Іноземні війська та наслідки пожеж – це Алмати через тиждень після масових заворушень, які охопили Казахстан, спричинених підвищенням цін на газ. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв залучив понад 2000 військовослужбовців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з Росією, щоб допомогти стабілізувати ситуацію в цій державі Центральної Азії на тлі масових демонстрацій. Точна кількість людей, загиблих під час насильства, залишається невідомою.

Біля посольства Казахстану у Києві відбулась акція на підтримку казахського народу. У заході взяло участь близько сотні людей з прапорами України, Білорусі та Казахстану. «Сьогодні під посольством Казахстану - акція солідарності з народом Казахстану, акція нагадування про дотримання прав і свобод людини навіть у таких складних умовах, які зараз склалися там. Також ми висловлюємо занепокоєння введенням іноземних військ на територію Казахстану... Сьогодні прийшли не тільки українські правозахисники, а і білоруські колеги, оскільки вбачають багато спільного між тим, що відбувається в Білорусі й Казахстані», - сказав координатор проєкту «Без кордонів» Максим Буткевич. Він також нагадав, що сьогодні у Казахстані день жалоби за загиблими під час протестів, кількість яких досі достеменно не відома. Мітингувальники закликали до врегулювання конфлікту з дотриманням національного законодавства Казахстану та його міжнародних забов‘язань, а також засудили введення в країну контингенту Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Водночас учасники акції закликали владу України та країн ЄС адаптувати міграційну політику для потенційних біженців із Казахстану. За дотриманням порядку на акції стежили правоохоронці. Ситуація спокійна.

На знімках, оприлюднених російськими військовими, видно, як війська відправляються до Казахстану, де тривають антиурядові протести. 6 січня десятки невідомих військових стріляли з автоматичної зброї в центрі Алмати. Загиблі, спалена будівля адміністрації Алмати, розгромлений аеропорт, затримання - так почався день у Казахстані. Кореспондент ВВС Абдужаліл Абдурасулов прибув туди зовсім нещодавно і розповів, якою застав країну."Прибув у Казахстан. Великі черги на АЗС. Людям важко купити продукти, бо більшість магазинів закриті", - пише він у твіттері. Через блокування інтернету люди не можуть зняти готівку чи навіть поповнити свої телефони. Можливі лише місцеві голосові дзвінки, розповідає наш кореспондент."Я чую стрілянину та вибухи біля центру Алмати. Сутички тривають", - зазначає він. Пізніше журналіст розмістив повідомлення, що події в центрі колишньої столиці Казахстану нагадують "справжню битву". "Звуки такі, ніби на площі відбувається справжня битва. З того, що можу сказати: звуки стрілянини, кулеметів, на додаток до світло-шумових гранат та того, що лунає як феєрверки", - повідомив журналіст. Про стрілянину в різних місцях Алмати повідомляють й інформагенції з посиланням на очевидців. Раніше в поліції Алмати підтвердили, що в ніч проти четверга силовики вбили десятки людей, які намагалися штурмувати поліцейські дільниці в різних частинах міста. Перед тим повідомляли про загибель 13 поліцейських. Соцмережі рясніють повідомленнями про убитих в ніч на 6 січня, у мережах публікують фото та відео тіл на вулицях та в лікарнях. Але узагальнених даних про кількість загиблих поки що немає. Масові протести охопили Казахстан через підвищення цін на скраплений газ. У країні запровадили надзвичайний стан, уряд відправили у відставку. Аби вгамувати протести, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся по допомогу до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), військового альянсу під проводом Росії.Після цього звернення прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки ОДКБ, повідомив про рішення направити колективні миротворчі сили до Казахстану. За офіційними даними, чисельність миротворчих сил ОДКБ - близько 3 600 людей. В ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія та Таджикистан. Підрозділи збройних сил цих країн і мають увійти до складу миротворців. Як заявив секретаріат ОДКБ, основними завданнями стане "охорона важливих державних та військових об'єктів", а також допомога правоохоронцям Казахстану "в стабілізації ситуації". Водночас голова комітету російської Думи у справах СНД Леонід Калашніков заявив, що миротворці займуться насамперед "охороною об'єктів інфраструктури". "ОДКБ в основному лише забезпечуватиме безпеку об'єктів інфраструктури", - цитує його "Інтерфакс". Операціями ж із "зачистки території та іншою роботою в полі" займатимуться співробітники силових структур Казахстану, твердить він.

У Казахстані продовжуються "газові" протести. Ситуація загострюється. Президент Казахстану Касим-Жомар Токаєв заявив, що проведе нараду з питань соціально-економічної ситуації у країні. Також він пообіцяв знизити ціну на скраплений газ, а інші вимоги демонстрантів розглянути під час робочої наради. Після цього стало відомо, що в Алмати розпочалася гостра фаза зіткнень між протестувальниками та поліцейськими. Щоб розігнати протестувальників, силовики зокрема застосовують сльозогінний газ та гумові кулі. На деяких відео видно, що люди підходять до силовиків і забирають у них зброю. Уряд країни підав у відставку, але це не заспокоїло ситуацію, демонстранти штурмують адміністративні будівлі. Повідомляється про пожежу в будівлі резиденції президента Казахстану. Цю інформацію підтвердила протипожежна служба. Крім того, за даними цієї агенції, понад тисяча людей прорвались до будівлі акімату (будівля виконавчої влади Казахстану) в Алмати та увійшли всередину. Демонстрації також не припиняються у інших регіонах Казахстану. Протести у країні тривають уже 5 днів, і почалися після підвищення у кілька разів цін на пальне. Поліція в Алмати застосувала сльозогінний газ та світло-шумові гранати для розгону учасників протестів, які намагалися штурмувати будівлю мерії.У вівторок, 4 січня, президент Казахстану ввів надзвичайний стан у найбільшому місті країни Алмати та Мангістауській області. Режим НС запровадили до 19 січня. Указ президента також передбачає комендантську годину з 11 вечора до 7 ранку, заборону масових заходів та обмеження на пересування людей на транспорті. У зв'язку з введенням надзвичайного стану, посольство України в Республіці Казахстан рекомендує українцям утриматись від поїздок в країну, а тим громадянам, які вже перебувають там, триматись подалі від місць масового скупчення людей. Раніше президент Токаєв наполягав на тому, що влада через протести не впаде, і що Казахстану потрібен не конфлікт, а взаємна довіра та діалог. Урядова комісія пообіцяла мітингувальникам зменшити ціну на газ і дала гарантії не притягувати їх до відповідальності. Багато демонстрантів відмовилися розходитися.

В Казахстане состоялся турнир на звание лучшего беркутчи «Сонар-2020». Из-за пандемии COVID-19 не смогли принять участие охотники из других стран – Кыргызстана и Монголии, которые стараются не пропускать крупные соревнования в Казахстане.В старину казахи использовали ловчих птиц для охоты на лис и волков. Эти традиции сохранились и до наших дней: многие беркутчи помимо участия в соревнованиях выезжают со своими питомцами на настоящую охоту.

Международный космический экипаж, включая астронавта НАСА Кристину Кук, которая поставила рекорд по длительности космического полета среди женщин, благополучно приземлился в Казахстане в четверг. Спускаемый аппарат корабля «Союз», в котором, кроме Кук, находились командир станции Лука Пармитано из Европейского космического агентства и российский космонавт Александр Скворцов, приземлился к югу от Жезказгана в 15:12 по местному времени, передает Голос Америки. Для Кук это был первый космический полет. Ее 328-дневная экспедиция позволила исследователям наблюдать за влиянием длительного космического полета на женский организм в связи с планами НАСА вернуться на Луну в рамках программы «Артемида» и подготовкой к освоению Марса человеком. Пармитано и Скворцов провели в космосе 201 день.

Аральское море — соленое озеро, которое находилось на границе Казахстана и Узбекистана и входило в тройку самых больших озер планеты. Неразумно высокое потребление его воды для орошения хлопковых полей привело к тому, что Аральское море стало высыхать. За последние сорок лет площадь озера сократилась в десять раз. Из-за снижения уровня воды погибла рыба. Высыхание моря не только лишило людей работы, но и сказалось на экологии: Арал был огромным терморегулятором, поэтому, когда вода ушла, максимальная температура в окрестностях стала достигать 60°C.Документальный фотограф и журналист Юлия Галушина путешествовала по Приаралью, снимая жизнь людей, которые верят, что Аральское море возродится. — В бассейне Аральского моря проживает 40 миллионов человек, из них 4 миллиона — в зоне экологического бедствия. Все, кто мог, давно уехали отсюда. Остались пенсионеры и те, кто присматривает за пожилыми родителями. Местные работают в госучреждениях, в поселках люди зарабатывают на жизнь разводя овец, лошадей и верблюдов. Молодежь при первой возможности уезжает на заработки в большие города России и Казахстана. Еще в окрестностях Арала живут романтики, которые верят, что море возродится. Меня впечатлила история одной семьи из села Акеспе. Когда море ушло, песок завалил его по самые крыши. Местные жители построили аул в трех километрах от старого селения и перебрались туда. В поселке осталось десять семей. Одну из жительниц Акеспе зовут Турсун. Ее муж несет вахту на Урале, четверо детей каждый день ездят в школу в соседнее село. Несмотря на то что в Акеспе нет ни магазинов, ни канализации, Турсун не хочет бросать свой дом. В поселке Шеге я познакомилась с художником. Он видел Аральское море в детстве, но до сих пор продолжает рисовать его. Еще есть ученый, который собирает у себя дома документы о катастрофе на Арале. Однажды во время аэросъемки он увидел на дне огромные рисунки и вот уже двадцать пять лет пытается разгадать их значение. Все эти люди заботятся об Аральском море, как о больном ребенке, и ждут его выздоровления. Люди на Арале живут воспоминаниями. После их историй я невольно представляла, как здесь было раньше: море, корабли, обжитые дома на берегу. Я снимала в Узбекистане и Казахстане. Начала в Аральске — бывшем порту Аральского моря, — потом побывала в рыбацких поселках Акеспе, Тастубек, Жаксыкылыш, Шеге, и Муйнаке — узбекском городе, в котором тоже когда-то был порт. Сюда приезжает так много журналистов, киношников и блогеров, что местные шутят: если бы каждый из них привозил с собой ведро воды, Аральское море удалось бы спасти. За снимок некоторые местные жители просят деньги — люди слишком устали от внимания фотографов. Туристы — один из основных источников дохода для местных, которые селят их у себя дома и проводят для них экскурсии. Особо предприимчивые открывают заправки и гостиницы. Кроме сумок с национальной вышивкой, других сувениров здесь нет. Но путешественники из Европы, США и Японии едут сюда не за ними, а чтобы увидеть сюрреалистические пейзажи в духе Сальвадора Дали и ржавые суда в песчаных дюнах. До недавнего времени на Арале было два кладбища кораблей — в Муйнаке и Жаланаше. Но пять лет назад местные жители растащили двенадцать кораблей в Жаланаше на металлолом. Туристы, которые сегодня приезжают в Жаланаш ради селфи на фоне ненужных судов, находят только длинные ржавые пятна на земле. Дно высохшего моря покрылось слоем соли; местами почва поросла саксаулом и желтым камышом. Внедорожники, на которых ездят путешественники и местные жители, отполировали землю до блеска. Поблескивающие на солнце солончаки издалека напоминают водную гладь. В Приаралье регулярно случаются бури. Ветер поднимает со дна пыль, соль и химикаты, которые оседают в селах Каракалпакстана и Туркменистана. Песком покрыты дороги, площади, тротуары; чтобы защитить свои дома, местные жители наглухо закрывают окна. Когда ходишь по здешним местам, каждый шаг поднимает облако пыли. Из-за сухого воздуха все время кашляешь, поэтому некоторые люди здесь ходят в защитных масках. Осолонение Арала привело к тому, что подземные воды тоже стали солеными, поэтому пить воду из-под крана нельзя (но люди все равно ее используют). В Казахстане большие природные запасы соли, в Приаралье она считается природным богатством. По иронии судьбы, соль убила все живое в районе Арала. Правительство СССР знало, что Аральское море исчезнет, но продолжало выкачивать из него воду. Арал «выпивали» пять республик: Таджикистан, Кыргызстан, Казахстан, Туркменистан и Узбекистан. Они и должны были его спасать. Первые шаги были сделаны в девяностых: страны Центральной Азии подписали соглашение о спасении водоема и создали Международный Фонд спасения Арала. Вода из Арала шла на снабжение городов, орошение хлопковых полей, а также использовалась на заводах, которые находятся в бассейнах рек Амударьи и Сырдарьи. Чтобы спасти море, пришлось бы остановить промышленность на сорок лет. Чиновники бы на это никогда не пошли, поэтому многие проекты по восстановлению умирающего Арала остались на бумаге. Четырнадцать лет назад власти Казахстана построили Кокаральскую плотину, которая спасла Малый Арал от пересыхания. После того как в водоеме появилась рыба, сюда на двухнедельную вахту начали приезжать молодые люди из Кызылорды и Аральска. Живут они в землянках по несколько человек, пойманную рыбу сдают на предприятия. Если повезет, одна лодка с несколькими рыбаками может заработать за день около $200. Больше всего платят за сазана и судака. Власти Казахстана и Узбекистана пытаются смягчить последствия катастрофы. На дне высохшего моря высаживают кустарник. По расчетам чиновников, через десять лет растения покроют всю площадь и остановят эрозию грунта. На берегу высаживают фруктовые деревья. Но пока эффект едва заметен. Я продолжаю снимать на берегах Арала. Чтобы найти явления, скрытые от туристов, специально отхожу от популярных маршрутов. В моих планах издать фотокнигу под названием «Почти море». Я посвящу ее людям, которые потеряли море и привыкают жить без него.