Саме в ці дні — 18 та 19 жовтня — одинадцять років тому у Києві відбувся найперший фестиваль. Тоді це була територія творчого простору G13,  і на той майданчик фестиваль не повертався. А найчастіше він розташовувався на території Національного комплексу «Експоцентр України» (відомий також як ВДНГ). За теплої погоди стенди виноробів, дистриб’юторів та годувальників стоять просто неба, а от лекції та майстер-класи проходять або в павільйоні, або в наметі. За холодної на вулиці лишаються лише ятки з їжею та столи, а всі інші ховаються у приміщенні. Цього разу фестиваль зайняв четвертий павільйон, і тут фестиваль вже якось дислокувався. Але якщо минулого разу фуд-корти були за ним, то зараз розкинулися спереду, і охопили відкритий басейн, що додало привабливості локації. Також на відкритому просторі проходили змагання на винну тему і традиційний забіг Kyiv Wine Run. Текст та фото — Олександр Зубко

В програмі: закриття художніх виставок, показ відеофільму «Bouquet Kyiv Stage 2025 — серце Європи б’ється в Україні», концерт музики Валентина Сильвестрова у виконанні піаніста Євгена Громова. Все це відбуватиметься на території Національного заповідника «Софія Київська». Сам фестиваль проходив рівно місяць тому, тривав чотири дні — з 14 по 17 серпня, він давно став місцем зустрічі своїх давніх прихильників (він відбувся вже ввосьме) та нових гостей. Попри постійну повітряну загрозу вся програма була виконана. Текст та фото — Олександр Зубко

20 червня на території Національного Ботанічного саду ім.М.М.Гришка пройшов перший день найбільшого в Україні фестивалю етнічної музики. Перші виступи почалися близько другої години на сцені, яка була встановлена біля алеї каштанів, там, де дзвіниця. Ця територія позначена на карті фестивалю як Дитяча галявина. Тут виступали творчі колективи Київського палацу дітей та юнацтва і було дуже людно. Підхопив музичну програму Народний фольклорний ансамбль «Громиця» на сцені Край рай. Далі, відповідно до розкладу, підключалися інші сцени. Музика звучала не лише з них, а і з Поетичної сцени, з майданчику Шалених волонтерів, з кількох наметів території Країни містичної. Дещо порушив програму дощ: через нього раніше закінчився виступ гурту «Енджі Крейда» на Сцені мрій та вийшла з ладу апаратура на сцені Край рай. В останньому випадку фольклорні колективи продовжили виступ прямо на галявині, суто акустично, а головна сцена скоро запрацювала. Окремо варто відзначити Сцену героїв: тут виступають артисти, які зараз служать у війську, і не завжди музикантами. Насправді, часто військовослужбовці грають і на інших сценах. Фестиваль триватиме ще два дні: 21 та 22 червня, суботу та неділю. Текст та фото — Олександр Зубко

Як і минулого разу — в Національному експоцентрі України (ВДНГ), у головному, першому корпусі. Як завжди, найбільше стендів виноробень (серед яких з’явилося кілька нових), далі за кількістю йдуть сироварні, далі — фудкорти, останні всі на вулиці. І трошки всіх інших: ятки сувенірів, аксесуарів, майданчики з розвагами. Такими, як живопис, рукоділля, ігрові розваги, концертна та (перед нею) танцювальна площадки.   Традиційно працювали дві лекційні аудиторії, де доповіді теж традиційно супроводжувалися дегустаціями. Відродився винний конкурс, що проводиться в рамках фестивалю. Кілька років тому він наробив шурхоту серед винного ком’юніті, тому що результати сильно не співпадали з усталеними поглядами та результатами інших конкурсів. Тепер він зветься «Uwines award», і в головному залі першого корпусу, в спеціальній зоні були представлені переможні зразки, які могли куштувати спеціальні гості та володарі квитків «PRO +».   Текст та фото — Олександр Зубко Фото зроблені 7 червня 2025 року

Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше. Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival. Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine. Текст та фото — Олександр Зубко Фото зроблені 10 листопада 2024 року.  

Розпочався він у 2018 році і відтоді не переривався. Більше того, в 2022 році було проведено фестиваль у Великій Британії, в Оксфорді, а в 2023 році в Грузії, у Тбілісі. Він поєднує класичну музику, як симфонічну так і камерну, а також джаз, електронну музику, авангард. Тут відбуваються театральні вистави, експонуються твори образотворчого мистецтва, показуються кінофільми. Під ясенем, якому вже сто років, проходять бесіди та дискусії. Текст та фото — Олександр Зубко  

Рівно двадцять років тому відбувся перший фестиваль етнічної музики, який називається так само, як і одна з найвідоміших пісень гурту «ВВ». Що не дивно, бо натхненником є лідер цього рок-бенду — автор та виконавець власних пісень Олег Скрипка. Традиційно фестиваль відбувається в дати, близькі до свята Івана Купала. Цього року це 21, 22, та 23 червня, з п’ятниці по неділю. За час свого існування фестиваль проходив на різних локаціях, зараз він розташувався на території Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка. Великих сцен тут дві: «Сцена мрій» та «Сцена Рай», менші сцени — «Країна містична» та «Кримська сцена» — приймають не лише музикантів. Є майданчики для виступу поетів, для дитячих розваг, для численних майстер-класів. Часто місця активностей виникають спонтанно. Є, що з’їсти, чим запити, є багато що купити. Текст та фото — Олександр Зубко  

18 та 19 травня в Києві відбувся ХХ Kyiv Food and Wine Festival. Вкотре слоган фестивалю був «Сир та вино», і протягом двох днів відвідувачі спожили півтори тони крафтових сирів. На території Національного експоцентру України він вже проходив кілька разів, але вперше займав павільйон №4. Свою продукцію тут представляли 26 українських виноробів, один виробник бальзаму, а також два стенди займали імпортери. Як завжди, крім ярмарку та фудкортів гості відвідували лекції, дегустації та майстер-класи. Загалом відбулося 26 презентацій-дегустацій на тему вину та сиру, а також два майстер класи. На аукціоні та прямими пожертвами вдалося зібрати 150,000 гривень на 25 наплічників бойового медика для фонду «Лелека» та майже 30,000 гривень для лікувального центру «Superhumans». Текст та фото — Олександр Зубко