За період повномасштабної війни у Києві одружилися більш ніж увосьмеро більше молодят, ніж за аналогічний період у тому році: за останні п’ять місяців у Києві зареєстрували 9120 шлюбів, при тому що за аналогічний період у 2021 році побралося лише 1110 пар. Це явище має історичний прецедент: у розпал Другої світової війни за 1942 рік у США зареєстровали 1,8 мільйона шлюбів, що на 83% більше, ніж десятиліттям раніше. Молоді подружжя беруть шлюб на блокпостах та в укриттях, а на весільних фото позують на тлі зруйнованих обстрілами будівель. Один із військових, який одружився після початку повномасштабного вторгнення, у коментарі AFP сказав, що це рішення є «найсміливішим і найважчим кроком, який ви можете зробити» в умовах війни.

Боротися до перемоги українські льотчики не втомилися! Хай би як ворог не намагався залякати авіанальотами і ракетними ударами - ми не здамося. На суші, в морі, у повітрі – ми боронимо свою Батьківщину і обов’язково переможемо. Рашисти намагаються оглушити ракетними ударами і обстрілами – у відповідь ми битимемо ще потужніше! Слава Україні!

Фотопроект розповідає про курортний сезон 2022 року в умовах війни, тобто про те, як завдяки російській агресії його було зруйновано. За такими обставинами дуже багато людей залишились без традиційного життєвого устрою, заробітку та відпочинку, але дехто все ж таки намагається хоч якось побути біля улюбленого моря. Іноді це виглядає ризиковано, безглуздо, іноді смішно, але у всьому цьому є життєствердне бажання побути біля моря за будь-яких обставин.Травень-Липень 2022, Одеса. Текст та фото — Юрій Бершадський.

Садово-парковий комплекс "Феофанія", розташований на межі Голосіївського району Києва та Київської області, є відмінним місцем, де кияни та гості міста можуть сховатися від виснажливої літньої спеки серед зелені та озер. Всього на території парку п'ять озер. І хоча всі вони не обладнані як місця для купання, городян це анітрохи не зупиняє – вони сміливо лізуть у воду, ну або просто засмагають на березі. Прогулюватися по місцевих алеях також дуже приємно. Тут скрізь вимощені плиткою доріжки, а також багато лавок, в тому числі в тіні. Якщо ж зголоднієте, то на території парку працює фудкорт і кавовий ларьок. Але ніхто не забороняє вам взяти їжу для пікніка з собою. Також на території парку є пристойний безкоштовний туалет. Вхід на територію парку "Феофанія" коштує 40 гривень, а для пенсіонерів, дітей та ще деяких категорій громадян – пільгові умови входу.

Вирвавши перемогу в гостях у "Фенербахче", "Динамо" виходить до третього раунду кваліфікації Ліги чемпіонів, де зустрінеться з віце-чемпіоном Австрії - "Штурмом". Перший поєдинок, номінально домашній для нашої команди, пройде 3 серпня, а матч-відповідь відбудеться 9 серпня у Граці. Ліга чемпіонів. 2-й кв. раунд, матч-відповідь. 27.07.2022. Стамбул, стадіон "Шюкрю Сараджоглу". "Фенербахче" (Стамбул, Туреччина) - "Динамо" (Київ, Україна) - 1:1 (1:2 д.ч.) "Фенербахче": 1. Байиндир (К) – 21. Осаї-Семюел, 32. Тіссеран (18. Лінкольн, 85), 41. Салаї, 7. Кадіоглу – 5. Арао (37. Новак, 95), 80. Юксек, 17. Кахведжі (99. Мор, 46; 22. Брума, 77), 9. Россі – 15. Кінг (27. Крешпу, 63), 13. Валенсія (19. Дурсун, 77). "Динамо": 1. Бущан – 94. Кендзьора (20. Караваєв, 91), 25. Забарний, 4. Попов, 44. Дубінчак (2. Вівчаренко, 106) – 5. Сидорчук (К) (18. Андрієвський, 106), 10. Шапаренко – 15. Циганков, 29. Буяльський (19. Гармаш, 67), 7. Вербич (11. Ванат, 38) – 41. Бєсєдін (8. Шепелєв, 67). Голи: Салаї (89) - Буяльський (57), Караваєв (114). Нереалізований пенальті: Валенсія (70, воротар). Попереджені: Юксек (29), Осаї-Семюел (37), Валенсія (45+3), Мор (63), Салаї (98) - Циганков (14), Сидорчук (33), Дубінчак (45+3), Буяльський (58), Шапаренко (60), Попов (68), Гармаш (111). Вилучений: Юксек (54, друге попередження).Автор фото Anton Kravets - @532.pics / @zoryalondonsk

Чернігівщина уже майже чотири місяці як звільнена, але там досі лишаються сліди перебування російської армії. Волонтери з Repair Together проводять у селах області рейв-толоки, щоб залучити до відбудови більше людей. Село Ягідне на Чернігівщині було окуповане 29 днів: з 5 березня до 2 квітня. У місцевому Будинку культури росіяни облаштували склад боєприпасів, у школі — штаб. У її підвалі окупанти зачинили понад 300 людей, 11 з яких там і померли. Коли українські військові зайшли в село, на деяких вулицях уже не лишалося вцілілих будинків. Тепер за їх відновлення взялися волонтери. Об’єднання Repair Together провело вже вісім толок у селі Ягідному та сусідній Лукашівці, останній захід — під діджейські сети цими вихідними. 23 липня рейв-прибирання проходило на залишках Будинку культури Ягідного. Там під музику понад 200 волонтерів розбирали завали та виносили сміття. На те, щоб за увесь цей час полагодити 15 будинків у Ягідному — замінити вікна, залатати дах чи провести внутрішні роботи — їм знадобилося близько 300 тисяч гривень, які зібрали в інстаграмі. Там же Repair Together і знаходять однодумці — в основному працівники креативної сфери. Про це Bird in Flight розповіла одна з засновниць проєкту Тетяна Бур’янова. Зазвичай волонтери радяться з головою села про те, які сім’ї не мають змоги самотужки полагодити будинок, і в першу чергу приходять до них. Спочатку вони зверталися до будівельної компанії та винаймали майстрів, але з часом до ініціативи приєдналося багато охочих із досвідом ремонту, тому внутрішні роботи у житлах почали виконувати своїми силами. Об’єднання людей, які прибирають сміття та розгрібають завали під музику, вийшло таким видовищним, що потрапило на камеру представників HBO — зараз ті знімають в Україні фільм про електронну музику. До зими волонтери планують відремонтувати ще кілька десятків будинків, слідкувати за анонсами можна інстаграмі Repair Together. Фото: Слава Ратинський, Катя Москалюк

"По півдню України нанесено масований ракетний удар, в тому числі  із застосуванням авіації, з напрямку Чорного моря. Випущено кілька ракет повітряного базування. На Одещині є влучання в приватні будівлі прибережних сіл з наступним загорянням. На місцях працюють  рятувальники. Попередньо 1 людину поранено", - офіційне повідомлення ОК "Південь". "Ранок. Звичайне село Затока. Люди відпочивали та жили. Просто жили. Ні баз, ні військ. Просто терористам з РФ захотілося постріляти. За все відповідатимуть. Кожен. Кожен "освободітєль", який руйнує наше життя", — написав Зеленський про обстріл Затоки.

Зруйновані будівлі, свійські тварини та військова техніка — діти з села Лукашівка на Чернігівщині зняли на плівку те, що бачать кожного дня. Від села Лукашівка до Чернігова п’ятнадцять хвилин автобусом. Майже три тижні у березні воно було окуповане росіянами. Як тільки село звільнили, туди почали приїздити волонтери. Серед них були Дмитро Зубков та Артем Скороходько, які запропонували місцевим дітям тиждень знімати на плівку все, що відбувається навколо. З цього вийшов проєкт Behind Blue Eyes, який уже найближчими вихідними покажуть у галереї. Що фотографують діти, які на власні очі бачили окупацію, та що на цих світлинах вразило волонтерів, вони розповіли Bird in Flight. — Як тільки Чернігівщину деокупували, ми почали привозити туди гуманітарну допомогу. Обрали три села: Ягідне, Лобода та Лукашівка. Саме в останньому ми розпочали свій проєкт. Цьому передували десь п’ять поїздок — у кожну ми привозили по два пікапи з допомогою. За цей час ми познайомилися з дітлахами, які гралися біла гуманітарного центру, та стали з ними приятелями. Про війну вони особливо не говорили. Лише один із хлопців якось розповів, що село обстрілювали з «солнцепёков», і від того, як буденно він про це говорив, стало моторошно. У мешканців села немає трауру. Здається, що їм не до туги: треба відбудовувати Лукашівку, збирати врожай, годувати рідних. Діти також не здавалися наляканими. Вони бігали, гралися, сміялися — одне слово, робили все, що й мають робити діти їхнього віку. Нам захотілося зберегти це відчуття надії, їхню безтурботну радість та поділитися з іншими. Спочатку думали, що село має зняти хтось із дорослих. Але швидко зрозуміли, що бажаного ефекту не буде — світ з висоти дорослої людини ми бачимо щодня. Тож ми запитали, кому з дітей було б цікаво познімати Лукашівку на камеру. Вони доволі безпосередні, й ті, кому це не цікаво, чесно про це сказали. Але 9 дітлахів визвалися спробувати. На власні кошти ми купили камери та плівку до них. Пояснили дітям, що це не схоже на смартфон і у них є лише 27 кадрів. Вони слухали уважно, але як тільки взяли камеру, почали знімати свої руки, друзів, усе, що впадало в око. Ніяких конкретних завдань ми не ставили й пообіцяли приїхати за тиждень. Ми були готові, що з 9 камер цілими до нас повернуться лише декілька, але діти поставилися до цього заняття відповідально, нічого не розбили та не загубили. Коли ми проявили плівки, це був, мабуть, найщасливіший день від 24 лютого. Особливо здивувало те, якими різними вийшли ці світлини. У кожного була своя «техніка»: хтось намагався знімати макро, у когось кадри виходили розмитими, у когось засвіченими. Теми також відрізнялися. Ті, хто старший, фотографували зруйновані будівлі, а молодші — переважно квіти чи тварин. Особливо вразив знімок із рукою дівчинки, яка тримає кульбабки на фоні блакиті неба. У ньому є щось напрочуд життєствердне. Зараз ми не встигаємо розбирати запити — від медіа, брендів, просто людей, які побачили проєкт в інстаграмі. Благодійна складова проєкту полягає в тому, що ми спитали кожну дитину про її бажання та опублікували ці списки в інстаграмі, аби кожний міг допомогти їх здійснити. Задонатити нам можна за посиланням або самому придбати річ чи домашню тварину, і подарувати її дитині. Перша експозиція буде представлена в галереї Avangarden у Києві вже найближчими вихідними, але ми не зупинятимемося на цьому. Наша мрія — зробити так, щоб ці фото побачили бодай по всій Україні, але краще — по всьому світові.

Під час просування наших військ на захоплену рашистами територію, робота саперів – першочергова. Групи розмінування працюють у безпосередній близькості до противника й часто під обстрілами. Діяльність саперів у районах бойових дій потребує неймовірної концентрації, якісної підготовки та сталевої витримки, тому наші захисники регулярно відточують свої навички. Безмежна вдячність нашим інженерно-саперним підрозділам, які не втомилися захищати Україну.

Знімки відображають деякі з незліченних трагедій російського вторгнення в Україну. Матері та батьки оплакують своїх вбитих синів та дочок. Станом на ранок 21 липня 2022 року, за даними Офісу генпрокурора, внаслідок збройної агресії РФ в Україні загинули 358 дітей. В ООН станом на 18 липня підтвердили 5110 випадків загибелі цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, з яких 346 – неповнолітні. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.