказал он в комментарии Bird in Flight. — Это нормальные вещи. Обряд есть обряд».

25 років тому, в грудні 1994 року російським урядом був підписаний указ «Про заходи щодо забезпечення законності, правопорядку і громадської безпеки на території Чеченської Республіки». Збройні сили і підрозділи МВС Росії увійшли на територію Чечні. Почалася Перша російсько-чеченська війна. Вона закінчилася «мирним договором» в Хасав'юрті влітку 1996 року, фактично – капітуляцією Москви. Російська армія втратила близько 15 тисяч солдатів загиблими, 2-3 тисячі осіб залишилися з інвалідністю. Точні втрати чеченського народу ніколи ніким не підраховувалися. Експертами називалися дані від декількох десятків тисяч до понад сто тисяч цивільних людей.

Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов: «Если забить в поиск название «Рюген», всезнающий Гугл охотно сообщит, что это большой немецкий остров, расположенный в Балтийском море. А еще, что это очень популярный курорт, который может похвастаться мягким климатом и бережно сохраняемыми природными красотами. Песчаные пляжи, вековые леса, уникальные меловые скалы, белые лебеди в морских волнах - выпадающие при поиске фото Рюгена заставят вас всерьез задуматься о поездке в это заповедное место. Но, если копнуть поглубже, окажется, что Рюген (он же Руян) - это тот самый остров Буян из «Сказки о царе Салтане» Пушкина, одно из самый загадочных и овеянных легендами мест на карте Европы. Когда-то давно тут жили руяне - могущественный и свободный славянский народ. Они владели торговым и военным флотом и контролировали морские пути во всем регионе, взимая дань с датских и шведских купцов и совершая набеги на близлежащие страны. Их столицей был легендарный город Аркона, а его хранителем - Святовит, четырехликий языческий бог. Но история совершила очередной поворот, и государство язычников-руян пало под натиском датских войск. За ними стоял весь христианский мир, стремящийся распространить свое влияние все на новые территории. В 1168 году датчане разрушили Аркону, сожгли статую Святовита, а тех, кто отказался принять христианство, попросту убили. Сегодня жители острова считают себя немцами и не вспоминают о славянских предках, а о существовании гордого языческого племени напоминают лишь руины Арконы. Большая часть территории древней столицы уже находится под водой - постоянные оползни планомерно разрушают скалу, на которой стоял город. Но даже когда море полностью поглотит Аркону, это место останется уникальным и будет притягивать путешественников со всего мира. Притягивать своей удивительной энергетикой, мистическими знаками и символами, встречающимися на каждом шагу, ослепительным контрастом между белыми скалами, синим морем и зеленым лесом, невероятным сиянием звезд на черном ночном небе. И те, кому удастся это прочувствовать, будут возвращаться на Рюген снова и снова».

Победительница конкурса красоты «Мисс Вселенная»-2019 Зозибини Тунци из ЮАР показала как выглядит ее лицо без макияжа и фотошопа. Зози стала первой коротко стриженной и всего второй чернокожей победительницей в истории конкурса: первой чернокожей «Мисс Вселенная» была Лейла Лопес из Анголы в 2011 году, когда Украина заняла второе место. Тунци является адвокатом естественной красоты и мотивирует женщин любить себя такими, какими они есть. «Я выросла в мире, где такие женщины, как я — с такими волосами и таким цветом кожи — никогда не могли бы считаться красивыми. Я думаю, что это должно прекратиться сейчас», — сказала Тунци в своем победном выступлении на сцене «Мисс Вселенная». 26-летняя Зозибини Тунци получила титул «Мисс Вселенная»-2019 в ночь на 9 декабря в Атланте. Зози — модель и активистка, а также дипломированный специалист по связям с общественностью. Ее рост — 178 см.

У столиці Франції Парижі 9 грудня 2019-го проходить перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін проводять чотиристоронні переговори в Єлисейському палаці.Перші перемовини Зеленського й Путіна закінчилися. Глава Кремля заявив, що залишився "задоволений" їх підсумками. Зеленський попередньо домовився з російським лідером Володимиром Путіним провести наступний обмін утримуваними особами до 31 грудня 2019 року. Водночас зазначається, що президенти не змогли дійти згоди у питанні кордону. «Щодо кордону зайшли в штики і не домовились», - заявив інформатор. За його словами, Путін наполягав на тому, що на окупованих територіях Донбасу мають спочатку провести вибори, а потім Україна отримає можливість контролювати кордон. Своєю чергою Зеленський відмовився від такої пропозиції. Окрім цього Путін пропонував розвести сили уздовж усієї лінії зіткнення на Донбасі, але зрештою домовилися про нові три ділянки розведення. Наразі невідомо, про які саме ділянки йдеться. Разом із тим лідери країни домовилися щодо подовження дії чинного закону про особливий статус Донбасу. Раніше Володимир Зеленський назвав основні три питання, які будуть обговорюватися на саміті – звільнення полонених за принципом "всіх на всіх", розведення військ по всій лінії фронту, а також умови проведення місцевих виборів на окупованих територіях.

Петро Порошенко шість разів зустрічався з Володимиром Путіним, намагаючись вирішити конфлікт на Донбасі. Президенти двох країн говорили у різних форматах і у різних містах Європи, проте врешті мирні перемовини зайшли в глухий кут. І ось сьогодні Володимир Зеленський сподівається, що його особисте спілкування з Путіним і погляд йому у вічі дозволить зрушити мирне питання з мертвої точки. Найяскравіші фото попередніх "мирних" зустрічей президентів України та Росії.

У Києві 8 грудня «проводжали» президента Володимира Зеленського на зустріч «нормандської четвірки», що відбудеться у понеділок, 9 грудня, в Парижі. Ранкова акція на майдані Незалежності пройшла під гаслом «Червоні лінії для Зе». Надвечір активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети. Учасники акції закликали Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі «нормандської четвірки» у Франції.

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з військовослужбовцями Операції об’єднаних сил у Донецькій області вручив державні нагороди, бойовий прапор, а також присвоїв почесні найменування військовим частинам і військові звання. У День Збройних сил України Глава держави нагородив військовослужбовців орденами Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, «За мужність» ІІІ ступеня, орденом Данила Галицького та медалями «За військову службу Україні». Також Президент вручив бойовий прапор командиру 46-го окремого штурмового батальйону 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України В’ячеславу Власенку. Крім того, Глава держави вручив стрічки до бойових прапорів командирам військових частин. 46-й окремий штурмовий батальйон 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ отримав почесне найменування «Донбас». Стрічку з почесним найменуванням вручено командиру батальйону полковнику В’ячеславу Власенку. 19-й ракетній бригаді Сухопутних військ ЗСУ присвоєне почесне найменування «Свята Варвара». Стрічку з почесним найменуванням отримав командир бригади полковник Федір Ярошевич. 201-й зенітній ракетній бригаді Повітряних сил ЗСУ присвоєне почесне найменування «імені гетьмана Пилипа Орлика». Стрічку з почесним найменуванням отримав командир бригади полковник Валентин Петрушенко. 73-му Морському центру спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗСУ присвоєне почесне найменування «імені кошового отамана Антіна Головатого». Стрічку з почесним найменуванням отримав командир бригади, капітан І рангу Юрій Сидоренко. Ім'я Героя України полковника Тараса Сенюка присвоєне 13-му окремому десантно-штурмовому батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Стрічку з почесним найменуванням отримав командир батальйону майор Святослав Заїць. Також Президент вручив чергові військові звання. Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Руслан Хомчак отримав звання генерал-полковника. Звання генерал-лейтенанта отримав командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України генерал-майор Євген Мойсюк. Звання генерал-майора присвоєно: начальнику штабу – першому заступнику начальника Головного управління Військової служби правопорядку у ЗСУ полковнику Василю Максименку, начальнику штабу – першому заступнику командувача ракетних військ і артилерії Командування Сухопутних військ ЗСУ полковнику Андрію Маліновському, командувачу військ оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ полковнику Олександру Нестеренку та начальнику Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут полковнику Євгену Степаненку.

Рекордные протесты и общенациональная забастовка охватили Францию из-за пенсионной реформы, предложенной президентом страны Эммануэлем Макроном. В четверг, 5 декабря, на улицы вышли как минимум 800 тыс. человек в более чем 100 городах Франции — таковы официальные данные полиции. Профсоюзы же уверяют, что в демонстрациях участвовало до 1,5 млн протестующих. Их недовольство вызвано пенсионной реформой, которая предполагает пересмотр нынешней системы, когда представители отдельных профессий могут выходить на пенсию раньше или получать повышенные выплаты из-за тяжелых условий труда. С 2025 года все существующие 42 «специальных режима» выхода на пенсию должна заменить универсальная система. Выходить на пенсию можно будет с 62 лет, а получать полную пенсию без вычетов — с 64 лет. Этот возраст планируется постепенно повышать. Размер пенсии будет зависеть от накопленных за всю карьеру баллов. Грядущая отмена льгот спровоцировала социальный взрыв. Демонстрации стали крупнейшими во Франции за последние годы, даже с учетом многомесячных акций «желтых жилетов». По меньшей мере 65 тыс. человек протестовали в Париже. Кроме того, акции с участием десятков тысяч человек прошли в Бордо, Тулузе, Марселе, Нанте, Лилле, Руане, Гренобле, Страсбурге и других городах. К протестам примкнули бастующие железнодорожники, учителя, медики и представители других профессий. По данным RFI, из-за этого 5 декабря во Франции было закрыто две трети школ, практически парализовано железнодорожное сообщение. Работу прекратили 86% машинистов поездов и почти 60% диспетчеров. Было отменено 90% высокоскоростных поездов TGV и 80% региональных экспрессов. Многие транспортные компании заявили, что их забастовка будет бессрочной. Бастуют и энергетики: профсоюзы утверждают, что на атомных и тепловых электростанциях бастует более 85% персонала. Кроме того, была прекращена работа на семи из восьми французских нефтеперерабатывающих заводах. По предварительным данным правительства, 5 декабря к общенациональной забастовке примкнул каждый пятый из 5,5 млн французских госслужащих. Акции протеста не обошлись без столкновений. В Париже и Нанте полиция применила слезоточивый газ к наиболее радикально настроенным протестующим, сопровождавшим марш профсоюзов. В столице Франции они переворачивали машины, жгли мусор, разбили витрины и автобусную остановку. В Нанте — забрасывали правоохранителей камнями. К концу дня было арестовано более 70 человек, полиция провела 9 тыс. обысков, сообщает The Guardian. Издание напоминает, что крупнейшая со времен Второй мировой пенсионная реформа — часть предвыборной программы Макрона и один из главных проектов его президентства. Однако протестующие видят дело иначе. «Это вопрос жизни или смерти для французской социальной системы, которую демонтирует Макрон, — заявила The Guardian 52-летняя Изабель Жарриве, 20 лет проработавшая в администрации одного из северных пригородов Парижа. — Нас возвращают во времена до 1945 года, и мы рискуем потерять систему социальной защиты. Частные пенсионные фонды ждут своего часа, чтобы получить выгоду».