Просто під час промови кривавого диктатора путіна про «Мы не воюем с народом Украины» рашисти розстрілювали мирний Херсон і Очаків з реактивних систем залпового вогню. В Херсоні ворог вдарив по житлових кварталах, об’єктах критичної інфраструктури, дитячому садочку, лікарні, приватних гаражах і автівках в Суворовському та Корабельному районах. Декілька будинків отримали суттєві пошкодження, в багатоквартирних – внаслідок прямого влучання палає кілька квартир. Обстріляно місцевий ринок і зупинку громадського транспорту. Просто серед вулиці, у власних домівках та на робочих місцях мирні мешканці Херсону отримували поранення і вмирали. На даний момент відомо про 5 загиблих і 21 пораненого. Дані уточнюються. В Очакові окупанти продовжили обстріл портової інфраструктури, поранено 1 цивільну особу. Масштаби руйнувань уточнюються.

Через обстріл російськими військами із «Градів» центру Херсону 24 грудня 10 людей загинули та десятки зазнали поранень, повідомила місцева влада. Наступного дня поінформували, що армія РФ продовжила обстрілювати місто з лівобережної частини Херсонщини, яка залишається окупованою. За даними Херсонської ОВА, військові РФ бʼють по обласному центру з артилерії, РСЗВ та мінометів. Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», приїхавши до міста, зафіксував наслідки обстрілу.

Росіяни обстріляли центр Херсона, у результаті загинули восьмеро людей, 35 - поранені, з них 16 - у важкому стані, повідомляє офіс президента. Обстріл відбувся біля центрального ринку в базарний день, кажуть місцеві мешканці. "Росіяни здійснили черговий терор — обстріляли центр міста! Загинули люди, зруйновано будівлі. Центр міста, вихідний день, багато людей на вулиці", - написав заступник голови офісу президента Кирило Тимошенко. Президент Володимир Зеленський назвав обстріл терором. "Соцмережі скоріш за все позначать ці фото як "чутливий контент". Але це не чутливий контент – це реальне життя України та українців. Країна-терорист продовжує нести "рускій мір" у вигляді обстрілів цивільного населення. Херсон. Зранку, у суботу, у переддень Різдва, у центральній частині міста. Це не військові обʼєкти, це не війна за правилами. Це терор, це вбивства заради залякування та задоволення. Світ має бачити та розуміти, проти якого абсолютного зла ми воюємо", - написав він. Президент поширив жахливі фото з місця подій. Українська армія звільнила Херсон з російської окупації 11 листопада, але на лівому березі Дніпра досі перебувають російські військові, і відстань між цими берегами подекуди сягає лише 500 метрів. Відтоді, стверджують українські військові, Росія тероризує місто та завдає ударів по цивільних об'єктах. Жодної військової доцільності в цих обстрілах немає. 23 грудня у Херсоні від обстрілів загинули двоє цивільних. Під час обстрілів 15 грудня загинули ще двоє, ще двоє отримали поранення. За день до того через російські удари було троє загиблих та 13 поранених. Серед загиблих - 8-річний хлопчик, повідомляв у вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський. У місті з великими труднощами відновлюють критичну інфраструктуру - під час окупації та перед відступом Росія її зруйновала. Тому з листопада люди багато часу сиділи без води та електрики. Вже кілька разів подачу світла відновлювали, але Росія новими обстрілами руйнує підстанції та лінії електропередач.

Жителі Херсону стикаються з нестачею води та електроенергії. Посилюються зусилля з доставки гуманітарної допомоги в місто. Херсон перебував під російською окупацією з 24 лютого, 11 листопада ЗСУ повернули місто під контроль України. Велика частина інфраструктури Херсону була зруйнована протягом восьми місяців російської окупації. Відхід Росії з Херсону знаменує ще одну перемогу для Києва, оскільки лінії фронту на полі бою продовжують перемальовуватися. Під час візиту в Херсон президент України Володимир Зеленський назвав звільнення міста «початком кінця війни».

Херсонці продовжують святкувати звільнення міста ЗСУ з російської окупації. Журналісти Радіо Свобода знайшли на місцевому цвинтарі ймовірні масові поховання. Наслідками окупації РФ стали, зокрема, знищений аеропорт у Чорнобаївці та підірваний Антонівський міст.

11 листопада Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про те, що Херсон повертається під контроль української армії, до міста заходять частини ЗСУ. Росія заявила про відхід із Херсона, оскільки у зв'язку із наступом ЗСУ виникла загроза потрапляння великого російського угруповання у котел. Під час свого відходу російські військові замінували територію, підрвали котельні та телецентр у Херсоні, а потім підірвали Антонівський міст. Підірвані мости та покинуті російські військові позиції, які бійці ЗСУ виявили під час просування, свідчать про те, що російські війська сплановано залишали цей район. Люди, які пережили російську окупацію, із сльозами на очах зустрічають українських військовослужбовців, які звільняють їхні села і міста. «Люди пропонували військовим теплу їжу, коли солдати входили в місто. Я бачив, як солдати плачуть», – розповідає воєнний кореспондент проєкту Donbas Frontliner Андрій Дубчак. Водночас, Головне управління розвідки Міністерства оборони України припускає, що на правобережжі Херсонщини залишається ще кілька тисяч російського окупаційного контингенту.

Російські військові пограбували Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. З 31 жовтня по 3 листопада окупанти вивезли колекцію творів мистецтва до Криму, повідомили у пресслужбі музею. Команда установи впізнала частину вкрадених експонатів завдяки фотографіям у соцмережах. Як зазначили у Херсонському художньому музеї, викрадені твори мистецтва невдовзі «засвітилися» у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. Відповідні знімки у фейсбуці виклала блогерка Тетяна Худякова. Із посиланням на жителя Сімферополя вона розповіла, що культурні цінності привезли з Херсона на трьох фурах без номерів. «Світлини розвантаження та недбалого складання картин миттєво облетіли мережу, і твори з нашої колекції на фото впізнавані, — кажуть у херсонському музеї. — Сподіваємося, ця інформація стане вагомим доказом для викриття і покарання усіх причетних до викрадення творів мистецтва». Серед вивезених картин — роботи художників Івана Похитонова, Петра Соколова, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Георгія Курнакова, Леоніда Чичкана та Гаврили Глюка. Зазначені роботи датовані XIX—XX століттями.