У Брюсселі у неділю, 5 грудня, люди вкотре вийшли на вулиці на знак протесту через карантинні обмеження. Деякі демонстранти виступали проти усіх заходів, що запроваджені у зв'язку з пандемією коронавірусу, в той час, як інші незадоволені конкретними заходами, наприклад, впровадженням COVID-сертифікатів. Про акцію проти карантинних обмежень у Брюсселі було відомо заздалегідь – організатори анонсували її не неділю, 5 грудня. Вони вимагали "демократичного, а не диктаторського" підходу до розв'язання пандемічної кризи та запевняли, що цього разу акція буде мирною. До слова, попередні подібні мітинги до цього вже завершилися насильством та заворушеннями. Недільна акція не стала виключенням. Так, деякі учасники почали виявляти агресію до правоохоронців та кидали у них сміття та петарди. У відповідь ті застосували водомети та сльозогінний газ. Все це почалося вже тоді, коли більшість демонстрантів розійшлися – залишилася якась сотня.

Десятки тисяч людей, поліція, водомети, сльозогінний газ і вогонь - на вихідних по всій Європі виступали проти посилення коронавірусних обмежень. У містах Бельгії, Австрії, Данії, Хорватії та інших країн відбулися людні мітинги. А подекуди сталися сутички з поліцією. Усе це відбувається на тлі нового посилення коронавірусних заходів через зростання кількості хворих у Європі.

Західна Європа оговтується від нищівних повеней, які прокотилися низкою країн регіону минулого тижня. Реально оцінити збитки поки що складно: хоча рівень води потроху спадає, рятувальники ще продовжують шукати потерпілих та загиблих. За попередніми оцінками, кількість жертв стихії перевищила 190, більшість із них — у Німеччині, вона потерпіла найбільше. Крім того, лихо зачепило й Австрію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Швейцарію й Францію. Такі природні аномалії є наслідком змін клімату й у майбутньому почастішають, вважають дослідники з Інституту метеорології та кліматичних досліджень Карлсруе, а також Інституту атмосферних і кліматичних наук у Цюриху. Що вищою стає температура повітря, то більше вологи поглинає атмосфера, а це призводить до зростання кількості опадів у тривалій перспективі. Ще відіграє роль і дестабілізація рухів повітряних потоків: циклони й антициклони затримуються над окремими регіонами та провокують тривалі опади або ж затяжну спеку. Масштабні повені найбільше зачепили Німеччину, а саме її західні федеральні землі Рейнланд-Пфальц та Північний Рейн-Вестфалія. Незабаром перемістилися на південь — до Саксонії та Баварії. Подекуди рівень опадів становив понад 100 літрів на один квадратний метр. За даними влади Рейнланд-Пфальца, кількість загиблих у цій федеральній землі сягнула 117, ще щонайменше 749 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Скільки людей нині вважаються зниклими безвісти, невідомо. Повені затопили вулиці міст та знищили десятки будинків, порушили роботу громадського транспорту та залізничного сполучення. Частину колій між Чехією й Німеччиною розмило, міжнародне залізничне сполучення призупинене. На річці Рур у районі Хайнсберг прорвало греблю. У західних землях близько 200 тисяч домогосподарств залишилися без електроенергії, у деяких частинах країни досі не працює телефонний зв’язок. «Це найгірше, що я бачив у своєму житті. Слава Богу, усі в моєму будинку живі, однак небезпека була дуже відчутною», — розповідає Андреас Вахтвейтель, що мешкає в містечку Бад-Ноєнар-Арвайлер. Нижні поверхи його багатоквартирного будинку сильно пошкоджені водою. Німецьким медіа очевидці оповідають і драматичніші історії: наприклад, мешканець містечка Альтенар Роланд Бем мусив вибиратися через вікно на горищі на дах свого, а потім сусіднього будинку — разом із дітьми та старенькою мамою. Вода у річці Ар піднялася на п’ять метрів і затоплювала усе. Спостерігати за цим, очікуючи порятунку на вершечку даху, родині Роланда довелося упродовж 13 годин. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час відвідин найбільш постраждалих районів зауважила, що ситуація така складна, що «в німецькій мові навряд чи знайдуться слова, аби описати ці руйнування». Також пообіцяла потерпілим допомогу — уряд має розглянути програми відбудови 21 липня. Тим часом прем’єр-міністерка Рейнланд-Пфальцу Малу Драєр наголосила, що відновлення потребуватиме місяців, а то й років. Федеральну владу останніми днями взагалі багато критикують через те, що вона не попередила громадян про можливу катастрофу. А втім, очільник МВС Німеччини Горст Зеєгофер звинувачення назвав «дешевою передвиборчою риторикою» та запевнив, що всі попередження вчасно передавали місцевій владі. Негода дісталася й сусідньої Австрії. Ввечері 17 липня в австрійському містечку Галлайн зафіксували повінь. Повідомлень про жертв, щоправда, поки немає, однак синоптики розслаблятися не радять: найближчими днями опади в країні можуть посилитися. Автоматичні системи оповіщення уже повідомили про критичне підняття рівня річок, як-от Зальцаха, що затопила місто Халлайн. Від повені вже постраждала й столиця Відень: ситуація там поки контрольована, однак підземні переходи затопило. Верхня Австрія тим часом потерпає від зсувів ґрунту, які спричинили повені. У Бельгії  внаслідок повеней загинули 36 людей, 17 із них уже ідентифікували, а ще понад сотню людей вважають зниклими безвісти. Нині найбільш постраждалою в Бельгії є провінція Льєж: у багатьох містах стихією зруйновано будинки, вода з-під крана стала непридатною для пиття. З міста Льєж евакуйовують мешканців. В іншому регіоні, Валлонії, близько 20 тисяч людей залишилися без електроенергії. Інцидент, який зафіксували на відео журналісти у Пепінстері, облетів світові медіа: коли мер містечка Філіп Годен давав інтерв’ю, за його спиною почав обвалюватися будинок. Крім того, повені охопили й Нідерланди, Люксембург та Францію, насамперед біля кордону з Німеччиною. У Франції протягом останніх днів довелося евакуювати людей у департаменті Марна на північному сході — після того, як в регіоні раптово випала двомісячна норма опадів. Неподалік нідерландського містечка Меєрсен під натиском води прорвало дамбу. А з міста Верло довелося терміново евакуйовувати цілу лікарню — на перевезення пацієнтів знадобилося з пів сотні автівок швидкої допомоги.

Рекордні зливи у Західній Європі призвели до повеней, масштабних руйнувань і людських жертв. Поліція каже, що у багатьох регіонах панує хаос і точну кількість жертв поки що назвати неможливо. Попередньо у Німеччині повінь забрала життя щонайменше 80 людей, десятки зниклих безвісти. У Бельгії загинули щонайменше 11 людей. Рівень води у річках піднімається в окремих районах Нідерландів, Франції та Швейцарії. Повені також тривають у Люксембурзі. Експерти твердять, що зміна клімату, як очікується, збільшить кількість екстремальних погодних явищ, але пов'язувати будь-який окремий випадок з глобальним потеплінням дуже важко. Канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила "найглибші співчуття" усім тих, хто втратив своїх близьких у цій негоді. Найбільше постраждали землі Рейнланд-Пфальц і Північний Рейн-Вестфалія. Майже 150 тисяч будинків залишилися без електрики, порушене транспортне сполучення. Сильні дощі очікують в інших частинах Німеччини. Існує ризик нових повеней. У рятувальних та пошукових роботах в Німеччині беруть участь близько 150 тисяч поліцейських, солдатів і рятувальників. Вертольоти підбирають мешканців з дахів будинків, куди вони видерлися, рятуючись від води, а танки очищають дороги від повалених дерев і сміття. Мешканці Західної Німеччини розповідають, що приголомшені катастрофою. "Ніхто цього не очікував - звідки взявся цей дощ? Це божевілля", - розповідає Аннемарі Мюллер, 65-річна жителька Маєна. "Це був такий сильний шум, і зважаючи на швидкість, з якою падав цей дощ, ми думали, що нам виламає двері". У Бельгії на драматичних відео та фото повені видно, як автомобілі вулицею несла вода у місті Верв'є. Особливо постраждали провінції Льєж і Намюр: курортне місто Спа повністю залило водою. "Ми рідко бачили такі сильні повені. Останній раз таке траплялося в 1998 році", - сказав радіо RTL мер міста Даніель Баклі. Мешканцям Льєжу, третього за величиною бельгійського міста після Брюсселя та Антверпена, наказали евакуюватися. Місцева влада каже, що ті, хто не може виїхати, повинні перебратися на верхні поверхи своїх будинків. Очікують, що річка Маас, яка протікає через місто, підніметься ще на 1,5 метри, попри те, що вже знаходиться на межі виходу з берегів. Чиновники також стурбовані тим, що у цьому районі може обвалитися міст. Людей закликають допомагати одне одному. Король Бельгії Філіп і королева Матільда відвідали кризовий центр у місті Шодфонтен на південному сході Льєжа, створений для постраждалих мешканців. У Нідерландах король Віллем-Олександр та королева Максима перевірили пошкодження у Валекнбурзі, недалеко від бельгійського та німецького кордонів. Тут повінь затопила центр міста через що евакуювали кілька будинків літніх людей. Країна не повідомляла про жертви, але тисячі людей у містах та селах уздовж річки Маас закликали швидко залишити свої будинки. У голландському місті Маастрихт наказали евакуюватися 10 тисячам людей. У кількох провінціях на сході Франції оголошено попередження - метеорологічна служба в четвер заявила, що повінь може дійти і до них. Повінь також зачепила частину Швейцарії, піднімається рівень води в декількох озерах - жителям Берна влада рекомендувала паркувати свої автомобілі вище, щоб їх не затопило. У найближчі години, попереджають метеорологи, рівень води швидше за все буде підніматися. Також евакуюють міський зоопарк, з якого вже вода забрала кількох мешканців. Британія і Євросоюз запропонували допомогу в ліквідації наслідків повені всім постраждалим країнам.

До новорічних свят в різних країнах світу вже вбрали лісових красунь. Як вони виглядають, дивіться у підбірці фото

Історичні фотографії відображають історію соціалістичної Югославії з моменту її заснування 75 років тому, 29 листопада 1945 року, до її катастрофічного краху в 1990-х роках

Минулого тижня у світі зафіксували рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 – понад 3,3 мільйона. Про це мовиться у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Також зазначається, що найбільш помітний приріст хворих – у європейському регіоні. Як на загострення пандемії реагують уряди Франції, Німеччини, Італії, Данії, Хорватії, Польщі та інших країн, яких карантинних обмежень уживають?

Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов: «Поездка в другой город – это не только осмотр туристических достопримечательностей, рекомендуемых всезнающим Гуглом. Для меня это, в первую очередь, охота за впечатлениями и эмоциями, за яркими моментами, которые хочется остановить и сохранить в памяти. Во время недавнего путешествия из Гента в Амстердам я старался запечатлеть именно такие моменты. Поэтому в этом репортаже нет классических кадров, как из путеводителя. Зато есть совершенно неожиданные ракурсы старинных зданий и знаменитых памятников, есть люди и велосипеды, мокнущие под дождем, странные осенние цветы, красочные граффити и витрины сувенирных лавок, вокзалы и рельсы. И, конечно, есть Джокер, на изображение которого этой осенью наталкиваешься в самых неожиданных местах. Мне казалось, что он наблюдал за нами на протяжении всего путешествия и смеялся над нашими попытками успеть все и сразу».

Большую часть Европы на этой неделе накрыла адская жара. Местами столбики термометров поднимаются до 40 градусов по Цельсию. Некоторые туристы этом, безусловно, обрадовались - они целыми днями валяются на пляже или плещутся в воде. В ход идет все - доски, надувные сказочные животные и даже костюмы. Однако пока одни загорают на пляжах, другие спасаются от палящего солнца как могут. Особенно горожане и туристы облюбовали фонтаны. Не меньше страдают от жары и животные.

Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов продолжает знакомить нас с самыми интересными местами планеты. Брюгге - один из самых знаменитых старинных городков мира. Он навечно внесен во все списки топ-достопримечательностей Бельгии и обязательных для посещения мест Европы. Сложно представить, но через этот маленький город с населением чуть более 100 тысяч ежегодно проходит поток в несколько миллионов туристов (по официальным данным - до 4-х миллионов, но местные жители утверждают, что больше). При этом Брюгге героически держит оборону и не сдается под натиском многонациональной толпы визитеров. Каким-то образом городку удается сохранить свой уникальный стиль, свое очарование, свою атмосферу. В зданиях, выстроенных несколько веков назад, все так же живут люди. Старинные мостовые не трескаются под напором автомобилей и не требуют ремонта. По улочкам ездят кареты, а по каналам плавают лодки. Понятно, что возят они туристов - но делают это как-то очень естественно, не без удовольствия. Один из символов города - знаменитая башня Белфорт с 47-ю колоколами. Она стоит в самом центре, на Рыночной площади, и с нее открывается замечательный вид на красные крыши. Преодолеть 366 каменных ступенек - почетная миссия каждого туриста, но для того, чтобы ее выполнить, придется отстоять очередь. В башню может находиться не более 50-ти человек одновременно, и законопослушные бельгийцы соблюдают это правило неукоснительно. Брюгге - рай для любителей шоколада. Шоколад тут везде: различных вкусов, цветов и конфигураций. Бельгийские вафли и мороженое также достойны самого пристального внимания. Про пиво и говорить не приходится: пиво в Бельгии - это отдельная наука, культура и религия, и Брюгге в этом плане не ударит в грязь лицом. А еще из Брюгге можно съездить к Северному морю - до побережья всего 20 километров. Летом прибрежные дюны превращаются в место паломничества:  всем хочется насладиться морской прохладой и подышать соленым ветром. Надо сказать, что места на бесконечных песчаных пляжах  хватает всем, так что тут можно смело спасаться от жары.