Протягом дня 20 лютого у Києві вшановували пам'ять Героїв Небесної сотні. Декілька сотень людей, серед яких були родини загиблих та учасники подій Революції гідності, прийшли вшанувати пам'ять загиблих. Біля каплиці на алеї Героїв Небесної сотні відбулася панахида. Також відбулося покладання квітів. Спершу військовослужбовці поставили до меморіального хреста кошик із жовтими та синіми квітами від уряду та українського народу. Зранку президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська вшанували пам'ять Героїв Небесної сотні. Упродовж ранку чиновники та урядовці приїздили покладати квіти до меморіалу Героїв. Щороку вшанування проходить тихо та з молитвами. А цьогоріч — під звуки сирени. Однак сигнал «Повітряна тривога» не зупинив киян від відвідин Алеї Героїв Небесної Сотні. Вони один за одним йшли з квітами та білими янголами, яких розвішують до акції «Ангели памʼяті». Сумний список Небесної сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдене тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. Від 18 до 20 лютого 2014 року на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної сотні. 105 героям Небесної сотні посмертно присвоїли звання «Герой України», а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський і громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні. День пам'яті Героїв Небесної сотні був упроваджений п'ятим президентом України Петром Порошенком у 2015 році. 17 лютого 2021 року Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення і виразником національної ідеї свободи.

Жителі та гості Києва у восьму річницю розстрілів на Майдані вшанували пам'ять загиблих. Усю Алею Небесної Сотні прикрасили паперовими янголами, яких робили по всій Україні. Окрім паперових ангелів, люди несли лампадки та квіти. Сюди прийшли десятки людей, серед них й учасники тих подій, ветерани АТО, родичі загиблих та просто небайдужі люди. Увечері відбудеться панахида за загиблими героями Небесної сотні, після чого пройде Марш пам'яті

Сім років тому ракети «Граду» та «Урагану» поцілили у спальний район Маріуполя Східний (Восточный). Слідство України, а також міжнародна спільнота розслідувачів Bellingcat встановили, що обстрілом керували командири армії Росії високого рангу – начальник ракетних військ та артилерії Південного військового округу Збройних сил Росії генерал-майор Степан Ярощук, полковник Олександр Цаплюк та підполковник Максим Власов. Установки, з яких вівся вогонь по житлових кварталах, були доставлені з російської території в ніч напередодні обстрілу. Росія заперечує це. 24 січня 2015 року на вулицях Маріуполя стояли дими від розривів ракет, поруйновані під'їзди багатоповерхівок та лежали тіла загиблих. Радіо Донбас.Реалії пригадує, як усе було та як місто оговталось від того нападу.

Семь лет назад, 26 февраля 2014 года, под стенами крымского парламента в Симферополе прошел масштабный митинг, в котором участвовали пророссийские и проукраинские активисты. Последние требовали не допустить рассмотрения вопроса о назначении референдума о статусе Крыма, запланированного в тот день на парламентской сессии. На тот момент на митинге в Севастополе уже «назначили» российского «народного мэра» Алексея Чалого вместо действовавшего тогда главы города Владимира Яцубы. В Симферополе события могли бы развиваться по такому же сценарию. Однако проукраинским участникам митинга удалось добиться переноса сессии крымского парламента. Она состоялась на следующий день, 27 февраля. В захваченном российскими военными здании, под кураторством сотрудников российских спецслужб депутаты проголосовали за проведение «референдума», который впоследствии стал основанием для аннексии Крыма властями России. Митинг у крымского парламента вошел в историю как начало сопротивления крымчан российской оккупации. С 2016 года день 26 февраля внесен в календарь официальных дат Украины как «День сопротивления Крыма российской оккупации». В этой фотогалерее мы вспоминаем, как семь лет назад проходил масштабный митинг сопротивления российской оккупации в Симферополе.

Сьогодні на алеї Героїв Небесної сотні у Києві та в більш як тридцяти містах України ы Європи відбувається акція «Ангели пам'яті-2021». Тиха акція вшанування героїв Небесної сотні. Її ініціювали громадська активіста і співачка Анжеліка Рудницька та мистецька агенція «Територія А» у пам’ять про розстріл героїв Небесної сотні 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.

У Львові відзначили 102-у річницю проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) та вшанували пам’ять січових стрільців, вояків Української Галицької армії. «Сьогодні спільною молитвою та покладанням квітів представники влади, духовенства й громадськості вшанували пам’ять борців за незалежність України на Личаківському цвинтарі», - зазначається у повідомленні пресслужби Львівської міської ради. Зокрема, квіти поклали до Меморіалу воїнам Української галицької армії, до могил Дмитра Вітовського — держсекретаря військових справ ЗУНР, Олександра Тисовського — засновника «Пласту», Михайла Галущинського — команданта легіону Українських січових стрільців, Северина Левицького — видатного пластового діяча та воїна УГА, Євгена Петрушевича — президента національної ради ЗУНР, а також до могил новітніх Героїв на полі почесних поховань № 76. На могилах також запалили лампадки. Заходи відбулися під музичний супровід оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також за участю почесної варти академії. З нагоди 102-річниці Листопадового чину і проголошення ЗУНР також відбулося театралізоване військово-історичне відтворення подій тих часів. Реконструкцію провели учасники ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» на площі Ринок. Спочатку один із учасників дійства урочисто зачитав Акт проголошення ЗУНР. Після цього почалося відтворення подій більш ніж сторічної давнини, коли в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини, на чолі з сотником Дмитром Вітовським, зайняли всі найважливіші урядові установи у Львові. Реконструктори були одіти в автентичну форму Української Галицької Армії. Також в постановці використовували техніку та зброю тих часів.

29 вересня у Києві вшанували пам'ять жертв розстрілів у Бабиному Яру. 79 років тому євреїв вели вулицями столиці до Бабиного Яру, де їх розстріляли.

В эти дни исполняется шесть лет со дня жестоких столкновений в Киеве и расстрела Небесной Сотни на Институтской

В польском Освенциме сегодня, 27 января, отмечают 75-ю годовщину освобождения узников нацистского концлагеря Аушвиц-Биркенау. Накануне в Польшу прибыл и президент Украины Владимир Зеленский, который, выступая на специальном ужине, призвал международное сообщество объединиться, чтобы не допустить в будущем проявлений антисемитизма, ксенофобии и расизма. На мероприятии присутствовали бывшие пленники лагеря и их родственники. Почтить память невинных жертв сейчас сюда прибудут официальные делегации из 50 стран и мировых организаций. Но прежде всего на церемонии ждут бывших узников концлагеря и уцелевших в Холокосте. К мемориалу Аушвиц уже прибыли около 200 очевидцев того жестокого преступления. Их становится все меньше, но именно они несут воспоминания и правду. Среди них есть украинец Игорь Малицкий, которому уже 94 года. Сегодня он снова наденет свою концлагерную шапку, чтобы показать, что жизнь торжествует над насилием и желанием уничтожить целые народы. Услышать воспоминания очевидцев нацистских преступлений весь мир сможет с символической локации – рядом с так называемыми Воротами смерти. Через них эшелонами свозили сотни тысяч людей, и они исчезали навсегда. Во времена Второй мировой войны нацисты в этом концлагере замучили более миллиона человек. Комплекс Аушвиц-Биркенау – это 190 гектаров территории вблизи польского городка Освенцим: бараки, место расстрелов, газовые камеры и печи, где сжигали трупы. Больше всего уничтожили евреев почти из всех стран Европы – около миллиона. Тысячи поляков, цыган, белорусов, украинцев, советских пленных погибли здесь – всего представители 20 национальностей. 27 января 1945 года воины 1-го украинского фронта освободили концлагерь Аушвиц. Отметим, сегодня в мемориале ближе к вечеру начнутся основные торжества. Украину представит президент Владимир Зеленский. Запланирована двусторонняя встреча с его польским коллегой Анджеем Дудой. А вот Путина на торжествах не будет. С России прибудет лишь посол федерации в Польше.

Володимир Зеленський здійснив робочий візит до Держави Ізраїль, де проходять заходи, присвячені 75-й річниці звільнення концтабору Аушвіц. Крім того, Володимир Зеленський провів зустрічі з керівництвом Ізраїлю -  Прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу, Спікером Кнесету Юлієм Едельштейном, Президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном, а також та представниками ізраїльських ділових кіл. Український народ як ніхто розуміє трагедію втрачених життів євреїв під час Другої світової війни. На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський у Єрусалимі під час спільного виступу з Прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. Зеленський відвідав Стіну плачу, де долучився до молитви за мир в Україні. Також Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою відвідали Меморіальний комплекс «Яд Вашем» у Єрусалимі.