Травень – ідеальний час для відвідування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка у Києві. Саме у цей період тут активно квітне бузок – візитівка столичного ботсаду. Будівництво Сирінгарію (так офіційно зветься сад бузків) у столичному ботсаду розпочалось в 1948 році. Нині там можна побачити блищько 1500 кущів бузку понад 20 видів і понад 90 сортів. Також тут є близько сотні декоративних гібридів бузку власної селекції ботсаду імені Гришка. Втім, не бузком єдиним столичний ботанічний сад приваблює відвідувачів. Також у травні тут можна побачити рододендрони, азалії, півонії, каштани та багато інших неймовірно красивих весняних квітів. Загалом же ботанічний сад імені Гришка має що запропонувати відвідувачам протягом усього року. Так, влітку там можна буде побачити лілії, троянди і хризантеми, а в холодну пору року можна відвідувати оранжерею. Також там приємно просто прогулятися – що під час "золотої" осені, що під снігом, що на початку весни. Звісно, уся ця краса приваблює величезну кількість киян та гостей міста, особливо у вихідні. Тож якщо у вас є можливість відвідати ботанічний сад Гришка посеред тижня – скористайтеся нею. Якщо ж ви можете піти туди лише на вихідних – будьте готові до великих черг до кас, часом вони тягнуться на десятки метрів. Однак тут є одна хитристь: виявляється, далеко не усі знають, що за квиток можна заплатити безконтактною карткою на турнікетах прямо біля входу – тут зазвичай все проходить набагато швидше. Щодо натовпів в самому ботсаду, то оскільки він дуже великий – місця там вистачить усім. Звісно, на найбільш популярних локаціях людей багато, тож якщо захочете зробити красиве фото з бузком чи рододендронами – доведеться трохи почекати. Також важко буде знайти місце на лавках чи в кафе. Однак ніхто не забороняє відвідувачам брати до ботсаду власні їжу та напої, щоб влаштувати пікніки на галявинах чи посеред дерев. Вартість вхідного квитка до ботсаду імені Гришка становить 100 гривень, для дітей шкільного віку – 50 гривень. Також можна придбати місячний абонемент вартістю 1000 гривень. Для дітей до 7 років, пенсіонерів та пільгових категорій відвідувачів – вхід безкоштовний. Вартість вхідного квитка в Оранжерейний комплекс становить 50 гривень для всіх категорій відвідувачів. Відкритий ботсад Гришка щоденно у травні-серпні з 8:30 до 21:00, у вересні-квітні з 8:00 до настання сутінок. Оранжерейний комплекс відкритий для відвідування з 10:00 до 17:00 (вихідний – понеділок, вівторок). Після початку повномасштабного російського військогово вторгнення до України у лютому 2023 року столичний ботсад імені Гришка залишався закритим для відвідувачів більше трьох місяців. Відкрили його лише наприкінці травня 2022 року, тож цвітіння бузку минулого року кияни пропустили.

У київському ботсаду Гришка пік цвітіння бузків. Ця колекція — національне надбання. Будівництво Cірінгарію (Саду Бузків) розпочалось в 1948 році за проєктом і безпосереднім керівництвом талановитого ландшафтного архітектора Леоніда Рубцова. Він спроєктував одну із алей бузків таким чином, щоб вони «виводили» на куполи Видубицького монастиря і широчінь Дніпра — зараз це одна із найбільш впізнаваних панорам Києва. Цьогоріч через реалії воєнного стану ми можемо милуватися прекрасними кущами тільки на фото, що їх роблять співробітники та волонтери Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Цьогорічними фотографіями з читачами «Вечірнього Києва» поділився знаний арборист Володимир Ветроградський. «Леонід Іванович Рубцов для мене дійсно видатний ландшафтний архітектор, ландшафтний будівельник, селекціонер та дендролог. Людина, яка вміла не тільки планувати, а й дійсно будувати сади. І справа його думок та рук живе в живих колекціях та масштабних композиціях Національного ботанічного саду», — розповів Володимир Ветроградський. Також Леонід Рубцов вивів свої сорти — темно-фіолетовий «Вогні Донбасу», з великим квітами «Мрія», і ніжно-фіолетовий «Тарас Бульба» та інші. Всього у світі існує 27 видів бузку, 21 з них є у ботанічному саду у Києві, що цвіте і буяє на схилах Дніпра з кінця квітня до кінця травня. Проща Саду бузків становить 2,45 га. До слова, магнолії уже практично перецвіли.

Багато десятків років у квітні магнолії університетського ботсаду приваблюють своєю красотою та ароматом киян та гостей столиці. Навіть війна не змогла завадити яскравому весняному цвітінню. Поруч із квітучими магноліями призначають побачення, проводять фотосесії та відпочивають родинами після повсякденних справ. Блідо-рожеві та білі квіти з тонким ароматом дарують гарний настрій. Магнолії ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна закарбовані в мистецтві: в книгах, у піснях, на картинах. «Вечірній Київ» побував у ботсаду та поспілкувався з українським художником, керівником артстудії Едуардом Межулом. Пан Едуард вже 35 років приходить на пленери для створення картин квітучих магнолій: «У 1976-му, наукова співробітниця та дослідниця Тамара Коршук разом з архітекторами зеленого будівництва Емілією Шараповою та Ольгою Міщук заклала «Сад магнолій». Цей своєрідний живий музей просто неба багато років чарує душу відвідувачів своєю чистотою, ніжністю та гармонією». В «Саду магнолій» представлено декоративне дерево магнолії Суланжа, що було виведено у Франції в 1820 році. Колишній дипломат французької армії Етьєн Суланж-Боден після поразки під Ватерлоо у 1815 році залишив службу, організував та очолив Королівський інститут садівництва, де створив гібрид із двох різних магнолій. Дика магнолія переважно росте на території Південної та Північної Америки, а декоративна широко розповсюджена в садах та парках багатьох країн світу. У Києві акліматизацію в більш суворому кліматі магнолій розпочато з 1905 року академіком Олександром Фоміним. «Побачивши мої картини з магноліями в 1990 роц пані Тамара Коршук запросила мене на екскурсію до ботсаду. Багато розповідала про ці рослини, подарувала свою наукову монографію «Листопадні магнолії». На жаль, перша рослина, яку описував в 1925 році Олександр Фомін, не збереглася. Але й досі квітнуть дерева, що вперше розпустилися через рік після чорнобильської трагедії», — показав дерева пан Едуард. Квіти магнолії рятують людей своєю чарівною ніжністю та ароматом, насолодитися їхнім цвітінням можна переглянувши фоторепортаж Бориса Корпусенка.

Дмитрий Дятлов, фотограф: «Каждой весной в Киеве наступает удивительный период, который длится буквально пару недель, Ждать его приходится целый год, и расценивать можно как компенсацию за долгие месяцы холода, слякоти и беспросветной тоски по лету и солнцу. Причем наступает он всегда внезапно – практически в один момент. Вроде еще вчера все вокруг было серым и мрачным: голые ветки, черная земля, слой прошлогодних листьев под ногами, и вдруг, буквально за ночь – сумасшедший  взрыв красок. Как будто кто-то там, на небесах, решил поразвлечься – выдавил на город сверху несколько огромных тюбиков акварели и при этом включил мощный вентилятор, чтобы распылить краски, разбрызгать, перемешать их и создать какое-то немыслимое импрессионистское полотно. Розовый, сиреневый, красный, фиолетовый, желтый, белый, пятьдесят (как минимум!) оттенков зеленого – все эта живая палитра цветов без объявления войны обрушивается на наши головы и на несколько дней закрывает собой все остальное. Жалко, что длится это так недолго. Так что надо успеть насладиться чудом».

Після виходу Києва з червоної зони відкрилися для відвідувачів ресторани та торгові центри. Також у центр столиці повернулася молодь та музиканти. Справжнім магнітом стали тюльпани, які розквітли на Майдані Незалежності та біля мерії. Фото: Вікторія Бабич-Вепрєва, Борис Корпусенко, «Вечірній Київ»

У столичному ботсаду імені Фоміна натовпи відвідувачів — почали цвісти магнолії. Щороку у квітні в «університетський ботсад» приходять тисячі киян та туристів аби помилуватися квітами. Цьогоріч людей трохи менше, — все ж таки локдаун.

На территории Печерского ландшафтного парка "Певческое поле" в Киеве 19 июня 2020 года открылась для посетителей новая выставка "Цветочное Сафари", которая продлится до 26 июля. На этот раз выставка посвящена животным южного полушария и работает с соблюдением противоэпидемических требований: - посетители будут допускаться на территорию парка только в респираторе или защитной маске; - на центральном входе будет установлен пункт измерения температуры и место для дезинфекции рук; - будет проводиться контроль количества посетителей, которые одновременно находятся на территории парка, из расчета не более чем 1 человек на 10 кв. м площади; - массовые мероприятия и концерты проводиться не будут.

В Киевском ботсаду им. Гришко уже вовсю цветут пионы, сирень, каштаны. Тем не менее насладиться киевлянам этой красотой нельзя, так как все еще действует запрет на посещение скверов, парков и лесопарковых зон. Эти меры были предприняты для того, чтобы обезопасить людей от COVID-19. Сад сирени (Сирингарий) уже давно стал своеобразной визитной карточкой ботанического сада. Строительство Сирингария началось в 1948 году, его площадь составляет 2,45 га. Из высочайшей точки сада сиреней открывается захватывающая панорама Днепра и Заднепровских далей, Видубецького монастыря. В предыдущие годы в период цветения сирени в саду было просто не протолкнуться. Рядом с сиренью хорошо уживается древовидный пион, а в горном саду все еще цветет яркая форзиция, рясно цветут каштаны. Посетителей в ботсаду нет – аллеи пустые.

Фотограф Дмитрий Дятлов: «Конец апреля и начало мая – чудесное время. Буквально за несколько дней Киев преображается: как будто кто-то берет разноцветные краски и наносит их крупными мазками на уныло-серый городской пейзаж. Расцветает все, что способно цвести: от героически пробивающихся сквозь камень и асфальт одуванчиков до заморских сакур. В этом году пик весеннего цветения пришелся на карантин. Люди сидят по домам, в городе непривычно пусто, сады и парки закрыты. Грустно, обидно. Но, с другой стороны, никто не вытаптывает газоны, не ломает роскошные ветви сирени и не устраивает бесконечные селфи-сессии под каждым цветущим кустиком. Складывается впечатление, что этой весной все цветет особенно буйно. Может, это иллюзия, а может природа действительно обрадовалась неожиданно выпавшей передышке и решила ею воспользоваться на сто процентов. Хочется, чтобы мы все извлекли урок из вынужденного «заточения» и научились видеть, ценить и беречь красоту, которая нас окружает».

Украинцы отпраздновали главный праздник года для всех влюбленных - День святого Валентина. С самого утра цветы и сладости были нарасхват, а к вечеру наблюдается аншлаг в столичных кинотеатрах, кафе и ресторанах. Теплое настроение, которое уже отдает весной, можно найти повсюду. Кроме того, в День всех влюбленных жители Киева участвовали в необычной акции. Утром каждый мог проехаться на столичном фуникулере, не заплатив при этом ни копейки. Единственное условие — нужно было обняться или поцеловаться. Такая акция длилась всего час — с 8:00 до 9:00. На входе пассажиров встречали два купидона, которые предлагали объятия, а также угощали каждого конфетами и дарили открытки с пожеланиями. Напротив также раздавали воздушные шары в форме сердца с надписью «Любовь — это оплатить проезд за двоих».  А памятник маленьким основателям Киева на Почтовой площади преобразился ко Дню святого Валентина. Кий, Щек, Хорив и Лыбедь обросли крылышками и стали купидонами. Каждому из них они надели белоснежные крылышки и нимб. В руках одной из малюток, вместо лука со стрелами — цветочек. Кий, Щек и Хорив, как всегда,играются в свой кораблик, а их сестра Лыбедь наблюдает за братиками.