На винограднику «Ольвія Нуво» в охопленій бойовими діями Миколаївській області під час збору винограду робітники повинні уникати касетних боєприпасів, які розкидані по полях

Дозріла пшениця і суха стерня на українських полях легко спалахують від артобстрілів російських загарбників. До проблем замінувань, вирв від снарядів улітку додалося і знищення українського врожаю вогнем. Який вигляд мають понівечені гектари зернових під час повномасштабного вторгнення рф в Україну, дивіться в добірці світлин. російські війська обстрілюють поля у Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській областях. А близько 22% усієї української сільгоспземлі, за даними NASA Harvest, зараз окуповані росіянами. Як повідомляє поліція Херсонщини, уже вигоріло сотні гектарів пшениці, ячменю та інших зернових культур. А знищення хліба – один із найтяжчих злочинів у воєнний час. Через постійні обстріли, зазначають правоохоронці, гасити такі пожежі складно, а на окупованих територіях росіяни навмисно не дозволяють це робити. Поліція Херсонщини порушила кримінальну справу проти російських військових, звинувачуючи їх у цілеспрямованому знищенні фермерських господарств запалювальними снарядами. Щоб урятувати хоч частину врожаю, селяни подекуди працюють на техніці поруч зі стіною вогню. Після пожеж залишається випалена земля. Однак поля, які згоріли, будуть придатні для засіювання вже наступного сезону, стверджують в Українській зерновій асоціації (УЗА).  Водночас не отриманий прибуток від втраченого урожаю може завадити аграріям провести наступну посівну кампанію. Офіційної оцінки спалених полів та збитків від пожеж у масштабах України немає. За даними оперативного штабу з фіксації екологічних злочинів росії при Держекоінспекції, з початку війни зафіксовано 3 тис. пожеж на площі понад 1,5 млн га, з них понад третина, або 690 тис. га, – це сільгоспземля, ще 270 тис. га – лісові угіддя. В Українській зерновій асоціації прогнозують, що за підсумками 2022 року аграрії зберуть близько 70 млн т зернових та олійних культур. У прогноз закладено ризик того, що частину врожаю не вдасться зібрати або його знищать. Нагадаємо, що 2021 року аграрії зібрали рекордні за всю історію незалежної України 106 млн т зернових та олійних.

Україна є великим експортером олії, кукурудзи та пшениці, але війна та блокада Росією українських портів фактично зупинили значну кількість цього потоку. У той час як російська армія цілеспрямовано нищить український аграрний сектор, фермери, попри обстріли і мінування, із ризиком для життя намагаються провести комплекс польових робіт. Поки Україна шукає інші логістичні шляхи для експорту свого зерна, Росія намагається спробувати відмінити санкції в обмін на розблокування українських портів у Чорному морі. У звичайний сільськогосподарський сезон українські аграрії працювали б за суворим графіком. Тепер фермери чекають безпечної миті – часто вночі під покровом темряви. Проблем, з якими стикаються фермери, багато: брак дизельного палива, невибіркові удари російської артилерії, міни, обвуглені залишки бронетехніки на їхніх полях, нестача працівників. До війни Україна експортувала понад 5 мільйонів метричних тонн зерна на місяць, переважно через порти в Чорному морі. Російські військові кораблі заблокували ці порти й унеможливили таким чином перевезення, зокрема і українського зерна. Це створило для деяких країн загрозу голоду. Водночас, Росія краде українське зерно, вивозить його у Крим і потім продає як своє. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, коли майже 25 мільйонів метричних тонн зерна можуть бути експортовані, але не можуть бути вивезені з країни через блокаду портів», – сказав Йозеф Шмідхубер, заступник директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україна та інші країни намагаються знайти інші шляхи вивезення українського зерна на світовий ринок. Зокрема, таким варіантом може бути залізниця, хоча Росія завдає ракетних ударів і по залізничній інфраструктурі. Росію звинувачують не лише у крадіжці українського зерна та його продажі в інші країни, а й у тому, що російська армія цілеспрямовано знищує аграрні об'єкти: ферми, елеватори, продовольчі склади, сільськогосподарську техніку, бази. Російська армія намагається зруйнувати в Україні систему виробництва і збереження продовольства. За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), на додаток до 720-811 мільйонів людей, які зіткнулися з хронічним голодом у 2020 році, війна Росії проти України може призвести до збільшення кількості людей, які недоїдають у 2022 та 2023 роках – на 7,6 мільйона, а у найгіршому випадку ще на 13,1 мільйона. Найбільшою загроза голоду є для таких країн як Йорданія, Ємен та Ліван, оскільки вони значною мірою залежать від імпорту продуктових основних товарів, причому здебільшого саме з Росії та України. Дослідницька служба Європейського парламенту повідомляє, що Росія та Україна постачають понад половину імпорту зернових в Північну Африку та на Близький Схід, а країни Східної Африки імпортують 72% зернових з Росії та 18% з України. За даними FAO, щонайменше 30% імпорту пшениці п'ятдесятьма країнами світу  залежать від Росії та України. Серед них країни на Близькому Сході та в Північній Африці: Ліван, Єгипет, Лівія, Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Туніс, Іран, Йорданія та Марокко. 29 квітня у Міністерстві сільського господарства України повідомили, що майже 30% сільськогосподарських угідь країни зараз є окупованими або небезпечними й такими, що не можуть оброблятися. Через вторгнення Росії в Україну в деяких з найбідніших і вразливих країн світу зросли ціни на хліб. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив: «Коли нація, яка є житницею світу, стає нацією з найдовшою чергою за хлібом у світі, ми знаємо, що маємо проблему». Він додає, що блокада Росією українського порту в Одесі є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, результатом чого може стати голод, дестабілізація та масова міграція в цілому світі. Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції проти неї будуть скасовані. Таку вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як «шантаж».

Украинские аграрии закончили сев ранних яровых культур на площади 11,2 млн га, или 72% от прогноза, и продолжают сев поздних культур. Об этом сообщила пресс-служба Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства. "В период с 23.04 по 04.05 аграрии посеяли 3,5 млн га яровых зерновых, зернобобовых и технических культур. По состоянию на 4 мая завершен сев ранних яровых культур, вместе с тем, продолжается сев поздних культур. Полевые работы проведены на площади 11,2 млн га, что составляет 72% к прогнозу посева (15,5 млн га)", - сказано в сообщении. В частности, яровой пшеницы посеяно 181,5 тыс. га из прогнозируемых 184,5 тыс. га, ярового ячменя - 1,46 млн га из 1,51 млн га, кукурузы - 3,95 млн га из 5,38 млн га, сахарной свеклы - 179 тыс. га из 209 тыс. га, подсолнечника - 4,4 млн га из 6,2 млн га; сои - 545 тыс. га из прогнозируемых 1,44 млн га. Отмечается, что, по обновленному прогнозу Минэкономики, посевная площадь основных культур увеличится на 600 тыс. га по сравнению с 2019 годом и составит в общей сложности 15,5 млн га. "В структуре посевов яровой группы, по прогнозам, увеличится доля кукурузы и подсолнечника, уменьшится ячменя, сои и сахарной свеклы", - говорится в сообщении.

На международной выставке Агро-2018, которая проходит в Киеве на ВДНХ с 6 по 9 июня, можно увидеть немало интересных тракторов. Среди них есть и интересная новинка отечественного производства – марки «Сичеслав». На стенде Сичеславского тракторного завода (Днепропетровская область) представлены сразу две новинки. Начнем с колесного трактора «Сичеслав-1104». Он оснащается 4-цилиндровым дизельным двигателем Deutz WP4T110E200 мощностью 110 л.с. (430 Нм при 1400 – 1600 об/мин). Коробка передач – механическая, 16 передач – вперед, 8 – назад. Расход топлива – 195 г/кВт.ч. Емкость топливного бака – 150 л. Общая дина с передним грузом – 4330 мм, ширина – 2080 мм ,высота по кабине (с кондиционером) – 3120 мм. Дорожный просвет – 380 мм. Сзади имеется независимый вал отбора мощности (двухступенчатый): 740 об/мин и 1000 об/мин. Грузоподъемность на оси шарниров нижних тяг – 3200 кг. Емкость гидросистемы – 45 л. Эксплуатационная масса без балласта, с балластом и с усиленной рамой – 3800, 4100 и 4400 кг. Размер шин: спереди – 1150х350, сзади – 1550х400. Второй трактор – побольше. Это «Сичеслав-3204». На нем установлен 6-цилиндровый дизельный двигатель SDEC мощностью 320 л.с. (1460 нм при 1400 – 1600 об/мин). Коробка передач – механическая, 16-ступенчатая. Расход топлива – 212 г/кВт.ч Топливный бак – 340+260 л. Общая длина – 5660 мм, ширина – 2500 мм и высота (с кондиционером) – 35500 мм.Грузоподъемность на оси шарниров нижних тяг – 8000 кг. Эксплуатационная маса – без/с балластом – 9800/10800 кг. Размер шин: спереди – 1400х540, сзади – 1830х775. «Сичеслав-1104» продается за 30 000 долларов, а его старший брат «Сичеслав-3204» – за 84 000 долларов. Однако следует помнить, что в соответствии с Постановлением Кабмина №130 от 01 марта 2017 года, сельхозпроизводителям компенсируется 25% стоимости (без учета НДС), а фермерским хозяйствам – 40% стоимости.

Багато хто вважає, що трюфель росте тільки в дикій природі і вирощувати його в промислових масштабах практично неможливо, але це не так. Його можна культивувати на «трюфельних грядках», де ростуть мікорізовані рослини, стверджують Джованні Мерло і Дестріно Джузеппе Папія, засновники першого на Сицилії розплідника для вирощування трюфелів Tartufi Montalbano. На першій сицилійської плантації розміром в 2 га щорічно виробляють близько 200 кг чорних трюфелів, які успішно реалізуються як в Італії, так і в Бельгії, і в Великобританії.Вирощувати трюфель – досить складна і делікатна справа. У першу чергу, потрібно створити необхідні умови, а це – підходящий ґрунт і посів мікоризованих рослин. За словами власників плантації, найбільш придатними для подальшого вирощування трюфелів є дуби і сосни. На плантації Tartufi Montalbano вирощуються три найдорожчих види трюфеля: літні чорні трюфелі, збір яких відбувається в травні–червні, зимові чорні і білі трюфелі. Якість продукції, виробленої Tartufi Montalbano, відстежується на кожному етапі розвитку рослини, тому що вони вирощуються в теплицях з контрольованим середовищем. Тут вони захищені від впливу забруднюючих речовин, а ґрунт, в якому їх вирощують, обробляється гарячою парою (120 град. Цельсія) для стерилізації та усунення спор і грибів, які зазвичай присутні в природному середовищі зростання, але при цьому структура ґрунту не змінюється. Вирощування трюфелів зародилося у Франції в 1800 році. Десятиліття потому завдяки численним дослідженням були розроблені науково-технічні основи для успішного культивування найбільш затребуваних видів трюфелів.

На новорічні й різдвяні свята припадає пік продажу не лише подарунків, але й головних атрибутів свята, новорічних ялинок. Обсяг ринку - десятки, а то й сотні мільйонів гривень.  То ж не дивно, що все частіше зустрічаємо в соціальних мережах пости псевдозахисників природи (насправді - маркетологів і рекламістів), які просувають свій товар - вироби з пластмаси, в доволі оригінальний спосіб. Сльозоточиві картинки з сокирами і пеньками, дитячі віршики про бідного зайчика і зварйовану білочку мають на меті ввести покупця в оману - начебто живі ялинки рубають в природних лісах.Природних лісів у нас залишилось дуже мало - це високогірні ліси, праліси Карпат, старовікові ліси на території заказників, заповідників, національних парків. Рубки там заборонені.Пластмасову ялинку аж ніяк не можна назвати "еко-ялинкою". Через забруднення довкілля під час добування нафти й газу, орг.синтезу, синтезу полімерів, виробництва виробів з полімерів, відсутності шляхів утилізації. Плюс парниковий ефект.Звідки ж насправді беруться на ринках новорічні ялинки? Мова йтиме, звісно, про "легальні", марковані ялинки, а не браконьєрські. Браконьєрство це злочин, і обговорювати тут в принципі нічого.

Сегодня в выставочном центре Киевэкспоплаза на ул. Салютной 2Б начала работу крупнейшая аграрная выставка ИнтерАГРО комплекс 2015. Выставка проходит 27-29 октября. По информации АгроПравда, в выставке принимает участие рекордное количество компаний – более 300 из 10 стран, площадь - более 20 тыс. кв. метров.Кроме того, в рамках выставки будут представлены десятки новинок украинского рынка, в частности: сельскохозяйственная техника, технологии, оборудование для ремонта и сервисного обслуживания, запасные части и комплектующие, системы полива и орошения, альтернативную биоэнергетику, оборудование для переработки аграрной продукции, оборудования для животноводства, агро строительства, органическое и точное земледелие, переработку и утилизацию отходов, средства производства (семена, удобрения, СЗР, ГСМ), программное обеспечение, транспорт и логистику, лабораторное и весоизмерительное оборудование, средства малой механизации, финансы и аудит, менеджмент и агроконсалтинг.В этом году бизнес-программа «Интер Агро Комплекс» обещает стать очень мощной и интеллектуально-насыщенной. В рамках программы деловых мероприятий состоится более 30 конференций, семинаров, круглых столов и презентаций, в которых примут участие более 100 компаний из 8 стран мира.