Це атмосферне явище виникає через дифракцію світла в хмарах. Українські полярники зафіксували рідкісне атмосферне явище — вінець навколо Місяця над станцією «Академік Вернадський». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. За словами дослідників, вінець виглядає як світлі або різнокольорові кола, які розташовуються безпосередньо біля місячного диска. Подібні оптичні ефекти можуть виникати не лише навколо Місяця, а й навколо Сонця, яскравих зірок та інших джерел світла. Науковці пояснюють, що це явище формується за наявності тонкого шару хмар або туману, які складаються з дуже дрібних крапель води чи крижаних кристалів. У такому середовищі світло не просто проходить крізь них, а дифрагує — огинає ці частинки, утворюючи характерні кільця. Саме завдяки цьому процесу на небі з’являється вінець. Інтенсивність і чіткість кольорів залежать від однорідності крапель або кристалів. Якщо вони приблизно однакового розміру, кільця виглядають яскравішими, чіткішими та райдужнішими. У «ідеальному» випадку кожне кільце повторює спектр веселки. Зазвичай таких кілець не більше трьох, однак іноді їхня форма може бути нерівною — це пов’язано з різницею у розмірах частинок у різних частинах хмар. Фахівці окремо наголошують, що вінець не є різновидом гало, попри зовнішню схожість. Гало формується на більшій відстані від джерела світла та має менш виражені кольори. Його поява пов’язана з іншим фізичним процесом — заломленням і відбиттям світла у більших кристалах льоду, які містяться у перисто-шаруватих хмарах верхнього ярусу тропосфери. Натомість вінець виникає ближче до джерела світла — його кутовий радіус становить близько 5°, тоді як у гало він зазвичай сягає приблизно 22°. Це явище спостерігають на тлі високо-купчастих або тонких високо-шаруватих хмар середнього ярусу. Нагадаємо, раніше українські дослідники повідомляли про інше незвичне атмосферне явище поблизу станції «Академік Вернадський» — білу веселку, яку також вдалося зафіксувати під час спостережень.