Національний природний парк Синевир щорічно приваблює туристів з усієї України, особливо в теплу пору року. Найбільше їх цікавить знамените однойменне озеро, а також центр реабілітації бурих ведмедів. Озеро Синевир - найвідоміше озеро Карпат, одночасно найглибше і найбільше гірське озеро України, про нього ходить чимало легенд. Вхідний квиток до заповідника, де знаходиться озеро Синевир, для дорослих коштує 25 гривень, за додаткову плату пропускають машини (що дуже дратує піших туристів, адже дорога там одностороння, а тротуарів немає). Від в'їзду до самого озера йти приблизно кілометр, з некрутим підйомом. Дорога займає до півгодини, якщо йти неспішно. Навколо приголомшлива природа – вздовж дороги тече струмок, навколо густа рослинність, пташки співають. А тому настійно рекомендуємо подолати цю відстань саме пішки. Корисно і красиво. Саме озеро Синевир за годину можна обійти стежками з зупинками для фото, а на острів навпроти головного входу ведуть містки. Якщо лінь обходити, а відразу хочеться на острів – є платна переправа на плоту. На самому острові знаходиться дерев'яний пам'ятник Сині та Виру – героям однієї з найпоширеніших тутешніх легенд.  Купатися в озері заборонено – воно дуже глибоке і погано прогрівається, а тому є сильний ризик потонути. Біля Синевира є альтанки для привалу, сувенірні лавки і точки з шашликами/напоями. Є тут і ресторан національної кухні «Трембіта». Ще один варіант – колиба «На Децу до Цімбора» на в'їзді до заповідника. Саме її радять екскурсоводи. Тут досить великі порції, можна поїсти на суму до 150 гривень з людини. Однак варто розуміти, що карпатська кухня дуже ситна і зовсім недієтична, а тому краще їсти після прогулянки. І якщо ви не їсте м'яса, краще одразу уточнюйте. Центр реабілітації бурих ведмедів на Синевирській поляні відкритий у 2011 році. На закритій території в 12 гектарів утримуються понад 20 ведмедів, вилучених по всій Україні з невеликих цирків, ресторанів, звіринців і у приватних власників, де не були створені належні умови для тварин. Відвідувачі бачать лише передню частину вольєрів, куди ведмеді виходять поїсти і відпочити. Однак також тварини мають можливість йти глибше в ліс, де для них створені максимально природні умови. Тут ведмеді, які вже ніколи не зможуть вижити в дикій природі, заново вчаться йти в сплячку і борються зі стресом. Варто зайти сюди хоча б для того, щоб поглянути в сумні очі тварин і зрозуміти, що цирки і звіринці – це не розвага, а справжнє знущання. Для того, щоб ще більше перейнятися долею вихованців центру – обов'язково зупиніться біля стенду, де докладно розписані історії кожного ведмедя. Вхідний квиток для дітей коштує 10 гривень, для дорослих – 25 гривень. Також на вході в центр на вас чекає перша велика хвиля продавців місцевого делікатесу – різнобарвного солодкого сиропу на травах з додаванням меду з різними цілющими властивостями, який місцеві продавці чомусь називають медом. І це не найкраща рекламна кампанія, адже на мед воно не схоже, а тому туристи вважають, що їх намагаються обдурити. Сам сироп досить смачний, добре йде до чаю або кави, можливо, навіть допомагає при застуді або головних болях.

Медиа Группа Украина объявила о дофинансировании совместного украино-грузино-немецко-болгарского фильма «Урсус» и продвижении его в широкий прокат. «Медиа Группа Украина впервые входит в кинопроект, - рассказал Евгений Лященко, директор МГУ. - Копродакшен – это будущее, и «Урсус» позволит заявить об Украине как о серьезном партнере, привлечь партнеров на новые проекты. Верим, что продукт будет не только фестивальный, но и сможет вернуть вложенные инвестиции». МГУ, подключившись на третьем этапе работы над фильмом, берет на себя не только роль партнеров, но и займется постродакшеном и промо-поддержкой. После кинопроката – фильм появится в эфире канала «Украина». Бюджет проекта - $3,6 млн, из них 20% профинансировало Госкино, 11% - немецкая сторона, 10% - болгарская, 25% - Грузия, МГУ - 10% (плюс постпродакшен, маркетинг и промо). Фильм уже ждут на Берлинском кинофестивале.

Игорь Шпиленок - российский фотограф-натуралист, много лет снимает дикую природу и диких животных. Основатель и первый директор заповедника"Брянский лес", член Международной Лиги природоохранных фотографов, лауреат многих именитых международных фотоконкурсов. Работы Игоря опубликованы в многочисленных международных и российских журналах. Основным местом работы и съёмок стала Камчатка. По нескольку месяцев проводит в Кроноцком заповеднике, часами терпеливо ожидая хорошего кадра с животными и птицами. Очень много фотографирует медведей с довольно близкого расстояния, ведёт блог в Живом Журнале, где подробно рассказывает о характере животных, о местах, где находится. Любимцами фотографа стала семья медведей - четыре медвеженка и медведица - Сама пятая.