Одного дня львівська фотографка Яна Сідач проходила повз Приміський вокзал Львова та звернула увагу на кафе, що працює там уже років тридцять. Заклад давно обіцяють знести, але кафе «Кафе» продовжує існувати наперекір усьому — часу, змінам, обставинам. Яна почала заходити туди та знайомитися з відвідувачами — як постійними, так і тими, хто забігає до кафе перед електричкою на «сто грам». — Після ремонту Головного залізничного вокзалу планується ремонт Приміського вокзалу, і прохід, де розташоване кафе, мають перетворити на торгово-розважальний центр. Заклад доживає останні дні, його багатолітня історія завершується, а з нею підуть і постійні клієнти з різними характерами — вся ця строката ковдра певного прошарку суспільства з конкретної епохи. Коли я вперше зайшла до «Кафе», то одразу звернула увагу на продавчиню — щиру та привітну. І чим більше я проводила там часу, тим більше мені подобалася пані Галина. Через місцезнаходження закладу та його аудиторію ця жінка стикається з конфліктними ситуаціями, навіть бійками, та попри все їй вдається залишитися делікатною, ввічливою та стриманою. Інколи за розмовами я дивувалася широті та сміливості її поглядів, а говорили ми про дуже різні речі. Багато відвідувачів «Кафе» приходять саме до неї, бо її тут люблять. Перед тим як перейти сюди, пані Галина 25 років пропрацювала в кафе «Експрес», що за рогом вокзалу. За спеціальністю вона технолог харчового виробництва, тож знає все про цю справу. Перед Новим роком пані Галина сама прикрашала «Кафе» гірляндами, ставила ялинку, бо хотіла створити затишок. «Так приємно, коли приходять люди, говорять із тобою та не хочуть нікуди йти. Я відчуваю їхню радість, і від цього мені теж стає дуже добре», — зізнається вона. Відвідувачі ж «Кафе» спочатку ставилися до мене сторожко. Мені потрібно було заслужити їхню довіру, вписатися в тутешній простір, зробити щось таке, щоб стати своєю: їсти і пити те, що й усі, слухати і чути їхні історії, розповідати про себе, просто бути тут і зараз. Тільки так я отримала взаємність — щире спілкування і добре ставлення. Люди тут зазвичай шукають компанію, але іноді до кафе заходять і випадкові відвідувачі, які в очікуванні своєї електрички їдять чанахи та п’ють «сто грам». Якось один чоловік приніс до кафе свого кота, а потім бігав по ганчірку, щоб протерти стіл, де той кіт став лапками. Мене часто вражало, як люди з іншого виміру — того, що зазвичай вважається гіршим, — дивували своєю чуйністю і порядністю. Тут моральна система переверталася з ніг на голову: ті, на кого суспільство вішає ярлики, виявлялися в деяких ситуаціях більшими людьми, аніж решта. Ще запамятався чоловік, який приходив до кафе майже кожного дня, сідав за столиком біля вікна і завжди замовляв 70 грамів горілки та 30 грамів води. Сидів хвилин п’ятнадцять, слухав інших, сам нічого ніколи не говорив і виходив. Також у кафе інколи буває ромка Рада, з якою пані Галина познайомилася ще 25 років тому. Відтоді Рада вже народила стільки дітей, що продавчиня перестала запам’ятовувати їхні імена, але останнього сина точно звуть Чак Норріс. А нещодавно до кафе зайшла муніципальна поліція з вимогою зробити позначки для дотримання соціальної дистанції. Так тут з’явилася одна чорна стрічка на все «Кафе».

Всеукраїнська акція рестораторів #МаюПравоПрацювати проходить біля Кабінету Міністрів. Близько 500 людей стоять з гаслами “Нас мільйони. Дайте працювати!”, “Нет карантину выходного дня!”, “Мы безопасней, чем в метро!”, “Людина їсть не тільки в будні!”, “Без бізнесу немає економіки”, “Не можете помочь — не мешайте!”. Одночасно аналогічні акції зібралися у 22 містах України. Зокрема у Львові, Луцьку, Харкові, Рівному, Сумах, Тернополі, Полтаві, Запоріжжі, Маріуполі, Херсоні, Івано-Франківську, Одесі, Дніпрі, Миколаєві, Мелітополі, Черкасах. Головне гасло акції - “Маю право працювати”. За інформацією організаторів, попередньо зареєструвалися близько 2 тисяч учасників акції, але організатори очікують, що загалом їх буде до 5 тисяч. Як зазначили організатори акції, вони протестують тому, що після весняного локдауну їм ніхто не компенсував збитки. І багато закладів не змогли відкритися після завершення карантину. Учасники акції побоюються, що після наступного карантину закриється більшість закладів по всій країні. Вони наполягають, що дотримуються усіх норм карантину і не розуміють, як галузь буде виживати. Найбільше підприємців обурює те, що під такі санкції потрапили лише заклади харчування та розважальні, в той час, як метро, приміром, працює. Учасники акції попереджають, що якщо введуть карантин вихідного дня, то індустрія кінотеатрів “помре через півтора-два місяці, так само як і багато закладів у ресторанному бізнесі”.

Ежемесячно любой желающий посетитель Мака или просто житель города имеет возможность в рамках специальной программы посетить экскурсию в любой Макдональдс в городе. Для этого ему просто необходимо заполнить специальную анкету, и менеджер магазина свяжется с ним. Мы тоже решили не упускать такую возможность. Наш корреспондент посетил Мак, находящийся на проспекте Гагарина. Там нас встретила главный менеджер ресторана Наталья Музычук. В Макдональдсе очень строгие правила и порядки. Все продукты стикируются, также на всех ящиках есть записи о дате поставки. Большая часть поставщиков — в Украине. По словам Натальи Музычук, в корпорации очень строго относятся к выбору производителя продукции для маков, очень часто если выбирают того или иного заготовителя, то подписывают с ним контракт надолго. Например, мясо для Макдональдса привозят из Козятина, булочки делают в Днепре. Однако есть и зарубежные производители: картошку привозят из Польши, подсолнечное масло — из Голландии. И все-таки, фастфуд есть фастфуд. Основная часть продукции, а это полуфабрикаты, хранится в морозильниках при низких температурах, где их срок годности может достигать до полугода. Также на экскурсии стало известно, что все напитки, а именно фанту, спрайт и кока-колу, делают прямо в Маке. Их создают путем смешивания фильтрованной воды и специального сиропа — прямо в стакане. В каждое помещение имеют доступ лишь специальные сотрудники. Так, в комнате очистки и фильтрации воды имеет доступ только менеджеры ресторана. Процесс создания гамбургеров и картошки фри строго технологизирован, и каждый сотрудник знает абсолютно весь цикл и может заменить другого на его посту. Каждый готовый продукт на кухне имеет определенный срок годности, и по его истечению списывается и выбрасывается в контейнер. За чистотой следят постоянно, персонал моет руки каждый час, уборка кухни — каждые три часа, а вот замена масла во фритюрницах и мойка всей техники — в конце каждой смены. Интересно, что в Украине нет франшизы на Макдональдс, и все рестораны напрямую подчиняются центральному офису.

Юрий Бирюков: "Экспериментам по реформированию системы питания в ВСУ подходит закономерный итог. В них больше нет смысла, нет необходимости. Вдохнули, выдохнули, вдохнули, выдохнули... и улыбнулись!Сегодня Степан Полторак подписал обращение на Петро Порошенко, завертелись шестеренки-механизмы. Эксперимент заканчивается. Реформе - быть! Вся дальнейшая история этого проекта уже, более или менее, понятна. Будет письмо от Президента Украины со словами поддержки. Будет согласование Кабинета Министров. Потом будет приказ Министра обороны. И в 2017 часть армии начнет кушать нормально - около 25% армии, навскидку. А потом в 2018 к ним добавятся еще. И в 2019 уже вся армия будет есть по системе с элементами шведского стола, с выбором блюд и арбузиками-апельсинками на десерт.Я снимаю шляпу, становлюсь на колено и аплодирую: Диана Петреня, Alexandr Hmyz, Sergey Kosenko, Mikola Kuklyuk и всей команде проекта "Реформа системы питания". Браво! Без поддержки двух-первых ничего бы не получилось, но без вашего титанического труда и упорства, ребята, нечему было бы не получаться. Полтора года работы. Полтора года упорной работы. Скажите ребятам спасибо".

Советник президента Украины Юрий Бирюков: "Если взять старую-старую-ужасную-разбитую столовую, приложить много-много ума и усилий Дианы Петрени, потратить не такие уж и катастрофическо-большие бюджетные деньги (просто воровать не надо, и все сразу станет дешевле) - то на выходе можно получить конфетку.Столовая Западной базы ВМС в Одессе. Полностью отремонтированное помещение, полностью новое оборудование. Вытяжки, кондиционеры, холодильники, парконвектоматы и прочее очень умно называющееся. И все это счастье - за бюджетные деньги МО. К этой всей красоте осталось приложить только качественные продукты в достаточном количестве. Так и это сделано: именно эта столовая с 5 ноября возобновляет питание по экспериментальной схеме, со шведскими столами и полным электронным учетом. И да, повара там - сотрудники ВСУ. Специально нанятые, специально обученные. Которые, как мы полагаем, не будут обворовывать своих же.А. Товарищи монопольные кормильцы, для вас плохая новость. С 2017 года начинается плановый, уже без слова "эксперимент", переход на смешанную систему питания всех ВСУ. Года за три должны привести практически все столовые именно в такой вид. Ага. Нееее, ничего не меняется.