КП «Київський метрополітен»: «Сьогодні вночі, із 28 на 29 травня, на станціях київського метро укривалося більше 9 тисяч містян, із яких 1120 – діти. Це найбільша кількість людей, яка перебувала вночі на станціях протягом поточного місяця. Також, сьогодні, під час денного обстрілу столиці до метрополітену прийшла понад 41 тисяча містян».У разі оголошення сигналу «повітряна тривога» в комендантську годину (із 00:00 до 05:00) прохід на станцію забезпечує працівник поліції (контакти чергового поліцейського розміщено біля входу). Звертаємо увагу, що вночі працює той же вестибюль метро, що й у денну зміну. Також не забувайте брати з собою документ, який посвідчує особу, адже поліцейський перевіряє його при вході.Нагадуємо, що 46 підземних станцій Київського метрополітену працюють в режимі укриття цілодобово. Водночас у разі повітряної тривоги вдень, рух поїздів здійснюється лише підземними ділянками.

Люди шукають безпеки на станціях столичного метро, коли Росія вчергове запускає шквал ракет і безпілотників по всій країні. Під час повітряних тривог Київський метрополітен стає укриттям, місцем для навчання й роботи, та навіть локацією для весіль і концертів. За 11 місяців російської агресії метро перетворилося на своєрідний хаб незламності: культурний, освітній, гуманітарний. Метро стало одним з символів українського спротиву та єднання.

У минулу п’ятницю понад 2600 містян навчилися основним прийомам порятунку життя на тренінгах із основ домедичної допомоги, що Департамент охорони здоров’я організував на станціях метрополітену. Про це повідомила директорка Департаменту Валентина Гінзбург. Вона зазначила, що 18 листопада охочих опановувати прийоми екстреної допомоги виявилось навіть більше, ніж минулого разу впродовж двох навчальних днів: «Це дуже тішить. Адже, перш за все, свідчить про те, що поміж нас стає все більше людей, які у потрібну мить допоможуть постраждалому протриматися до приїзду «швидкої». Директорка профільного Департаменту зауважила, що збільшується й кількість свідомих людей, які розуміють важливість набуття таких знань: «Наші інструктори навіть із деяким здивуванням розповідають, що люди вишукувалися біля тренувальних пунктів в очікуванні початку їхньої роботи. Також багато було тих, хто нотував алгоритм надання того чи іншого виду допомоги, або знімав увесь процес на відео». Гінзбург нагадала, що програма тренінгів складена таким чином, щоб за короткий час навчити людину основним навичкам надання домедичної допомоги: правильно оцінити стан постраждалого, надати допомогу при масивній кровотечі, порушенні прохідності дихальних шляхів, зупинці кровообігу, термічних опіках тощо. Тренери – досвідчені спеціалісти та педагоги Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які постійно навчають майбутніх медиків та ведуть курси підвищення кваліфікації для лікарів, фельдшерів і медичних сестер. «З огляду на попит та популярність започаткованих Департаментом охорони здоров’я цих короткотермінових курсів прийнято рішення впорядкувати їх проведення. Відтепер тренінги у метро проводитимуться кожної третьої п’ятниці місяця із 12:00 до 17:00. Наразі, на жаль, не маємо можливості робити це частіше через зайнятість фахівців. Проте нагадуємо, що більш ґрунтовні навчання можна пройти на базі Навчально-тренувального центру нашої «екстренки» (телефон для запису: 044- 456-22-84). Тож запрошуємо всіх охочих. І дякуємо за небайдужість і таку правильну активну позицію», – наголосила Валентина Гінзбург. Тренінги з домедичної підготовки проводяться:    Станція метро «Університет» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Дружби народів» (перехід);    Станція метро «Шулявка» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Арсенальна» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Печерська» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Дорогожичі» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Олімпійська» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Палац України» (вестибюль перед турнікетом)    Станція метро «Театральна» (перехід);    Станція метро «Площа Льва Толстого» (вестибюль перед турнікетом);    Станція метро «Позняки» (балкон над платформою);    Станція метро «Героїв Дніпра» (вестибюль перед турнікетом).

Харківське метро на три місяці стало домом для тисяч людей — з 24 лютого до 24 травня його використовували як бомбосховище. Наразі підземка знову працює в режимі перевезень, хоча городяни, як і раніше, можуть ховатися там від обстрілів. Проте місця для ночівлі на платформах розібрали. Фотограф Павло Дорогой теж жив у метро та навіть зняв про нього фільм. Він розповів Bird in Flight, як було влаштоване це підземне місто. Фотограф Павло Дорогой знімав харківське метро з 4 березня до 24 травня, доки не запрацювали перевезення. За цей час він відвідав майже всі станції, але найбільше часу провів ночуючи на пероні «Армійської» — понад десять днів. Його батько прожив на цій станції три місяці. Там же Павло зняв документальну короткометражку, що перемогла на фестивалі Docudays UA у програмі Civil Pitch 2.0. Наприкінці травня тих, хто жив у метро, попросили зібрати речі та залишити станції. Зробити це багатьом виявилося морально важко. — На «Армійській» я знайшов друзів, із якими спілкуюся досі. Пам’ятаю, у перші дні на платформах залишалися лише вузькі проходи між людьми: ніхто не лежав, бо не вистачало місця, можна було лише сидіти. Гадаю, тоді на «Армійській» жило близько 1,5 тисячі осіб. До середини березня з них залишалася тільки третина. Люди ночували і на перонах, і у вагонах — останні вважалися більш комфортними. Родини з дітьми селили у підсобних приміщеннях, бо вони тепліші й у них можна було закритися. Метро відчинялося о 6:00 і зачиняло свої двері спочатку о 18:00, а потім о 21:00. Кілька десятків активістів одразу взяли на себе організаційні питання. Місцева влада передавала лише сухпайки, хліб та трохи молочних продуктів. Гарячою їжею тричі на день людей годували волонтери, причому за свої гроші. Паніки не було, бо у метро всі почувалися в безпеці. Хоча, звичайно, всі разом читали новини, плакали, ділилися новинами тих, хто залишився нагорі. До дітей навіть приходили вчителі проводити заняття. Коли тільки спускався в метро, першим кидалося у вічі, яке у всіх бліде обличчя через брак сонця. А через те, що підземка погано провітрювалася, усіх хилило в сон. Можливості нормально помитися не було, тому багато хто ходив додому. Можна було, звичайно, нагріти води і помитися в тазу, але для цього доводилося йти до вбиральні. Якщо на старих станціях є спільні туалети, якими одночасно може користуватися п’ять осіб, то на нових вони зовсім малі. Бували дні, коли в метро не було води зовсім, запах стояв страшний. Люди швидко стали облаштовувати свої тимчасові притулки. На станції метро «Бекетова» я бачив торшер, а на інших — килими, ліжка та плазмові телевізори. У метро брали з собою тварин. Собаки гавкали, а коти іноді збігали в тунелі, але особливих проблем не доставляли. Є така комп’ютерна гра Metro 2033 за романом Дмитра Глуховського, де люди живуть під землею, розводять там тварин, розбивають сади. Так ось усе це тоді видалося мені абсолютно реальним. До середини березня нам дозволяли ходити тунелями, потім це можна було робити тільки разом зі співробітниками метрополітену. Дорога від «Історичного музею» до «Академіка Павлова» (між ними п’ять станцій) зайняла у мене близько двох годин. Не було щурів, було тихо та прохолодно. Наскільки близько ти до поверхні землі, можна було зрозуміти за температурою: що тепліше, то вище. Люди виявилися не готові залишати станції. Якось у метро просто ввімкнули гучномовець та оголосили, що воно знову починає працювати в режимі перевезень. Мабуть, це найемоційніший день: усі були злі, засмучені, налякані. Поруч зі мною тоді знаходилася родина з однорічною дитиною — їм було куди повернутися, але жити під обстрілами важко. Мер Харкова Ігор Терехов радить усім повертатися до квартир, а тих, у кого будинок зруйнований, за його словами, переселять до гуртожитку. До речі, сам Терехов, згідно з міськими чутками, досі живе у бункері. А зовсім нещодавно на станції метро «23 Серпня» впала ракета. За три місяці люди звикли спати в темряві та на самоті. Мені здається, що у багатьох уже ПТСР, хоча ні з ким психологи не працювали. Їхати від людей, з якими спав пліч-о-пліч, було важко.

Віктор Брагінський — начальник КП «Київський метрополітен» розповів про роботу станцій у воєнний час. «Метрополітен продовжує свою роботу як транспорт і як укриття. На станціях є вода та санвузли. Ми забезпечили постачання необхідних товарів для людей. Частина пасажирів має свої домівки, але повертається у метрополітен як укриття. На жаль, у частини людей немає можливості повернутися додому», — розповів Віктор Брагінський. Також працівники підземки та волонтери на безоплатній основі забезпечують мешканців всім необхідним. За останніми даними в київському метрополітені укривається 15 тис. осіб. Технічна можливість метрополітену — 100 тис. «Щодня ми публікуємо графік руху поїздів. Якщо потрібно їхати, маєте ознайомитися з ним. Найголовніше — хочу подякувати працівникам метрополітену, які щодня самовіддано працюють та забезпечують роботу київського метрополітену і всіх волонтерів». Пасажир Олександр на станції «Дорогожичі» розповідає: «Наша родина перебуває у метрополітені з кінця лютого. Волонтери приносять гарячу їжу щодня. З нами чотирирічна Аліна, саме через її безпеку вирішили спуститися сюди. У денний час, по можливості, виходимо на вулицю, повертаємося до домівки, вночі знов спускаємося в укриття». В метрополітені стали найкращими подругами Валентина, Орина та Людмила. Пані Орині понад 80 років, говорить трьома мовами — українською, німецькою та англійською.У Києві Орина одна — діти за кордоном, у США. Пані Орина дякувала волонтерам, які щодня турбуються про літніх людей: «Волонтери дуже ввічливі, приносять нам їжу тричі на день. В ці важкі часи ми, літні люди, не залишаються на самоті з труднощами воєнного часу».

Киян сьогодні ошелешили "нововведення" у підземці: у вагонах з’явились ятки з продуктами, технікою та одягом і навіть перукарня і салон краси, схожі на ті, що зазвичай "туляться" у людних місцях, перешкоджаючи руху. Приголомшливі фото з вагонів одразу розлетілись соцмережами. На щастя, це був всього лише перформанс. Як розповіла у Facebook заступниця керівника Київського метрополітену Наталка Макогон, таким чином киянам показали, у що може перетворитися метро, якщо мешканці міста будуть підтримувати нелегальну торгівлю своїми гривнями. "Концентрат всього, що ми бачимо щодня, паралельно слухаючи заклики не жертвувати кошти невідомим особам та не купувати товари у невстановлених місцях та дотримуватися правил. Переконана, що музика має бути у концерт-холах, торгівля – у торгових центрах або фермерських крафтових рядах, та й всі інші послуги у салонах, магазинах і точно не в метро!" – зауважила представниця підземки. Вона подякувала Управлінню поліції в метрополітені за щоденну роботу, бо, за її словами, на кожного нелегального торгівця в підземці, як тільки підходить поліцейський з’являється три захисники, які розповідають про "скрутні часи і політичну ситуацію". "Але знаю, що де не купують, туди не приходять продавати. І наша гривня – найефективніший спосіб вирішення ситуації!" – додала Наталка Макогон.

Вранці 5 квітня стартував новий суворий локдаун в Києві - відтепер і до 16 квітня в столиці можна буде користуватися громадським транспортом лише за спецперепустками для працівників критичної інфраструктури, які видає Київдержадміністрація. Cьогодні деякі станції метро відкрили лише один вестибюль для входу та виходу. Перед скляними дверима підземки чергують наряди поліції та муніципалів. Вони ретельно перевіряють спецперепустки та вимагають посвідчення особи. Без скандалів не обходиться. Наприклад, на станції метро «Теремки» не пустили жінку, яка пред’явила спецперепустку, але на зворотному боці картки не було її прізвища та печатки підприємства, на якому вона отримала «проїзний». Потяги метро ходять напівпорожніми. Водії маршруток лояльніше ставляться до пасажирів і не перевіряють наявність перепусток. Водночас столичні таксисти різко підняли ціни на свої послуги. Користувачі соцмереж повідомляють, що за відстань у 5 км вимагають 500 гривень. Тим часом місто скували затори.

Працівники поліції та Київського метрополітену провели інспекцію у вагонах столичного метро щодо дотримання маскового режиму пасажирами, зокрема у вагонах. Про це поінформувала заступник директора КП "Київський метрополітен" Наталка Макогон: "Сьогодні ми проводимо спільно з поліцією інспекцію дотримання маскового режиму нашими пасажирами у вагонах поїздів. Зрозуміло, що метрополітен повинен працювали, люди хочуть їздити на роботу, але водночас хочеться щоб люди дбали про свою безпеку і дотримувались елементарних правил", - розповіла Макогон. Під час інспекції "червоною" гілкою підземки можна було помітити, що порушників маскового режиму у вагонах метро досить багато. Одні на зауваження поліції одразу ж одягають маску, інші ж відмовляються та грубо відповідають, сказала Макогон. За її словами, у підземці сьогодні працює контроль з представників метрополітену та працівників поліції, і вхід без маски у підземку заборонений. "Але вже на ескалаторі ми помічаємо, і пасажири нам повідомляють, що у вагонах та на ескалаторах люди починають знімати маски...Тому ми сьогодні хочемо проінспектувати вагони, поговорити з людьми і спробувати донести про важливість дотримання маскового режиму", - наголосила вона. Водночас Макогон зауважила, що щодня пасажиропотік у підземці зростає, тому доводиться обмежувати вхід на станції у пікові години. "Коли ми відкрилися у перший день, ми перевезли понад 300 тисяч людей. На сьогоднішній день ми перевезли уже 904 тисяч людей. До карантину ми перевозили півтора мільйона пасажирів. Зрозуміло, що сьогодні ми перевозимо менше, але мільйон пасажирів - це достатньо багато, тому, відповідно, у вранішні і вечірні години пік ми змушені прикривати станції на вхід, обмежувати. Наприклад, станція "Хрещатик" - тут четверо дверей, і на пікову годину може працювати станція на двоє дверей або на одні двері. І такі станції, як "Академмістечко", "Житомирська", "Лівобережна", "Чернігівська", "Святошин", де найбільші транспортні хаби, працюють у пікові години з обмеженням", - розповіла вона. Як зазначив начальник відділу превенції управління поліції в метрополітені Олександр Киричук, наразі поліція здійснює роз'яснювальну роботу з громадянами щодо дотримання норм карантину. У випадку відмови одягнути маску на таких пасажирів складаються адміністративні протоколи. "Працівники поліції на сьогоднішній день проводять більше роз'яснювальну роботу щодо порушень карантинних заходів, згідно з постановою Кабінету міністрів. Але якщо пасажири не виконують прохання працівників поліції або реагують на це дуже агресивно, то на цих пасажирів складаються адміністративні протоколи. Після чого дані протоколи направляються до районних судів міста Києва, де суд вже визначає покарання даному громадянину - це може бути як усне зауваження, це може бути відкриття адміністративного провадження, а може бути накладення штрафу 17 тисяч гривень", - зазначив Киричук. Він повідомив, що на сьогодні працівниками поліції з дня відкриття метрополітену, 25 травня, складено три адміністративні протоколи, а загалом складено 37 протоколів, які зараз перебувають на розгляді. По одному є рішення: Голосіївським районним судом міста Києва накладено штраф 17 тисяч гривень на одного з порушників. "Сьогодні неможливо кожного оштрафувати на таку суму. Є люди, які просто забули одягнути маску, якщо їм зробити зауваження, то людина дістане маску і одягне. Є люди, у яких маска забруднилася, і вони її викинули. Таким людям робиться зауваження, і люди адекватно на це реагують. Люди, які налаштовані агресивно, які вступають у конфлікт з представником поліції, то вони притягуються до адміністративної відповідальності", - наголосив він. У столичній підземці радять у випадку, коли ви побачили людину без маски у вагоні, скористатися кнопкою "пасажир-машиніст", щоб залучити правоохоронців на найближчій станції до таких порушників. Також у підземці повідомили, що такі профілактичні інспекції з поліцією будуть проводиться й надалі.

25 мая Киевский метрополитен возобновил свою работу, он не работал с 18 марта. На станции впускают в масках и просят соблюдать безопасную дистанцию. Людей немного.

За радянських часів, якщо населення міста перевищувало мільйон, місто здобувало право на будівництво метро. Станції підземки, де щодня проходять десятки тисяч пасажирів, здавалися міським архітекторам тим місцем, яке може прикрасити похмурі будні радянських людей. 1977 року столиця Узбекистану Ташкент стала сьомим радянським містом, де побудували метро. Для декорування стін підземки запросили художників і дизайнерів, які мали зобразити на них величні сцени з історії Узбекистану та Радянського Союзу. Деякі станції прикрасили куполоподібними стелями та плиткою з орнаментом, що нагадує узбецькі мечеті доби Шовкового шляху. Інші оздоблені помпезними люстрами та мармуром як зали палаців європейських монархів. Видавництво путівників Lonely Planet назвало ташкентське метро одним з найгарніших у світі.