Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» вже дійшов до нашої антарктичної станції «Академік Вернадський». За київським часом це відбулося сьогодні вночі, 11 грудня 2023 року.Судно дісталося «Вернадського» дещо раніше запланованого терміну, адже завдяки скоординованій роботі польської та української команд, а також гарній погоді розвантаження на попередній локації – польській станції «Арцтовський» – пройшло за рекордні 3 доби.А ось йти з Кінг Джорджа до Галіндезу (це острови, де розташовані польська та українська бази) довелося повільно. Такої кількості різноманітних айсбергів наші моряки ще не бачили, і всі їх треба було майстерно оминати. Тільки-но погляньте на ці льодяні брили на фото!На час прибуття судна до «Вернадського» з погодою знову пощастило, тож досить швидко вдалося переправити на берег учасників української сезонної експедиції.Нагадуємо, що через складний рельєф дна «Ноосфера» не причалює до нашого острова, а стоїть неподалік, тому людей та вантажі до станції доставляють невеликими човнами.«Наступний тиждень буде гарячим. Але настрій у всіх піднесений, бо так радісно через 8 місяців побачити своїх друзів та колег, ще й з купою корисних речей і смаколиків», – зазначають зимівники.Протягом найближчого часу необхідно розвантажити судно, запустити ремонтні та інші роботи. Технічна команда сезонної експедиції продовжить модернізацію станції, розпочату ще до повномасштабної війни, а науковий загін сезону проводитиме додаткові дослідження.Після завершення розвантаження «Ноосфера» вирушить до Чилі, щоб доправити туди польських полярників, які зараз на борту криголама. Це вже третій рік поспіль наше судно замість російського забезпечує перезмінку на польській антарктичній станції «Арцтовський».Відтак у Чилі «Ноосфера» чекатиме на ще один сезонний загін науковців, які проведуть низку досліджень з борту судна, і нову команду українських зимівників, щоб доставити їх до «Вернадського».Фото: Сергій Глотов, Олександр Гришко, Анатолій Андрєєв

Найближчі тижні в одеському порту стоятиме український криголам «Ноосфера». В серпні 2021 року його придбали у Великій Британії для наукових досліджень в океані і обслуговування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Науковий корабель придбали за п’ять мільйонів доларів і науковці-полярники кажуть, що це невеликі гроші за можливості, які відкриває колишній «James Clark Ross». Науковці обіцяють екскурсії на судно для всіх охочих, але наступного місяця. Поки що на борт пропустили тільки журналістів, а також дитячі екскурсійні групи.

Українські полярники віднайшли «загублену» льодовикову печеру в Антарктиді, виявивши, що вона втричі більше, ніж вважалося раніше, і має кілька озер та річку. Пошуками займалися учасники 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ), що нині перебувають в річній «зимівці» на станції Академік Вернадський. «Ще з перших експедицій науковці знайшли на острові Галіндез, де розташована українська станція, льодяну печеру. Вхід до неї був з протилежного від станції берега острова, під вершиною льодовика. Однак виявилося, що кілька років тому цей льодовик зсунувся в океан і вхід завалило. Тому ми вирішили зайнятися пошуками входу до печери. Було кілька невдалих спроб знайти його з боку протоки Пенола. А от в льодовику з боку старої британської бази-музею – будиночка Ворді – нам пощастило: ми віднайшли вхід до «загубленої» печери», – розказав керівник 24-ої УАЕ Ігор Дикий. Знахідка неабияк здивувала полярників: виявилося, що печера насправді втричі більша, ніж вважалося раніше. Загальна довжина ходів – близько 200 метрів, вони розташовані в 3 поверхи. На нижньому маршруті учасники експедиції знайшли замерзле озеро, а наприкінці цього ходу – велетенський зал. Він заввишки 12 м (майже як чотириповерховий будинок), завширшки 8 м та завдовжки 30 метрів. У цьому залі виявили підльодну річку і два озерця, з яких науковці відібрали воду та лід для гідрохімічного аналізу та для подальших досліджень щодо наявності вірусів і бактерій за їхнім екологічним ДНК. Зразки льоду будуть збережені для докладнішого аналізу в лабораторіях України. Окрім цього, на глибині близько 20 метрів від поверхні, в одній з льодових брил полярники знайшли перо птаха. Воно має досить широке опахало – тобто точно належить не пінгвіну. Чиє ж це перо і скільки йому років, дослідники ще мають з’ясувати. Для цього зразки пера теж планують доправити в Україну під час повернення експедиції.

Ігор Дикий, керівник цьогорічної антарктичної експедиції на станцію "Академік Вернадський", поділився світлинами з найхолоднішого континенту на планеті. Зоолог, доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка вже вчетверте зимує в Антарктиді: "Зима наступає...Південний вітер з полюсу приніс холод. Пінгвіни покинули острів Галіндез. Залишилася лише 24 українська антарктична експедиція".

Продовжується спільна українсько-данська операція «Північний сокіл — 2016» з перевезення пального з авіабази ВПС США «Туле» на данську полярну станцію «Норд» військово-транспортним літаком Іл-76МД Повітряних Сил ЗС України.В рамках цієї операції екіпаж Іл-76МД успішно здійснив перший переліт з аеродрому «Туле» на данську полярну станцію «Норд», у ході якої було перевезеного понад 34 тисячі літрів пального та близько 26,0 тонн вантажу.На острові Гренландія українські військові льотчики виконують завдання у важких кліматичних умовах Арктики — при температурі повітря до —50 градусів і при швидкості вітру до 15-20 метрів за секунду, а також за відсутності наземних радіотехнічних засобів навігації та запасних аеродромів.Спільна українсько-данська операція «Північний сокіл — 2016» відбувається протягом квітня поточного року. В рамках її проведення військово-транспортним літаком Іл-76МД Повітряних Сил ЗС України планується перевезти понад 350 тисяч літрів пального та інший вантаж з авіабази ВПС США «Туле» на датську полярну станцію «Норд» на острові Гренландія.

Британская исследовательская станция Halley VI, расположенная на шельфовом леднике Бранта на Антарктиде, больше напоминает космический корабль, нежели научный институт. Halley VI была запущена в этом году в рамках программы Британских антарктических исследований (BAS), и является первой полностью перемещаемой научной станцией. Её предшественница, Halley V, отошла дрейфом слишком далеко от материка и попала под угрозу столкновения с айсбергом. По задумке архитекторов, модули располагаются на гигантских стальных лыжах и гидравлических ногах. Эти ноги позволяют станции приподниматься над снегом, чтобы не оказаться погребёнными в нём, и по мере того, как шельф движется к океану, модули могут быть опущены на лыжи и перевезены в новое, более безопасное место в глубине материка.