В поліції кажуть, що в машині Андрія Торгашова здетонувала вибухівка. Справу кваліфіковано як замах на вбивство. У Москві 24 липня підірвали у власному авто заступника начальника 89-го радіоцентру військової частини супутникового звʼязку Андрія Торгашова. Повідомляється, що військовий високопосадовець вижив, але йому відірвало ноги. Вранці 24 липня на півночі Москви вибухнув автомобіль Toyota Land Cruiser, який належить заступнику начальника ПДРЦ в/ч 33790 у Підмосков'ї Андрію Торгашову. В/ч 33790 – це 89 центр супутникового зв'язку збройних сил Росії. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це інформують російські телеграм-канали. За повідомленнями пабліків, Торгашову відірвало ноги (стопи). Також поранено жінку. За попередніми даними, це дружина військового Майя. Перехожі витягли обох із підірваного авто і надали їм першу допомогу до прибуття "швидкої". Мешканці будинку, у дворі якого стався вибух, розповіли, що в машині нібито було встановлено газове обладнання. Згодом у російському МВС повідомили, що причиною вибуху авто Торгашова стала детонація вибухового пристрою, заздалегідь встановленого у машині. Вибухівка спрацювала, коли посадовець сідав до авто. Весь район біля будинку на вулиці Синявинській, де стався вибух, перекрили. Також не працював громадський транспорт. За фактом вибуху Слідчий комітет РФ відкрив кримінальну справу. Інцидент кваліфікували як замах на вбивство. Слідчі та криміналісти спільно з оперативними службами оглядають місце події, найближчим часом буде призначено низку експертиз, зокрема медичну та вибухотехнічну. У Мережі поширюють фото й відео з місця вибуху авто Торгашова. Зокрема, зафіксований момент вибуху та розтрощену машину після нього. До слова, у травні на тимчасово окупованій території України невідомі підірвали авто з російським депутатом з Астрахані Денисом Харитоновим. Фото з місця вибуху авто Андрія Торгашова / Фото: російські телеграм-канали

Кілька сотень людей зібралися в центрі Москви на акцію протесту проти пропонованих змін до Конституції, голосування за які 1 липня завершилися в Росії. Серед поправок – «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому змогу знову балотуватися і залишатися при владі до 2036 року. Демонстрація відбулася мирно, люди змінювали одне одного в одиничних пікетах, по черзі тримаючи плакати біля пам'ятника Пушкіну. На площі було багато поліції, але проти протестувальників заходів не вживали. Акція протесту відбулася і в центрі Санкт-Петербурга. Жителі вимагали скасувати обнулення термінів чинного президента Володимира Путіна і не переписувати Конституцію.1 липня в Росії головний день голосування за поправки до Конституції, був оголошений не робочим. Ділянки відчинилися вже 25 червня. Через коронавірус влада розтягнула голосування на тиждень, щоб на дільницях не було скупчення людей. Росіяни, які не встигли за минулий тиждень проголосувати у дворах, в автобусах, на дому або онлайн, в середу вирушили на ділянки. У Конституцію РФ пропонується внести кілька сотень поправок. Серед інших, в основному документі може з'явитися згадка про Бога, поняття шлюбу як союзу чоловіка і жінки, а також може бути введений ряд соціальних норм. Крім того, зміняться повноваження прем'єр-міністра і обидвох палат парламенту, пропишуть також повноваження держради. Поправки, серед іншого, дозволять Володимиру Путіну ще двічі обиратися на пост глави держави. Лідер країни не виключив, що скористається цією можливістю, якщо росіяни підтримають зміни. При цьому статусу референдуму це голосування не має. Громадяни можуть схвалити або відкинути тільки всі поправки разом.

В російській Москві провели парад на День Перемоги, незважаючи на пандемію коронавірусу й зростаючу кількість заражень в країні. Цьогоріч його перенесли з 9 травня на 24 червня на прохання російських ветеранських організацій. Фото з події опублікували на Reuters. На світлинах видно, що захід на Червоній площі проходить масово. Люди не дотримуються дистанції й лише одиниці мають засоби індивідуального захисту, якими прикривають рот. А самі учасники параду стоять упритул.

В Москве в субботу, 27 июля, прошла акция протеста против недопуска независимых кандидатов на выборы в Мосгордуму. Инициатором митинга за свободные выборы у здания столичной мэрии стал Алексей Навальный, позже арестованный на 30 суток. Еще до начала мероприятия полиция начала проводить массовые задержания. Накануне Следственный комитет РФ обыскал штабы всех независимых кандидатов.

Лефортовский районный суд Москвы начал рассмотрение ходатайства следователей ФСБ РФ о продлении ареста украинских военных моряков.

Лефортівський районний суд Москви продовжив на три місяці термін тримання під вартою усім 24 українським морякам. Коли хлопців заводили до суду, люди аплодували. З частиною моряків вдалося поспілкуватися перед засіданням суду. «Все буде Україна. Слава Україні», - кажуть хлопці. «Дасть Бог — скоро будемо вдома», - каже один з них капітан катера «Бердянськ» Роман Мокряк. Усі моряки на суді знову заявили про свій статус полонених та відмовилися надавати будь-яку інформацію крім імені та звання. Сторона обвинувачення просила закрити засідання, наголошуючи, що під час нього буде озвучена інформація, розголошення якої може нашкодити слідству. Адвокати й моряки протестували. Українців судили четвірками. Найпершими термін тримання під вартою продовжили чотирьом українським морякам Роману Мокряку, Андрію Оприску, Євгену Семидоцькому, Сергію Цибізову. На засідання також приїхав архієпископ Климент, він благословив українських моряків у залі суду. Після них запобіжний захід продовжили для Володимира Терещенка, Богдана Головаша, Сергія Попова та Андрія Шевченка. Координатор адвокатів моряків Микола Полозов розповів Громадському, що суд долучив до справи моряків резолюцію Парламентської асамблеї Організації Об'єднаних Націй, яка опосередковано визнає моряків військовополоненими. Також до справи долучили звіт управління комісара ООН з прав людини. Третьою четвіркою, якій продовжили термін тримання під вартою, були троє моряків Денис Гриценко, В’ячеслав Зінченко, Михайло Власюк та представник СБУ Андрій Драч. По обіді суд ухвалив аналогічне рішення про продовження запобіжного заходу Віктору Беспальченку, Владиславу Костішину, Володимиру Варимезу, Сергію Чулибі. Їх залишили у СІЗО до 24 липня. У залі суду Владислав Костішин передав привіт усім українцям і сказав, що хочеться повернутися додому.

В Москве, как и во многих других городах России, 5 мая прошел митинг против четвертого срока Владимира Путина. Акция под названием «Он нам не царь» состоялась на Пушкинской площади и Тверской улице. Туда же пришли активисты прокремлевского движения НОД и люди в форме казаков, которые вступили в столкновения с протестующими. По последним данным, в Москве задержали более 700 человек.

Москва стала домом для большой афганской общины, сосредоточенной вокруг гостиницы «Севастополь». Около 8 тысяч афганцев живут в комплексе и вокруг него, который превратился в торговый и бизнес-центр с афганскими базарами, мясными магазинами и ресторанами. В России живут около 150 тысяч афганцев, примерно треть из них – в Москве. Большинство бежало из Афганистана в результате вывода советских войск, закончившегося в 1989 году, и жестокой гражданской войны 1990-х годов.

У столиці Росії в Москві на Пушкінській площі поліція затримала кілька сотень активістів, які прийшли на мітинг проти корупції. Також силовики затримали в центрі Москви опозиціонера Олексія Навального. Антикорупційні мітинги пройшли 26 березня по всій Росії. Протести пов’язані з публікацією розслідування щодо незадекларованої нерухомості глави уряду Дмитра Медведєва. Радіо Свобода зібрало фотографії активної роботи російських силовиків під час мітингу у Москві.

Сегодня в центре Москвы прошло траурное шествие в память Бориса Немцова. Участники акции прошли по маршруту от Славянской площади до большого Москворецкого моста, где было совершено убийство Немцова. На марш собралось более 50 тысяч человек.За исключением заднржания депутата Верхной Рады Александра Гончаренко и 20 представителей националистических движений, у которых была соответствующая символика, акция прошла без особых происшествий.