Травень – ідеальний час для відвідування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка у Києві. Саме у цей період тут активно квітне бузок – візитівка столичного ботсаду. Будівництво Сирінгарію (так офіційно зветься сад бузків) у столичному ботсаду розпочалось в 1948 році. Нині там можна побачити блищько 1500 кущів бузку понад 20 видів і понад 90 сортів. Також тут є близько сотні декоративних гібридів бузку власної селекції ботсаду імені Гришка. Втім, не бузком єдиним столичний ботанічний сад приваблює відвідувачів. Також у травні тут можна побачити рододендрони, азалії, півонії, каштани та багато інших неймовірно красивих весняних квітів. Загалом же ботанічний сад імені Гришка має що запропонувати відвідувачам протягом усього року. Так, влітку там можна буде побачити лілії, троянди і хризантеми, а в холодну пору року можна відвідувати оранжерею. Також там приємно просто прогулятися – що під час "золотої" осені, що під снігом, що на початку весни. Звісно, уся ця краса приваблює величезну кількість киян та гостей міста, особливо у вихідні. Тож якщо у вас є можливість відвідати ботанічний сад Гришка посеред тижня – скористайтеся нею. Якщо ж ви можете піти туди лише на вихідних – будьте готові до великих черг до кас, часом вони тягнуться на десятки метрів. Однак тут є одна хитристь: виявляється, далеко не усі знають, що за квиток можна заплатити безконтактною карткою на турнікетах прямо біля входу – тут зазвичай все проходить набагато швидше. Щодо натовпів в самому ботсаду, то оскільки він дуже великий – місця там вистачить усім. Звісно, на найбільш популярних локаціях людей багато, тож якщо захочете зробити красиве фото з бузком чи рододендронами – доведеться трохи почекати. Також важко буде знайти місце на лавках чи в кафе. Однак ніхто не забороняє відвідувачам брати до ботсаду власні їжу та напої, щоб влаштувати пікніки на галявинах чи посеред дерев. Вартість вхідного квитка до ботсаду імені Гришка становить 100 гривень, для дітей шкільного віку – 50 гривень. Також можна придбати місячний абонемент вартістю 1000 гривень. Для дітей до 7 років, пенсіонерів та пільгових категорій відвідувачів – вхід безкоштовний. Вартість вхідного квитка в Оранжерейний комплекс становить 50 гривень для всіх категорій відвідувачів. Відкритий ботсад Гришка щоденно у травні-серпні з 8:30 до 21:00, у вересні-квітні з 8:00 до настання сутінок. Оранжерейний комплекс відкритий для відвідування з 10:00 до 17:00 (вихідний – понеділок, вівторок). Після початку повномасштабного російського військогово вторгнення до України у лютому 2023 року столичний ботсад імені Гришка залишався закритим для відвідувачів більше трьох місяців. Відкрили його лише наприкінці травня 2022 року, тож цвітіння бузку минулого року кияни пропустили.

У київському ботсаду Гришка пік цвітіння бузків. Ця колекція — національне надбання. Будівництво Cірінгарію (Саду Бузків) розпочалось в 1948 році за проєктом і безпосереднім керівництвом талановитого ландшафтного архітектора Леоніда Рубцова. Він спроєктував одну із алей бузків таким чином, щоб вони «виводили» на куполи Видубицького монастиря і широчінь Дніпра — зараз це одна із найбільш впізнаваних панорам Києва. Цьогоріч через реалії воєнного стану ми можемо милуватися прекрасними кущами тільки на фото, що їх роблять співробітники та волонтери Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Цьогорічними фотографіями з читачами «Вечірнього Києва» поділився знаний арборист Володимир Ветроградський. «Леонід Іванович Рубцов для мене дійсно видатний ландшафтний архітектор, ландшафтний будівельник, селекціонер та дендролог. Людина, яка вміла не тільки планувати, а й дійсно будувати сади. І справа його думок та рук живе в живих колекціях та масштабних композиціях Національного ботанічного саду», — розповів Володимир Ветроградський. Також Леонід Рубцов вивів свої сорти — темно-фіолетовий «Вогні Донбасу», з великим квітами «Мрія», і ніжно-фіолетовий «Тарас Бульба» та інші. Всього у світі існує 27 видів бузку, 21 з них є у ботанічному саду у Києві, що цвіте і буяє на схилах Дніпра з кінця квітня до кінця травня. Проща Саду бузків становить 2,45 га. До слова, магнолії уже практично перецвіли.

Багато десятків років у квітні магнолії університетського ботсаду приваблюють своєю красотою та ароматом киян та гостей столиці. Навіть війна не змогла завадити яскравому весняному цвітінню. Поруч із квітучими магноліями призначають побачення, проводять фотосесії та відпочивають родинами після повсякденних справ. Блідо-рожеві та білі квіти з тонким ароматом дарують гарний настрій. Магнолії ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна закарбовані в мистецтві: в книгах, у піснях, на картинах. «Вечірній Київ» побував у ботсаду та поспілкувався з українським художником, керівником артстудії Едуардом Межулом. Пан Едуард вже 35 років приходить на пленери для створення картин квітучих магнолій: «У 1976-му, наукова співробітниця та дослідниця Тамара Коршук разом з архітекторами зеленого будівництва Емілією Шараповою та Ольгою Міщук заклала «Сад магнолій». Цей своєрідний живий музей просто неба багато років чарує душу відвідувачів своєю чистотою, ніжністю та гармонією». В «Саду магнолій» представлено декоративне дерево магнолії Суланжа, що було виведено у Франції в 1820 році. Колишній дипломат французької армії Етьєн Суланж-Боден після поразки під Ватерлоо у 1815 році залишив службу, організував та очолив Королівський інститут садівництва, де створив гібрид із двох різних магнолій. Дика магнолія переважно росте на території Південної та Північної Америки, а декоративна широко розповсюджена в садах та парках багатьох країн світу. У Києві акліматизацію в більш суворому кліматі магнолій розпочато з 1905 року академіком Олександром Фоміним. «Побачивши мої картини з магноліями в 1990 роц пані Тамара Коршук запросила мене на екскурсію до ботсаду. Багато розповідала про ці рослини, подарувала свою наукову монографію «Листопадні магнолії». На жаль, перша рослина, яку описував в 1925 році Олександр Фомін, не збереглася. Але й досі квітнуть дерева, що вперше розпустилися через рік після чорнобильської трагедії», — показав дерева пан Едуард. Квіти магнолії рятують людей своєю чарівною ніжністю та ароматом, насолодитися їхнім цвітінням можна переглянувши фоторепортаж Бориса Корпусенка.

У столичному ботсаду імені Фоміна натовпи відвідувачів — почали цвісти магнолії. Щороку у квітні в «університетський ботсад» приходять тисячі киян та туристів аби помилуватися квітами. Цьогоріч людей трохи менше, — все ж таки локдаун.