С 30 октября 2020 года во Франции действует второй с начала пандемии COVID-19 локдаун, призванный остановить распространение опасного вируса. Среди прочих ограничений, теперь французы не могут выходить на улицу без уважительной причины. К ним относится:     Поездки на работу, в школу или учебное заведение и обратно; проведение важных деловых поездок, которые нельзя перенести или провести онлайн; сдача экзаменов;    Покупка профессиональных расходных материалов или покупка товаров первой необходимости;    Медицинские назначения, которые не могут быть выполнены удаленно или отложены;    Основные семейные причины, оказание помощи уязвимым лицам или забота о детях;    Лица с ограниченными возможностями и сопровождающее их лицо;    Индивидуальные упражнения на свежем воздухе, прогулки только с членами вашей семьи или с домашними животными, в пределах 1 км от вашего дома и не более одного часа;    Судебная или административная повестка; назначение на государственную службу;    Участие в миссии, представляющей общественный интерес, по просьбе административного органа;    Возить детей в школу и обратно или на внеклассные мероприятия. Чтобы выйти на улицу по вышеуказанным причинам, жителям Франции нужно сначала загрузить специальный разрешительный сертификат сайте Министерства внутренних дел Франции. В случае нарушений правил локдауна гражданам грозит штраф от 135 евро, если их поймают впервые, при повторном нарушении в течение 15 дней - штраф от 200 евро, а после 3 нарушений за 30 дней - штраф в размере 3750 евро и наказание в виде 6 месяцев лишения свободы. В таких условиях французам придется жить минимум четыре недели. Примечательно, что за первые 2 недели локдауна 60% опрошенных французов признались, что нарушили его правила хотя бы один раз. В основном нарушители пользовались сертификатами на передвижение по причинам, отличным от оговоренных правилами (24%), гуляли сверх разрешенного лимита в один час (17%), а также встречались с родственниками (23%) или друзьями (20%). 9% опрошенных нарушили правила, чтобы встретиться с сексуальным партнером, в том числе потенциальным.

Конституційний суд Польщі 22 жовтня 2020 року обмежив перелік ситуацій, коли жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким заборонено проводити аборти через ураження плоду чи невиліковної хвороби ембріону. Відтак жінки не матимуть права перервати вагітність навіть попри ризик народити дитину з важкими вадами чи взагалі без шансу на життя. Законно зробити аборт дозволяється лише у разі зґвалтування, інцесту або загрози життю чи здоров’ю матері. А такі випадки у Польщі становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в сусідній державі протягом року. У жовтні 2016 року польський Сейм не ухвалив рішення про повну заборону абортів, бо тоді Польщею прокотилась хвиля масових протестів під назвою «Чорний протест». Зараз у низці міст країни відбуваються протести проти рішення Конституційного суду.

У столиці Чехії спортивні вболівальники зіткнулися з поліцією після мітингу протесту проти нових заходів, які запровадив уряд у боротьбі з коронавірусним захворюванням COVID-19. 18 жовтня понад 2000 шанувальників футболу та хокею зібралися на демонстрацію проти двотижневої заборони на проведення усіх спортивних заходів. Заборона не стосується міжнародних змагань. Демонстранти кидали пляшки та інші предмети в поліцію, яка пізніше розігнала та витіснила протестувальників із центральної площі Праги за допомогою димових шашок, феєрверків і водометів. Постраждало кілька людей, серед них і офіцери поліції. Як заявили представники поліції, масштабна демонстрація, яка тривала близько години – це порушення чинного наразі в Чехії обмеження на число учасників масових акцій: не більше ніж 500 осіб, причому поділених на групи не більш ніж по 20 із не менш ніж 2-метровими відступами між групами.

Всі заручники з автобуса, захопленого 21 липня вранці в центрі Луцька, звільнені. Терориста Максима Кривоша затримано. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков згодом повідомив на брифінгу, що всього було звільнено 13 заручників. За його словами, терорист сам вийшов з автобуса, після чого був затриманий спецпризначенцями. Крім того, харківська поліція затримала можливого спільника чоловіка, який сьогодні захопив заручників у Луцьку. Під час огляду домоволодіння громадянина поліцейські вилучили  4 корпуси ручних гранат РГД-5, 2 корпуси ручних гранат Ф-1 та 6 запалів типу УЗРГМ до них, 3 учбово-імітаційні запали, 2 пістолети ТТ , "Дрейзе" і 100 патронів до них, гладкоствольну рушницю і 122 патрони до неї. За словами начальника ГУНП в Харківській області Валерія Сокуренка, співробітники поліції встановили причетність 44-річного харків’янина до злочину. На даний час чоловік затриманий у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та співпрацює зі слідством.

Біля будівлі Верховної Ради проходить акція протесту через "мовний" законопроект. Наразі на площі під парламентом перебувають кілька сотень осіб. Під час акції виникла штовханина між активістами, які намагалися пронести під парламент дрова, та правоохоронцями. Активісти стверджують, що дрова потрібні для створення символічної "ватри". Поліція ж підозрювала, що активісти збиралися підпалити дрова, і намагалась завадити учасникам акції пронести дрова. Попри це, учасники акції на площі перед Верховною Радою все ж склали сухі гілки у вигляді символічної ватри. 16 липня під стінами Верховної Ради проходила аналогічна акція на захист української мови. У Верховній Раді у порядку денному на п’ятницю, 17 липня, є законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

Внаслідок інтенсивних дощів та поривів вітру 22-23 червня в Івано-Франківській, Чернівецькій, Кіровоградській, Вінницькій, Полтавській, Львівській, Одеській та Рівненській областях сталося падіння дерев, підтоплено значну кількість житлових будинків, господарських будівель, вулиць, автомобільних доріг, пошкоджено покрівлі шкіл, будівель та житлових будинків. Стався порив дамби № 5 на р. Черемош, протяжністю 10 м, а також підмиття підпірної стіни бетонного берегоукріплення автодороги регіонального значення Р-62 «Чернівці-Верховина», протяжністю 50 м, (наразі проїзд забезпечено). Жертв та постраждалих немає. Підрозділами ДСНС відкачано 4 тис. 940 м.куб. води. Всього залучалося 527 чол. та 137 од. техніки, з них від ДСНС 439 чол. о/с та 113 од. техніки. Правоохоронці проводять роз’яснювальну роботу з населенням областей, налагоджено співпрацю з відповідними службами щодо надання своєчасної допомоги людям. Вживаються заходи щодо недопущення мародерства. «В Івано-Франківській області вже декілька днів продовжуються інтенсивні дощі і прогнозуються ще, як мінімум, на два дні. Підіймається рівень води в річках, розливи річок підтоплюють житлові будинки, домогосподарства. У гірській місцевості активізувались зсувні процеси, які перекривають дороги. ДСНС залучає всі служби взаємодії, дорожні служби, нам допомагає поліція. Залучаємо управління водного господарства і спільними зусиллями з органами влади намагаємося не допустити людських жертв та мінімізувати наслідки стихії»,- сказав начальник управління ДСНС в Івано-Франківській області Володимир Чернецький. Він також зазначив, що на територію області передислокований гелікоптер ДСНС з метою моніторингу, надання допомоги та залучення до рятувальних робіт. Також, 23 червня, близько третьої години ночі під час тривалих сильних дощів у районі села Зарічне Стрийського району Львівської області розлилася річка Туринка. Внаслідок повені близько 100 житлових будинків та 105 господарських споруд підтоплені. На місці події працюють співробітники Стрийського відділу поліції та рятувальники – вони надають мешканцям села необхідну допомогу, слідкують за безпекою дорожнього руху та підтримують правопорядок. За допомогою човнів та рятувальних жилетів врятовано 3 особи, з них 1 звернулась за медичною допомогою (стан шоку). Правоохоронці звертаються до водіїв із проханням тимчасово утриматися від поїздок дорогами між населеними пунктами Великі Дідушичі - Зарічне, Баня Лисовецька – Лани Соколівські, ділянками доріг між селами Лани Соколівські - Малі Дідушичі та Подорожне - Зарічне, а також дорогою до села Зарічне, на яких через повінь тимчасово обмежено рух транспорту. В Чернівецькій області через сильні дощі піднявся рівень води в річках Прут, Черемош та Брусниці. Також розмиті автодороги та підтоплені мости у 7 населених пунктах Вижницького, Путильського та Кіцманського районів. У селі Банилів Вижницького району частково зруйнована дамба. Місцевих жителів правоохоронці попереджають про можливе відселення з небезпечної зони.

Працівники поліції та Київського метрополітену провели інспекцію у вагонах столичного метро щодо дотримання маскового режиму пасажирами, зокрема у вагонах. Про це поінформувала заступник директора КП "Київський метрополітен" Наталка Макогон: "Сьогодні ми проводимо спільно з поліцією інспекцію дотримання маскового режиму нашими пасажирами у вагонах поїздів. Зрозуміло, що метрополітен повинен працювали, люди хочуть їздити на роботу, але водночас хочеться щоб люди дбали про свою безпеку і дотримувались елементарних правил", - розповіла Макогон. Під час інспекції "червоною" гілкою підземки можна було помітити, що порушників маскового режиму у вагонах метро досить багато. Одні на зауваження поліції одразу ж одягають маску, інші ж відмовляються та грубо відповідають, сказала Макогон. За її словами, у підземці сьогодні працює контроль з представників метрополітену та працівників поліції, і вхід без маски у підземку заборонений. "Але вже на ескалаторі ми помічаємо, і пасажири нам повідомляють, що у вагонах та на ескалаторах люди починають знімати маски...Тому ми сьогодні хочемо проінспектувати вагони, поговорити з людьми і спробувати донести про важливість дотримання маскового режиму", - наголосила вона. Водночас Макогон зауважила, що щодня пасажиропотік у підземці зростає, тому доводиться обмежувати вхід на станції у пікові години. "Коли ми відкрилися у перший день, ми перевезли понад 300 тисяч людей. На сьогоднішній день ми перевезли уже 904 тисяч людей. До карантину ми перевозили півтора мільйона пасажирів. Зрозуміло, що сьогодні ми перевозимо менше, але мільйон пасажирів - це достатньо багато, тому, відповідно, у вранішні і вечірні години пік ми змушені прикривати станції на вхід, обмежувати. Наприклад, станція "Хрещатик" - тут четверо дверей, і на пікову годину може працювати станція на двоє дверей або на одні двері. І такі станції, як "Академмістечко", "Житомирська", "Лівобережна", "Чернігівська", "Святошин", де найбільші транспортні хаби, працюють у пікові години з обмеженням", - розповіла вона. Як зазначив начальник відділу превенції управління поліції в метрополітені Олександр Киричук, наразі поліція здійснює роз'яснювальну роботу з громадянами щодо дотримання норм карантину. У випадку відмови одягнути маску на таких пасажирів складаються адміністративні протоколи. "Працівники поліції на сьогоднішній день проводять більше роз'яснювальну роботу щодо порушень карантинних заходів, згідно з постановою Кабінету міністрів. Але якщо пасажири не виконують прохання працівників поліції або реагують на це дуже агресивно, то на цих пасажирів складаються адміністративні протоколи. Після чого дані протоколи направляються до районних судів міста Києва, де суд вже визначає покарання даному громадянину - це може бути як усне зауваження, це може бути відкриття адміністративного провадження, а може бути накладення штрафу 17 тисяч гривень", - зазначив Киричук. Він повідомив, що на сьогодні працівниками поліції з дня відкриття метрополітену, 25 травня, складено три адміністративні протоколи, а загалом складено 37 протоколів, які зараз перебувають на розгляді. По одному є рішення: Голосіївським районним судом міста Києва накладено штраф 17 тисяч гривень на одного з порушників. "Сьогодні неможливо кожного оштрафувати на таку суму. Є люди, які просто забули одягнути маску, якщо їм зробити зауваження, то людина дістане маску і одягне. Є люди, у яких маска забруднилася, і вони її викинули. Таким людям робиться зауваження, і люди адекватно на це реагують. Люди, які налаштовані агресивно, які вступають у конфлікт з представником поліції, то вони притягуються до адміністративної відповідальності", - наголосив він. У столичній підземці радять у випадку, коли ви побачили людину без маски у вагоні, скористатися кнопкою "пасажир-машиніст", щоб залучити правоохоронців на найближчій станції до таких порушників. Також у підземці повідомили, що такі профілактичні інспекції з поліцією будуть проводиться й надалі.

Шевченківський райсуд Києва розглядав справу активіста Сергія Стерненка. Під стінами суду чергували правоохоронці і зібралося чимало активістів – між ними виникали сутички. 15 червня, окрім зіткнень із прихильниками Стерненка, поліцейські затримали активіста Миколу Виговського, ветеранів війни на Донбасі Олександра Кір'якова та Віталія Овчаренка. За словами Овчаренка, всього затримані четверо людей. У свою чергу, поліція заявляє про призначення службового розслідування за фактом застосування сили працівниками поліції під час затримання правопорушників. Напередодні Служба безпеки України вручила Стерненку підозру за двома статтями Кримінального кодексу: «умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині» та «носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу». Стерненко заявив, що вважає вручення йому підозри грубим порушенням норм Європейської конвенції про захист прав людини та Конституції України. В СБУ наголосили, що «повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив».

У США та інших країнах світу пройшли протести через смерть афроамериканця Джорджа Флойда, спричинену жорстокими діями поліції 25 травня 2020 року. Підбірка вражаючих фотографій із цих подій. Відео, на якому Флойд фактично задихається під коліном поліцейського, побачили мільйони людей. Спочатку протести спалахнули у Міннеаполісі (штат Міннесота), де і стався інцидент, а потім поширилися іншими американськими штатами – від Каліфорнії до Нью-Йорка. Хвиля демонстрацій прокотилася і містами інших країн світу.

Примерно 20 тысяч активистов вышли на улицы Парижа 2 июня. Они протестовали против расизма и жестокости со стороны полиции. Масштабный митинг был реакцией на смерть афроамериканца Джорджа Флойда в Миннеаполисе. Несмотря на запрет демонстраций, объявленную парижским полицейским управлением, люди вышли на протест. Не обошлось без столкновений. Митингующие собрались перед парижским судом. Они держали в руках таблички с надписью "Антирасизм", "Черные жизни также имеют значение", "Нет справедливости, нет мира", а также символические слова "Я не могу дышать". Именно их в момент жесткого задержания повторял Джордж Флойд. Уже вечером в городе ситуация начала накаляться, в какой-то момент полиция применила слезоточивый газ. Разозлившись, некоторые демонстранты начали блокировать полицейские машины. Еще позже начали забрасывать полицию камнями, с него же начали возводить баррикады. Также демонстранты напомнили про темнокожего француза Адаме Траоре, который умер в 2016 году вскоре после ареста. До сих пор неизвестны обстоятельства его смерти, поэтому французы начали сравнивать его историю с гибелью Джорджа Флойда при задержании в Миннеаполисе.