У столиці Азербайджану Баку відсвяткували визволення від вірменських сил частини Нагірного Карабаху і сусідніх територій країни за результатами шеститижневого конфлікту. Вулицями міста пройшли близько трьох тисяч військових, проїхали танки й інша військова техніка – загалом близько 150 одиниць, над містом пролетіла бойова авіація й безпілотники, а в сусідній Бакинській бухті демонстрували маневри військові кораблі. На параді був присутній і президент Туреччини, союзника Азербайджану, Реджеп Тайїп Ердоган. Турецькі військові теж узяли участь у параді.

Цими вихідними відбулися протести у Білорусі, Молдові та Вірменії. Як проходили мітинги у цих країнах?

Багато етнічних вірмен, які тікають з регіонів навколо Нагірного Карабаху, вирішили зруйнувати свої будинки, виносячи стільки, скільки вони можуть нести. Знищення відбувається перед запланованою передачею Азербайджану території, захопленої вірменами під час війни на початку 1990-х.

Офіційні Єреван і Москва заявили про укладення тристоронньої угоди Вірменії, Азербайджану і Росії про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі, у Баку висловили задоволення такою угодою. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про підписання такої домовленості, яка набула чинності в ніч на 10 листопада, у фейсбуці. За словами Пашиняна, він пішов на таке рішення «в результаті глибокого аналізу воєнної ситуації і оцінки позиції людей, які найкраще її знають». Як вважає вірменський керівник, «це не перемога, але й поразки не буде, поки сам себе не визнаєш переможеним; ми ніколи не визнаємо себе переможеними». Як стверджує Пашинян, «ми боролися до кінця, і ми переможемо – Карабах встояв». Президент Азербайджану Ільгам Алієв висловив задоволення у виступі на телебаченні, що цією угодою «ставиться крапка в урегулюванні карабаського конфлікту», і заявив, що нинішня домовленість приведе до тривалого миру. Він висловив упевненість, що ця угода відповідає інтересам народів і Азербайджану, і Вірменії, і інших країн регіону, і також подякував президентові Росії Володимирові Путіну за особисту участь в урегулюванні карабаського конфлікту.За його словами, ця домовленість «кладе край окупації азербайджанських земель». У Вірменії повідомлення про підписання спільної заяви зустріли протестами і заворушеннями.

У столицях Азербайджану і Вірменії спостерігається інтенсивна демонстрація патріотизму, в час, коли дві країни вже місяць ведуть активні бойові дії. Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває з останніх років існування Радянського Союзу. Регіон, населений переважно вірменами, в 1991 році оголосив про незалежність від Азербайджану, але жодна з країн світу цього не визнала.

У Нагірному Карабасі тривають бойові дії між азербайджанськими й вірменськими силами, попри заклики міжнародної спільноти дотримуватися умов укладеного наприкінці минулого тижня перемир’я. Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні військових і невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року. У Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню 1994 року Баку втратив контроль над майже всім Нагірним Карабахом і ще частиною прилеглих до нього районів країни – разом до 20% міжнародно визнаної території Азербайджану. У серпні 2020 року вірменський парламентар Сасун Мікаелян закликав створити офіційну добровольчу дружину, що увійшла б до складу збройних сил Вірменії. Мікаелян сказав, що це необхідно, бо Вірменію «оточили вороги». Чому місцеві вірмени біля лінії фронту в Нагірному Карабасі беруться до зброї проти азербайджанських військових – у фотогалереї кореспондента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Еймоса Чаппла. А у самому Степанакерті працює цілодобово приватна пекарня, надаючи свіжий хліб місцевим жителям, які залишилися в головному місті охопленого бойовими діями Нагірно-Карабаського регіону.

Фотоагентство AFP має двох своїх найдосвідченіших фотографів, які працюють по обидві сторони збройного конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. На світлинах те, що вони спостерігали з моменту останнього спалаху протистояння на суперечливій території Нагірного Карабаху з 27 вересня. Фотографував із вірменського боку Аріс Мессініс, а Бюлент Кіліч передав світлини з Азербайджану.

Длительный конфликт между Арменией и Азербайджаном за территорию Нагорного Карабаха/Арцаха вновь обострился в сентябре 2020 года. С обеих сторон за несколько недель войны погибли сотни военных и мирных граждан. Несмотря на объявленное гуманитарное перемирие, боевые действия продолжались и на этой неделе. Коррепонденты агентства Getty Images Алекс Макбрайд и Брендон Хоффман работали в эти дни в Степанакерте, Аскеране и Шуши.

Ожесточенные столкновения между Арменией и Азербайджаном - ситуация в Нагорном Карабахе остаётся напряжённой. По всей линии соприкосновения продолжаются ожесточённые бои уже четвёртый день подряд. Азербайджанские войска сообщают о взятии новых позиций на южном и северном направлениях, об окружении армянских сил возле Агдера и Тертера. Усилились обстрелы вокруг города Мардакерт на северном направлении и столицы Нагорного Карабаха - Степанакерта. Армянские войска, со своей стороны, опровергают любую информацию о потере каких-либо позиций, и сообщают об успешных оборонительных операциях и больших потерях в стане врага, которые тот несёт, пытаясь прорвать армянскую оборону.

Школярі, пенсіонери, хіпстери, таксисти, громадські активісти, прості робітники. Протести у Вірменії об'єднали дуже різних людей, та в усіх — запал в очах і тверде бажання змін. І всі як один скандують гасло: «Зроби крок проти Сержа!» Від початку тижня десятки тисяч людей усією Вірменією виходять на антиурядові протести. Люди вимагають відставки колишнього президента — а тепер уже прем'єра Сержа Саргсяна. Наразі кількість затриманих поліцією демонстрантів — близько сотні. Хтось приносить плакати, хтось — національні прапори, дехто приходить на з плюшевими іграшками Чебурашки (таке прізвисько дали Сержеві Саргсяну його противники). Наймасовіші демонстрації відбуваються у столиці — Єревані. Люди виходять на вулиці від самого ранку й перекривають дороги в різних місцях, а ввечері збираються на головне віче в самому серці столиці — на площі Республіки. Щодня виходить усе більше людей. Попри дощ, попри брутальні дії поліції, попри цілковите ігнорування уряду. Рушійна сила цих протестів — молодь. На відміну від протестів у Вірменії попередніх років, саме молодих людей на вулицях тепер найбільше. У місті Гюмрі навіть закрили навчальні заклади, щоб там не агітували за долучення до акцій протесту.