Картини та мурали в Україні та Росії, які були створені на тлі військового вторгнення Росії в Україну. Фото агенцій Reuters, AFP, EPA-EFE, АР й TASS.

У Києві на станції метро "Осокорки" презентували арт-проект Національної єдності "MoreThanUs". Вісім муралів створили художники з семи країн та України. "Ми презентуємо наш арт-проект, присвячений нашій історії, нашій культурі , мистецтву. Цей проект несе дуже багато сенсів для нас. Він несе не тільки об'єднуючу стилістичну задачу для українців. Ми хотіли б також, щоб він став певним туристичною принадою для людей, які приїжджають до Києва, тому що сьогодні вуличне мистецтво - це та цікавинка, заради якої люди приїжджають в Нью Йорк, Лондон.Ми б хотіли, щоб Київ теж був таким туристичним містом. Ми ставили дуже багато завдань і впевнені, що всі вони будуть виконуватися , що це не. на один рік, а на десятиліття", - сказав на презентації держсекретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко. Як розповів на заході куратор проекту Гео Лерос, всі зображення присвячені національній єдності України. Проект створювався протягом чотирьох місяців. Над ним працювали Олександр Брітцев з України, Matthew Down та Spear з Бельгії, Apollo Tores з Бразилії, Kraser з Іспанії, Jasm One зі Швейцарії, Mata Ruda з Коста Ріки, BkFoxx зі Сполучених Штатів Америки. За словами Лероса, вибір саме цих художників був зумовлений, зокрема і тим, що вони також популяризуватимуть свої роботи, розповідаючи про них в соцмережах, і таким чином популяризуючи і Україну, Київ. "Коли малюють роботи місцеві художники, вони більше залишаються у локальному форматі, в межах України, Києва, і рідко переходять у за межі України. Коли приїжджає закордонний художник, створює тут роботу, викладає іх у себе (у соцмережах) , це більше набуває міжнародного формату. ...Наприклад, Аполло Торес після України в центрі Парижу створив роботу, і він є куратором фестивалю в Швейцарії. Вони всі муралісти, половина з них галеристи, у них проходять виставки по всьому світу",- сказав Лерос. В основу муралів покладені історії, пов'язані з Україною.

Мозаїка стала публічним образотворчим мистецтвом радянських чиновників після 1918 року, коли тодішній керманич держави Володимир Ленін усвідомив, що монументальні публічні картини, якими він спочатку планував прикрасити свої утопічні міста «майбутнього», могли знищити жорстокі зими, які панували в СРСР. Після анексії Росією українського півострова Крим в 2014 році та насильницький дій на Донбасі більшість комуністичних фресок в Україні, які були у відкритому просторі, зазнали на собі «декомунізації» – їх почали віддирати або розбивати. Спершу це відбувалось стихійно, під час вуличних акцій активістів, згодом, у 2015 році, Верховна Рада ухвалили пакет законів, які набули чинності 21 травня. Мозаїки, які залишилися з радянських часів, зіткнулися з невизначеним майбутнім. Виступи на захист і підтримку таких розписів стають все менш популярними. Але ініціатива зберегти або принаймні документувати фрески набирає обертів. Катерина Філюк – одна з кураторів фонду «Ізоляція» – «Платформи культурних ініціатив» в Україні. У серпні 2017 року «Ізоляція» виступила зі закликом «Допоможи нам врятувати українську мозаїку!». Завдяки заклику виникла невелика, але активна спільнота учасників з усієї України, які локалізують і фотографують фрески радянського періоду. Любава Іллєнко, одна із засновників ініціативи збереження мозаїки радянської епохи, вважає, що група була однією з перших, хто взявся досліджувати джерела та авторство мозаїк радянського періоду. Іллєнко каже, що вона планує врешті запустити застосунок, який люди зможуть використовувати, щоб локалізувати мозаїки, що залишилися в Україні, а «Ізоляція» сподівається, що одного дня можна буде перенести частинки мозаїки, які опинилися під загрозою, і створити мобільну експозицію українських мозаїчних панно, щоб їх могли побачити у будь-якій точці країни, хоча один із кураторів програми визнає, що така мрія нездійсненна. Іллєнко подала заявки на кілька грантів за її роботу, але вона каже, що на тлі війни з бойовиками, підтримуваними Росією, «жахливо важко фінансувати щось, коли мова йде про радянське мистецтво».  Любава Іллєнко на запитання Радіо Свобода, що вона відчуває, коли стоїть перед мозаїкою радянського часу, відповіла: «Я відчуваю лише сум, тому що це мистецтво так важко зберегти»

Три украинских мурала вошли в число лучших в мире по версии сайта I Support Street Art (ISSA). В список Best Street Art 2017 вошли два произведения искусства из Киева и один – из Харькова.

Від часу протестів Євромайдану, з 2014 року, на вулицях столиці України почали масово з’являтися мурали – монументальні картини на стінах будівель. Багато з них – роботи місцевих художників із політичним підтекстом. Деякі – масштабні епічні твори іноземних художників. Але всі вони відображають молоду енергію і національний дух, притаманні сьогоднішньому Києву.