НОВОСТИ ДНЯ: Україну замете снігом: синоптик розповів, коли чекати на хуртовини  Путін оголосив нову мету війни проти України  "Якщо ми дістаємо до Енгельса, то дістанемо і до Кремля": у ГУР відповіли щодо ППО росіян у Москві  “Це не боротьба проти Росії”: Байден назвав мету військової підтримки України  Атмосферні фронти несуть в Україну опади: синоптик розказала, коли зміниться погода  Україна отримає з Європи 80 Leopard: Spiegel повідомив, коли надійдуть німецькі танки  Дійдуть до Азовського моря: експерт про великий наступ ЗСУвсе новости дня
Фоторепортажиметки: деоккупация
  • Життя під обстрілами у звільненому Лимані Життя під обстрілами у звільненому Лимані

    Майже через чотири місяці після звільнення жителі зруйнованого міста Лиману Донецької області продовжують жити під землею без опалення та електрики, доки поруч з лінії фронту лунають звуки російської артилерії. Джерело: EPA-EFE

    24.01.2023 13 1266
  • Херсон після російської атаки Херсон після російської атаки

    Через обстріл російськими військами із «Градів» центру Херсону 24 грудня 10 людей загинули та десятки зазнали поранень, повідомила місцева влада. Наступного дня поінформували, що армія РФ продовжила обстрілювати місто з лівобережної частини Херсонщини, яка залишається окупованою. За даними Херсонської ОВА, військові РФ бʼють по обласному центру з артилерії, РСЗВ та мінометів. Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», приїхавши до міста, зафіксував наслідки обстрілу.

    26.12.2022 10 4915
  • Як живе звільнений Херсон? Як живе звільнений Херсон?

    Жителі Херсону стикаються з нестачею води та електроенергії. Посилюються зусилля з доставки гуманітарної допомоги в місто. Херсон перебував під російською окупацією з 24 лютого, 11 листопада ЗСУ повернули місто під контроль України. Велика частина інфраструктури Херсону була зруйнована протягом восьми місяців російської окупації. Відхід Росії з Херсону знаменує ще одну перемогу для Києва, оскільки лінії фронту на полі бою продовжують перемальовуватися. Під час візиту в Херсон президент України Володимир Зеленський назвав звільнення міста «початком кінця війни».

    16.11.2022 12 3022
  • Херсон після визволення: святкування, знищений аеропорт та підірваний Антонівський міст Херсон після визволення: святкування, знищений аеропорт та підірваний Антонівський міст

    Херсонці продовжують святкувати звільнення міста ЗСУ з російської окупації. Журналісти Радіо Свобода знайшли на місцевому цвинтарі ймовірні масові поховання. Наслідками окупації РФ стали, зокрема, знищений аеропорт у Чорнобаївці та підірваний Антонівський міст.

    14.11.2022 31 5215
  • «Херсон чекав ЗСУ». Звільнення правобережжя у фото «Херсон чекав ЗСУ». Звільнення правобережжя у фото

    11 листопада Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про те, що Херсон повертається під контроль української армії, до міста заходять частини ЗСУ. Росія заявила про відхід із Херсона, оскільки у зв'язку із наступом ЗСУ виникла загроза потрапляння великого російського угруповання у котел. Під час свого відходу російські військові замінували територію, підрвали котельні та телецентр у Херсоні, а потім підірвали Антонівський міст. Підірвані мости та покинуті російські військові позиції, які бійці ЗСУ виявили під час просування, свідчать про те, що російські війська сплановано залишали цей район. Люди, які пережили російську окупацію, із сльозами на очах зустрічають українських військовослужбовців, які звільняють їхні села і міста. «Люди пропонували військовим теплу їжу, коли солдати входили в місто. Я бачив, як солдати плачуть», – розповідає воєнний кореспондент проєкту Donbas Frontliner Андрій Дубчак. Водночас, Головне управління розвідки Міністерства оборони України припускає, що на правобережжі Херсонщини залишається ще кілька тисяч російського окупаційного контингенту.

    12.11.2022 50 4686
  • Мотлох та безлад: що лишили по собі окупанти у визволених селах під Лиманом Мотлох та безлад: що лишили по собі окупанти у визволених селах під Лиманом

    На Лиманському напрямі воїни 66-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України гучно гнали рашистів. Очевидці стверджують, що ті навіть не встигали одягнутися у свій мотлох. Так і покидали. Разом із боєприпасами. Про покинуте москальське "добро" - у фоторепортажі прес-служби 66-ї ОМБр.

    11.10.2022 30 5609
  • Лиман — український. Фоторепортаж зі звільненого міста на Донеччині Лиман — український. Фоторепортаж зі звільненого міста на Донеччині

    Дорога у Лиман всіяна розбитими автівками, технікою та тілами вбитих росіян. Українські військові звільнили місто 1 жовтня та рухаються звідси далі. Битва за Лиман точилася кілька тижнів, ЗСУ захоплювали селище за селищем та взяли в оточення російське угрупування. У самому Лимані боїв не було, більшість руйнувань припадають на травень, коли на місто наступала Росія. З Лимана росіяни могли просуватися вглиб Донецької області, також це був важливий залізничний вузол. Для української армії взяття Лимана відкриває оперативний простір — можна наступати в напрямку Сватового або вдарити по Кремінній. У місто повертається українська поліція та скоро запустять гуманітарні вантажі. Хліба у людей немає вже кілька днів, ліків і медичної допомоги — протягом кількох тижнів. Місцеві поки обережно виходять за межі своїх дворів, щоб зібрати дров на багаття. Як живе звільнений український Лиман – у фото кореспондентів Суспільного (Тарас Ібрагімов) та Associated Press (Євген Малолєтка).

    04.10.2022 28 5807
  • Донеччина: один день зі звільненого селища Щурове Донеччина: один день зі звільненого селища Щурове

    Щурове - невелике курортне  селище в Лиманській міській територіальній громаді Донецької області, на березі річки Сіверський Донець. Щурове відоме своїми турбазами. До 2000-х років тут знаходилось більше 70 турбаз, пансіонатів та дитячих таборів. Бази відпочинку почали занепадати після приватизації підприємств та початку військового конфлікту в 2014. У зв'язку з наступом окупантів у травні та червні 2022 року на Сіверськодонецьк у районі села були важкі бої і воно було захоплено. У вересні ж відбувся контрнаступ ЗСУ на Лиман, в ході якого село було звільнено 16 вересня, але бої досі тривають неподалік, і Щурове потерпає від обстрілів російських окупантів. Фото AP/Leo Correa.

    26.09.2022 16 4377
  • Цивільне населення під перехресним вогнем російського вторгнення Цивільне населення під перехресним вогнем російського вторгнення

    Мешканці України щодня стикаються з жахливою реальністю російського вторгнення

    23.09.2022 27 6077
  • Вигнали окупантів у шию: звільнений Святогірськ Вигнали окупантів у шию: звільнений Святогірськ

    Святогірськ — туристичне українське містечко, яке ще у 2014 році стало надійним прихистком для багатьох переселенців із Донецької та Луганської областей. Його називали маленькою Швейцарією у Донецькому регіоні. Місто радо приймало туристів з усієї України, але не цього року. З приходом російських військ життя тут змінилося… Святогірськ три місяці перебував під окупацією. 12 вересня стало відомо, що українські військові зайшли у місто. Наразі сили оборони проводять стабілізаційні заходи, працюють сапери, правоохоронці виловлюють колаборантів, а вулиці розчищають від розбитої техніки. Перше, що бачиш при в’їзді у місто — це Святогірська лавра. Це той самий монастир, який став прихистком для багатьох українців. Там перебували переселенці та місцеві жителі. Жили вони у страху, тому що ворог нищівно завдавав ударів по інфраструктурі. Заїхати у саме місто не так просто. Всі мости були зруйновані під час російської окупації, тому дорога пролягає через переправу. Про перебування тут російської армії нагадує все: вщент розбомблені будинки, зруйновані дороги, на яких валяються уламки від ракет, покинуті автівки та боєприпаси. У місті, де колись проживало понад чотири тисячі людей, тепер не нарахувати й сотні. Тут наразі відсутні газопостачання, електрика, вода. Місцевий житель Дмитро пережив тут всю окупацію, евакуюватися не збирався. Розповідає, що раніше тікав сюди від «русского міра» із Донецька. Почав нове життя, але і тут його наздогнала війна. — До початку війни тут було світло, газ та можна було купити все. Я працював на хлібзаводі й спокійно жив. А прийшли російські солдати і все розбомбили. Заходили у домівки й проводили обшуки на наявність зброї. З чоловіків знімали одяг та шукали татуювання з українською символікою, — розповідає Дмитро. Літня жінка, побачивши українських військових, кидається в обійми та плаче. Зі страхом згадує пережиті події.— росіяни прийшли сюди стріляти по людях і по хатах. У мене розбитий будинок, вікна всі повилітали, — говорить Ганна. — Сподіваюсь, що вони не повернуться. Ми — українці, самостійна нація й Україна у нас одна. Попри те, що місто понівечене росармією, місцеві вірять, що у них є майбутнє разом із Україною, а от у російських окупантів єдиний вихід — бігти… Як із Святогірська, покидаючи техніку, зброю, одяг, амуніцію і, звичайно ж, своїх. Військовослужбовець на позивний «Вуйко» жартує: «москалі тікали, ходаки губили». — Вони намагалися зберегти своє життя, тому що на той час їм було вже не дуже солодко. Ми ускладнювали їхнє пересування. Тепер ситуація у місті стабільна. Ми плануємо і надалі вибивати ворога із сусідніх населених пунктів, — говорить «Вуйко». Про те, що Святогірськ — українське місто, свідчать синьо-жовті прапори вздовж вулиці. Їх знімати окупанти не насмілилися, наче відчували, що наші військові прийдуть звільняти свої землі… — Святогірськ — курортне місто. Тут Лавра й сюди постійно приїжджали віряни. Тому тут багато готелів і приватних садиб. Це «Донецька Швейцарія», розташована в низині серед лісів із чудовим кліматом. Тепер тут зруйноване місто, понівечені людські життя, — розповів воїн ЗСУ на псевдо «Професор», який родом із цих країв. Звільненню та зачистці Святогірська передували важкі та тривалі бої, розповідають наші хлопці. — Два тижні тому заїхала якась «спецура». У них були дрони камікадзе, то вони ними «розносили» місця нашої дислокації, — каже «Професор». Однак мужність, стійкість, професіоналізм та шалена мотивація зробили своє — й українські воїни вибили ворога. — Вони втекли й залишили нам просто неймовірну кількість боєкомплекту. Таке враження, що вони просто покидали автомати й поїхали. З трофеїв залишили навіть такі рідкісні штуки, як кулемет «Печенєг» із нічником та відстанеміром. А цей набір коштує скажених грошей. Техніки практично не залишили, лише те, що ми спалили, але вони її й не особливо сюди заводили, бо ми їх артилерією били нещадно, — веде свою розповідь «Професор». Він каже, що це було ще те видовище, бо українська артилерія безперестану знищувала ворога, який, не шкодуючи життя та машин, тривалий час намагався перехопити ініціативу і продовжував свій наступ. — Вони намагалися завести у Святогірськ техніку через Ярову по прямій дорозі. Там наша арта їх зустрічала й працювала чергою по три снаряди в квадрат 2 на 2 метри. Горіло там усе: танки, «бехи», бронетранспортери. Другого вересня, коли звільняли Святогірськ, наші артилеристи працювали з восьмої ранку до другої ночі, палили все, працювали каскадом і навіть били їм у тили. А вони перли лавиною, у наших хлопців стволи перегрівалися. Здихали окупанти, як таргани, але й плодилися так само, — пригадує «Професор». — Орки, щоби ви розуміли, коли чують за собою силу — «друга армія світу», а коли тікають — то сиплються, як доміно. Коли відступали, то була в них паніка. У перехопленнях їхніх розмов ми чули лише лайку. Звучали накази не відступати, інакше буде розстріл, — розповідає воїн ЗСУ на псевдо «Мисливець», який працює в підрозділі радіо- та аеророзвідки. — Гадаю, там дійсно розстрілювали, але вони себе й самі калічать. «Мисливець» стверджує, що окупанти відстрілюють собі пальці, аби не потрапити в поліетиленовий мішок.— Вони там нікому не потрібні. У їхніх переговорах чути, що є поранені, а вони відходять на марші та їх залишають. Насамперед киває п’ятами керівництво. Вони виїжджають і лише за кілька годин доводять наказ організовано відходити. Але й це в них не виходить, одна з їхніх колон відступила і досі в цих краях кружляє, то наша артилерія вже третій день їх довбе, — каже «Мисливець». Дії окупантів не перестають дивувати українських воїнів. Одним із прикладів стали четверо російських полонених, які під час наступу українців купували горілку в місцевому магазині.— Чуваки вирішили поїхати за горілкою в магазин, коли ми вже були на вулицях Святогірська. Були в цивільному, але це їх не врятувало, біля прилавка і взяли, — розповідає «Професор». Та не всім щастить, як згаданим окупантам, які вирішили випити горілки під час українського наступу.— Чули в переговорах навіть таке: орк у рацію кричить про трьох «трьохсотих» і просить про евакуацію, а йому у відповідь — «та ні, укропи дають „тягла“, ми зараз не можемо, давай вечора почекаємо». За кілька годин знову виходять на зв’язок, і питає, чи буде евакуація, бо вже не три «трьохсотих», а півтора «двохсотих». У відповідь лунає: «як півтора?». То він каже, що снаряд попав, то, може, півтора нашкребуть… Це їхнє ставлення до людей, які, як розхідний матеріал. Тільки в голові не вкладається, чого вони настільки тупі, що самі цього не розуміють, — розмірковує «Мисливець».Його слова доповнює напарник на псевдо «Грізлі», що є інформація, начебто росіяни застосовують загороджувальні загони, тож, мовляв, ніде діватися, але однаково дурні, були б розумні, то в полон здавалися б.Окупанти кажуть, що наші хлопці вже оговталися, підтягнули резерви й почали обстріли з артилерії та реактивних систем залпового вогню.Воїни ЗСУ повні сил та оптимізму й ні на секунду не сумніваються в перемозі.

    20.09.2022 40 6256