Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом. В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року. Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn. Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації. Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ. Текст та фото — Олександр Зубко.

8 листопада у Київському культурному кластері «Краків» відбувся концерт «Glier-jazz». На одній сцені, у різних складах виступали представники джазової кафедри Київської муніципальної академії музики імені Рейнгольда Глієра: студенти (від першокурсників до майже випускників) та викладачі (від заслужених артистів до вчорашнього студента). Подібні концерти широко практикуються у навчанні музиці, бо крім технічних навичок і теоретичних знань майбутньому артисту необхідно не боятися сцени та вміти взаємодіяти з публікою. Насправді не всі педагоги готові виступати разом із своїми учнями: хтось вважає таке негідним себе, а хтось боїться показати свою справжню майстерність. Викладачі, які грали цього вечора, давно є зірками вітчизняної джазової сцени, а багато хто з учнів вже має досвід роботи у великих колективах (часто — з своїми вчителями) та навіть вже виступали із сольними програмами. Концерт є черговою подією «Русанівскього джаз-клубу», який розпочав роботу вісім років та один місяць тому, а саме 12 жовтня 2017 року. Тоді відбувся перший концерт цього проекту, на цій же площадці — тоді ще у Європейському культурному центрі «Краків», до його реконструкції. Під час ремонту центру концерти відбувалися на інших майданчиках, але завжди — на території житлового  масиву Русанівка. На сьогодні «Краків» — один з небагатьох великих залів на лівому березі Києва, де проходять музичні події. Текст та фото — Олександр Зубко

15 вересня у Великій залі Київського Будинку вчених НАН України відбувся концерт-презентація під назвою «Кларнет і кларнетисти. Енциклопедія кларнетистів України». Український кларнетист та саксофоніст Юрій Василевич представив свій переклад українською книги «Кларнет від A до Z» сербського музиканта, педагога, автора та громадського діяча Антона Ебереста (Anton Eberst). Переклад Юрій Василевич виконав з видання польською мовою та доповнив розділом «Енциклопедія кларнетистів України». Під такою ж назвою і з таким самим змістом скоро має бути опубліковано сторінку у «Вікіпедії». Видання книги поки що у планах. Презентація була доповнена концертом кларнетистів різного віку та різних шкіл з творами різних жанрів. У фіналі великий кларнетовий оркестр виконав попурі на пісні «Бітлз» — п’єсу Михайла Дуліцького «Remembering the Beatles». Текст та фото — Олександр Зубко

14 вересня у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відбулося музичне закриття виставки живопису «Бентежні роки. Митці з України в École de Paris». Вона складалася з творів двадцяти чотирьох митців, українців за походженням, які зібралися у Парижі та працювали тут між двома світовими війнами. Відрізняються жанри та техніки, автори походять з різних міст, містечок та сел. По-різному склалися і їхні долі. Сам термін «Паризька школа» досить умовний: під ним мистецтвознавці мають на увазі художників, як працювали в столиці Франції від початку XX сторіччя до його середини і загалом не були ідейно єдині. Картини надали галереї та приватні особи. В фіналі вечора відбувся виступ відомого українського джазового гурту Merry Mary з програмою «Шалені. Божевільні. Джаз в Парижі 20-30х». Виконувалися популярні джазові твори тієї епохи, авторів з США та Франції. Текст та фото — Олександр Зубко

В програмі: закриття художніх виставок, показ відеофільму «Bouquet Kyiv Stage 2025 — серце Європи б’ється в Україні», концерт музики Валентина Сильвестрова у виконанні піаніста Євгена Громова. Все це відбуватиметься на території Національного заповідника «Софія Київська». Сам фестиваль проходив рівно місяць тому, тривав чотири дні — з 14 по 17 серпня, він давно став місцем зустрічі своїх давніх прихильників (він відбувся вже ввосьме) та нових гостей. Попри постійну повітряну загрозу вся програма була виконана. Текст та фото — Олександр Зубко

З 25 по 27 липня в Івано-Франківську проходив фестиваль класичної музики «Струни старого Станиславова». Програма першого дня називалася «Діалоги крізь століття», другого — «Мандрівка європейським бароко», третього — «У вирі почуттів». Музику виконував струнний ансамбль, що складався з артистів Івано-Франківської обласної філармонії імені Ірини Маланюк. Було також запрошено солістів з інших міст: скрипальку Катерину Бойчук з Києва, віолончелістів Ольгу Бойчук та Ярослава Мигаля зі Львова. Програма складалася з творів іноземних та українських авторів, давніх та наших сучасників. Вхід на концерти був вільним, віталися донати на засоби радіоелектронної боротьби для 4-тої танкової бригади. Загалом було зібрано близько шістдесяти тисяч гривень. Перший і останній концерт відбувалися у парку, що розташований на території палацу Потоцьких. Зараз цей комплекс має назву Палац Потоцьких «Простір інноваційних креацій „Палац“» і тут триває реконструкція. Навіс над сценою та глядачами надавав змогу грати навіть за дощової погоди, а така тривала всі дні. У другий день музиканти виступали біля рідної Філармонії, тут даху не було, але погода була милостива. Під час концерту дощ ішов лише в останній фестивальний день. Текст та фото — Олександр Зубко        

20 червня на території Національного Ботанічного саду ім.М.М.Гришка пройшов перший день найбільшого в Україні фестивалю етнічної музики. Перші виступи почалися близько другої години на сцені, яка була встановлена біля алеї каштанів, там, де дзвіниця. Ця територія позначена на карті фестивалю як Дитяча галявина. Тут виступали творчі колективи Київського палацу дітей та юнацтва і було дуже людно. Підхопив музичну програму Народний фольклорний ансамбль «Громиця» на сцені Край рай. Далі, відповідно до розкладу, підключалися інші сцени. Музика звучала не лише з них, а і з Поетичної сцени, з майданчику Шалених волонтерів, з кількох наметів території Країни містичної. Дещо порушив програму дощ: через нього раніше закінчився виступ гурту «Енджі Крейда» на Сцені мрій та вийшла з ладу апаратура на сцені Край рай. В останньому випадку фольклорні колективи продовжили виступ прямо на галявині, суто акустично, а головна сцена скоро запрацювала. Окремо варто відзначити Сцену героїв: тут виступають артисти, які зараз служать у війську, і не завжди музикантами. Насправді, часто військовослужбовці грають і на інших сценах. Фестиваль триватиме ще два дні: 21 та 22 червня, суботу та неділю. Текст та фото — Олександр Зубко

Розпочався він у 2018 році і відтоді не переривався. Більше того, в 2022 році було проведено фестиваль у Великій Британії, в Оксфорді, а в 2023 році в Грузії, у Тбілісі. Він поєднує класичну музику, як симфонічну так і камерну, а також джаз, електронну музику, авангард. Тут відбуваються театральні вистави, експонуються твори образотворчого мистецтва, показуються кінофільми. Під ясенем, якому вже сто років, проходять бесіди та дискусії. Текст та фото — Олександр Зубко  

Рівно двадцять років тому відбувся перший фестиваль етнічної музики, який називається так само, як і одна з найвідоміших пісень гурту «ВВ». Що не дивно, бо натхненником є лідер цього рок-бенду — автор та виконавець власних пісень Олег Скрипка. Традиційно фестиваль відбувається в дати, близькі до свята Івана Купала. Цього року це 21, 22, та 23 червня, з п’ятниці по неділю. За час свого існування фестиваль проходив на різних локаціях, зараз він розташувався на території Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка. Великих сцен тут дві: «Сцена мрій» та «Сцена Рай», менші сцени — «Країна містична» та «Кримська сцена» — приймають не лише музикантів. Є майданчики для виступу поетів, для дитячих розваг, для численних майстер-класів. Часто місця активностей виникають спонтанно. Є, що з’їсти, чим запити, є багато що купити. Текст та фото — Олександр Зубко