НОВИНИ ДНЯ: На Україну суне аномальна спека: де стовпчики термометра розжарить до +36  Трамп назвав умову для переговорів з Росією: що має зробити Україна  "Готові до переговорів": Путін зробив нову заяву про Україну  Місячний гороскоп: що можна і чого не можна робити 24 червня  Грози, град і шквали: які області 24 червня накриє негода й чи впаде температура  ЗСУ повністю знищили залізничний міст через Північнокримський канал  Чотири стратегічні удари по Росії: як Україна посилила тиск на Путінавсі новини дня
Фото і Відео
Фоторепортажі
26.04.2026   Україна   РБК-Україна, Контракти, Дмитро Дятлов)

ЧАЕС і місто з минулого: ексклюзивні кадри із Зони відчуження, де зупинився час

Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.

Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.

Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.

Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась

Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.

Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.

Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.

Зона: територія зупиненого часу

Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.

Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.

Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.

Природа: життя після людини

Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.

Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.

Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.

Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.

Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.

ЧАЕС: станція, яка не може померти

Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.

На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.

Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.

Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.

І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.

Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.

Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.

Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.

 фото: Дмитро Дятлов

Фоторепортажі

всі Фоторепортажі
Популярные теги
Путин, сборная Украины, дети, общество, пляжи, традиции, архитектура, Одесса, животные, спорт, стихийные бедствия, Порошенко, дизайн, терроризм, Россия, коронавирус, Китай, Бахмут, история, акции, НАТО, #Євромайдан, Донбасс, соревнования, США, ВСУ, автомобили, портрет, война, фотоподборки, искусство, ВМС, Росія, праздники, город, полиция, Верховная Рада, Киевщина, учения, выставки, самолеты, музыка, Сергей Смоленцев, пейзажи, Велика Британія, Польша, митинги, мир, Майдан, марш, передовая, Дмитрий Дятлов, корабли, Нацгвардия, женщины, Динамо, джаз, фестивали, ДСНС, природа, Париж, мода, Новый Год, туризм, протесты, Львів, обстрелы, Шахтер, медицина, политика, фотография, церковь, фотопроект, авиация, живопись, карантин, Зеленский, уикенд, ЗСУ, военная техника, футбол, выборы, Киев, Війна, столкновения, солдат, культура, люди, пожары, Александр Зубко, пандемия, Україна, юмор, технологии, суд, Київ, зима, оккупация, фотоконкурсы, путешествия