На півдні України проведено плановий комплекс навчань і тренувань з бойової готовності Військово-Морських Сил Збройних Сил України, який здійснювався у взаємодії з підрозділами Повітряних Сил ЗСУ. Учасники заходу перевірили свою готовність до реагування на кризові ситуації та відпрацювали спільні дії корабельним, береговим і повітряним компонентами. Перед початком навчань упродовж першої половини січня командири кораблів та частин ВМС ЗС України провели низку занять і тренувань з бойової готовності. Після їх завершення у визначених районах розпочалась активна фаза заходу з метою перевірки готовності до нейтралізації загроз з морського напрямку у взаємодії з іншими підрозділами сектору безпеки та оборони країни. До навчань було залучено корабельно-катерні тактичні групи, літаки, вертольоти, підрозділи артилерії та морської піхоти. Відпрацьовувались питання ведення розвідки, оборони узбережжя й портів, охорони судноплавства тощо. Серед іншого під час виходу в море екіпажі кораблів і катерів національного флоту у складних умовах провели маневрування у строях та ордерах тактичних груп, здійснили практичні артилерійські стрільби по надводних цілях вдень і вночі та по берегових цілях під час проведення навчання з висадки морського десанту на необладнану ділянку узбережжя. Також військові моряки провели тренування з боротьби за живучість корабля та захисту від підводних диверсантів під час стоянки на незахищеному рейді. В іншому районі проведення навчань артилеристи морської піхоти ВМС відпрацьовували завдання зі знищення надводних цілей умовного противника, зокрема ворожого морського десантного корабля. За відповідним сигналом військовослужбовці батареї БМ «Град-21» здійснили марш до вогневих позицій, де вогнем з артилерійських систем реактивного комплексу було уражено засоби противника. Авіаційний компонент навчання здебільшого був представлений гелікоптерами морської авіаційної бригади, яка забезпечувала виконання завдань підрозділів морської піхоти та корабельно-катерної тактичної групи. Екіпажі вертольотів після отримання завдання щодо знищення противника здійснили виліт, пошук, бойове маневрування та ураження цілей практичними пусками некерованих ракет. До участі в навчаннях долучився підрозділ, на озброєнні якого стоїть український мобільний ракетний комплекс з протикорабельними ракетами Р-360 «Нептун». Отримавши бойове розпорядження, особовий склад підрозділу здійснив марш у визначений район та завдав умовного ракетного удару по противнику. Результати навчань і тренувань підтвердили, що наші військові моряки можуть успішно впоратися з поставленими завданнями щодо захисту країни від агресії з морського напрямку.

П’ять тисяч морських миль – стільки може пройти наукове судно «Борис Александров», яке Бельгія подарувала Україні в жовтні 2021 року. Зараз судно стоїть на одному з причалів Одеського морського торговельного порту і чекає на новий рейс. За словами старшого помічника капітана Євгена Глушенка, той має відбутись після 15 грудня. Зараз судно чекає на нові документи – їх оформлюють після зміни назви. З 1983 по 2021 рік судно називалось «Бельгіка», а в Україні отримало назву на честь загиблого в страшній пожежі видатного українського науковця.

Найближчі тижні в одеському порту стоятиме український криголам «Ноосфера». В серпні 2021 року його придбали у Великій Британії для наукових досліджень в океані і обслуговування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Науковий корабель придбали за п’ять мільйонів доларів і науковці-полярники кажуть, що це невеликі гроші за можливості, які відкриває колишній «James Clark Ross». Науковці обіцяють екскурсії на судно для всіх охочих, але наступного місяця. Поки що на борт пропустили тільки журналістів, а також дитячі екскурсійні групи.

Столиця центральної з трьох причорноморських областей, Миколаївської, не дуже відома в туристичному сенсі. Мабуть, взнаки дається промислова історія міста. Але в Миколаєва є власне обличчя – і воно цілком історичне: тут, як і в Одесі, на вас очікуватимусь довгі кілометри старої забудови. Аби зрозуміти Миколаїв, Контракти.ua запрошують до корабельної столиці України. На цьому місці, біля злиття Бугу з Інгулом, станом на 1780-ті роки існували козацькі курені та рибацькі поселення, а головне - ще з XIV ст. стояло поселення Вітовка, засноване литовським князем Вітовтом. Зараз це Корабельний район міста. Власне, Миколаїв був заснований 1789 року Починалося місто як поселення при верфі, де, ясна річ, переважали чоловіки. Тому, за наказом Г. Потьомкіна, з сусідніх поселень почали привозити дівчат та проводити примусові вінчання просто на міський площі. Новоутворений Миколаїв після цього отримав в імперії репутацію «міста наречених». Тому 2010 року біля міського Палацу одружень поставили двометрову скульптуру Нареченої.  Миколаїв – це не тільки верф, а і центр командування Чорноморським флотом Російської імперії. 1792 року зведено будинок командуючого флотом (тепер - музей суднобудування та флоту), найстаршу зі значущих будівель міста. В кінці 1840-х було закладено ансамбль будівель Морського відомства, який включає браму і мури верфі, казарми штурманської роти (пізніше - чоловічу гімназію, зараз - будівельний коледж) та корпуси Старофлотських казарм (краєзнавчий музей). З морських пам’яток відзначимо також Офіцерське зібрання (1820-ті, Будинок офіцерів флоту) та яхт-клуб, заснований 1887 р. Приємним місцем для прогулянок є Флотський бульвар, прокладений понад гаванню вздовж берега р. Інгул. На бульварі встановлено низку пам’ятників: Пушкіну, адміралу Макарову, містобудівнику та першому громадянину Миколаєва Михайлу Фалєєву (1730-92), пам’ятний знак на честь заснування Миколаєва, каплицю на місці знесеного Адміралтейського собору. Зі старих споруд, що створюють атмосферу цього променаду, назвемо шаховий павільйон (1890 р.) та ажурну альтанку. Але найбільш відомою пам’яткою, пов’язаною з флотським буттям Миколаєва, є обсерваторія, зведена 1821 року – найстаріша на території України. Обсерваторія є об’єктом т.зв. «Попереднього списку» ЮНЕСКО – тобто, потенційно може увійти до переліку пам’яток всесвітньої значущості. За останні роки технологічний ресурс обсерваторії осучаснено, тут встановлені найновіші телескопи. При обсерваторії діє найбагатший в Україні за кількістю та старовиною експонатів астрономічно-технічний музей.  Миколаїв може вважатися містом історичної забудови, де можна уявити себе в архітектурному оточенні сторічної давнини. Назвемо декілька значущих будівель: театр (1881 р.), відділення Петроградського комерційного банку, колишній готель-пансіон «Вімут», водолікарню Кенігсберга (1901 р.) та схожу на казковий міні-замок трансформаторну підстанцію (1914 р.) Остання є одним з символів міста. З-проміж примітних житлових будинків варто назвати як суто архітектурні шедеври, так і будинки, пов’язані з значущими особистостями: так, на розі вулиць Наваринської і Нікольської стоїть найстарший житловий будинок міста. Це – миколаївська резиденція Осипа Дерібаса, відомого, звичайно, більше через його внесок у становлення Одеси. Навпроти стоїть великий триповерховий прибутковий будинок Замчалова - найбільша в місті будівля в стилі модерн. А в особняку під № 13 народився історик, журналіст, діяч «Просвіти», композитор, автор «народного» посібника з історії України (вийшов 1907 р.) Микола Аркас-молодший (1853-1909). Праця Аркаса вважалася другою за популярністю книжкою після «Кобзаря» для популяризації українства. На честь Аркаса названа гімназія, розташована на Нікольській вулиці, 34 (кол. Маріїнська жіноча). Відзначимо на цій вулиці також особняки Гольдфарба, Добровольського, Юріцина. Інша вулиця з великою кількістю примітних будинків – Спаська. На ній стоять два розкішних особняки – Ерліха та Аврамова. Особливо виділяється перший, прикрашений вежею зі статуєю Меркурія на даху. В ньому знаходиться дитяча художня школа. На вул. Декабристів красується палацового виду особняк Х. Кроля. Справжнім палацом є резиденція відомого свого часу міського діяча О. Грачова (1899 р.) на вул. Вел. Морській. На вул. Пушкінській стоїть єдиний в Миколаєві будинок з атлантами (будинок Литвиненка). Але на статус найоригінальнішого особняка заслуговує унікальний за архітектурою будинок Бартенєва по вул. Шевченка. На перший погляд – це суто дерев’яна споруда, але він побудований з ракушняка. Щодо храмів міста, то кафедральним храмом ПЦУ є собор Касперівської Божої Матері (1916 р.) До ПЦУ належить також і шпитальна церква Олександра Невського (1886 р.) Головними храмами юрисдикції МПЦ є Миколаївський (Грецький) собор (1817 р.) та того ж періоду церква Різдва Богородиці. Є в Миколаєві також костел (1895 р.), кірха (1852 р.), караїмська кенаса (1847 р.) Щодо синагіг та єврейських молитовних будинків, то їх в Миколаєві було дуже багато. В найбільшій з колишніх синагіг, Привозній, знаходиться музично-драматичний театр. Зараз головна миколаївська синагога знаходиться на вулиці, названій на честь лідера руху Хабад Менахема Шнеєрсона. На старому миколаївському цвинтарі стоїть церква Всіх Святих (1808 р.) – єдина в місті, яка ніколи не зачинялась і зберегла усе церковне начиння. На кладовищі привертає увагу відреставрований склеп родини Аркасів. Недалеко ще один склеп – засновника Харківського університету Василя Каразіна, та надгробок героя російсько-турецької війни морського капітана Олександра Казарського (1798-1833), якого отруїли в Миколаєві, коли він прибув сюди з наміром викрити корупцію військово-морського керівництва. Тепер – про музеї міста. Краєзнавчий музей з 2012 р. знаходиться в приміщенні Старофлотських казарм. В музеї – 21 зал, і він справедливо вважається найсучаснішим за дизайном та інфраструктурою на півдні.  Філією краєзнавчого є музей суднобудування та флоту, що знаходиться в колишньому будинку Штабу флоту. Це єдиний в державі музей суднобудування, і після окупації Криму він став найбільшим морським музеєм в Україні. Найцікавішими його експонатами є понад 100 моделей кораблів. Художній музей засновано 1914 року на пам’ять художника-баталіста В. Верещагіна (1842-1904), який загинув під час російсько-японської війни на одному лінкорі з уродженцем Миколаєва адміралом С. Макаровим. Після Другої Світової розграбовану колекцію відновили, дещо вдалося повернути, експозицію доповнили роботами інших майстрів, у т.ч. І. Айвазовського та Р. Судковського. Тут з’явилися картини таких майстрів, як Ф. Боровиковський, Ф. Тропінін, А. Куїнджі, І. Левітан. Є і зал західноєвропейського живопису. Але найбільш відомою атракцією міста є зоопарк - найбільший в Україні за кількістю видів тварин (близько 5,5 тис. тварин 500 видів). В ньому живуть найстарша тварина з тих, що мешкають в зоопарках України – алігатор Вася, який народився аж 1947 р., а рівно найстарші в Україні шимпанзе та бегемот. Історія зоопарку з 1901 р., коли публіці була відкрита акваріумна колекція, зібрана популярним міським політиком Миколою Леонтовичем (1876-після 1939), який пізніше 11 років був міським головою. Зоологічний відділ в Миколаєві відкрився 1925 року. На сучасній території в 23 га зоопарк знаходиться з 1978 р.  І наостанок – ще один цікавий факт: Миколаїв є другими в Україні містом левів: в ньому налічується понад 30 скульптур, малюнків, фрагментів декору та графіті царя тварин. Павло Ковальов

Велика Британія, США та Нідерланди сформували авіаносну ударну групу (Carrier Strike Group) - найбільшу в Європі за майже 20 років, повідомляє пресслужба британського Королівського флоту. Група зібралася для спільних тренувань разом із партнерами по НАТО у Північному морі - найбільших щорічних навчань НАТО Joint Warrior. Вона складається з 9 кораблів, 15 винищувачів, 11 гелікоптерів та 3000 військових з трьох країн. Головним судної групи є британський авіаносець HMS Queen Elizabeth. До неї також входять одні з найдосконаліших есмінців НАТО – HMS Diamond та HMS Defender, американський ескадрений міноносець USS The Sullivans, британські фрегати HMS Northumberland та HMS Kent, нідерландський фрегат HNLMS Evertsen. «Разом із партнерами в НАТО ми будемо готові діяти навіть за найскладніших обставин… Це потужний фактор стримування для ймовірного противника», - зазначає командувач групи Стів Мурхауз. Зазначається, що ще 2 судна британського військово-морського флоту - RFA Tideforce та RFA Fort Victoria - будуть забезпечувати постачання пального, продовольства та боєприпасів, щоб уможливити тривале перебування ударної групи у відкритому морі.

Хроника весны 2014 года. С оккупацией Крыма Росии досталась и значительная часть украинского военного флота. С захваченных кораблей сняли украинскую символику и закрасили названия.

Сьогодні, 5 грудня, напередодні Дня Збройних Сил України, відбулася церемонія присвоєння назв 4-ом новозбудованим для Військово-Морських Сил ЗС України малим броньованим артилерійським катерам. Враховуючи клопотання територіальних громад катери проекту 58155 отримали іменні назви - “Вишгород”, “Кременчук”, “Лубни” і “Нікополь”.У заході взяли участь представники Командування ВМС ЗС України, органів державної та місцевої влади, міські голови населених пунктів, назви яких отримали катери, правління ПАО “Завод “Кузня на Рибальському”, ветерани, волонтери, громадськість.- Разом, однією командою, за підтримки промисловості, органів влади та місцевих громад, ми долаємо існуючі проблеми та продовжуємо рух вперед і свідченням тому стала головна подія цьогорічного відзначення - 4 нових малих броньованих артилерійських катера, побудованих для Військово-Морських Сил, отримали свої іменні назви на честь українських міст, - зазначив командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко. - Державні випробування катерів вийшли на завершальний етап і вже найближчим часом вони поповнять бойовий склад вітчизняного флоту, - наголосив керівник виду ЗС України.Віце-адмірал Ігор Воронченко розповів про досягнення і перспективи флоту, акцентувавши, що головною цінністю Військово-Морських Сил були і залишаються люди, які сильні не лише зброєю, а й високим моральним і патріотичним духом. Він привітав усіх присутніх з Днем Збройних Сил України та Міжнародним днем волонтера, висловив вдячність за щиру підтримку і допомогу. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників України, які віддали своє життя за Батьківщину.Варто зазначити, що вже ближчим часом у бойовому складі ВМС ЗС України нараховуватиметься 6 малих броньованих артилерійських катерів. На трьох новозбудованих бойових одиницях командирами є лейтенанти – цьогорічні випускники Інституту ВМС Національного університету “Одеська морська академія”.Наразі у Чорному морі проводиться тактичне навчання малих броньованих артилерійських катерів у складі 6 одиниць, за яким, перебуваючи на борту фрегата “Гетьман Сагайдачний” спостерігає командувач ВМС ЗС України. Заходи до Дня Збройних Сил України проходять і в інших гарнізонах.Прес-центр КомандуванняВМС ЗС України.

Через день після завершення міжнародних навчань «Сі Бриз-2017» в Одесу знову завітали кораблі Північноатлантичного альянсу. Есмінець Королівського Військово-морського флоту Великої Британії і фрегат ВМС Туреччини входять до Другої постійної військово-морської групи НАТО (Standing NATO Maritime Group Two – SNMG2). Флагманським кораблем є британський Duncan, ним командує жінка – капітан 2-го рангу Елеонор Стек. Найближчими днями українські, британські, турецькі військові моряки проведуть спільні тренування. «Ваша безпека – це безпека Європи», – заявила надзвичайний і повноважний посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф.

В Одесі ритуалом підняття військово-морського прапору, стеньгових прапорів та прапорів розцвічування на бойових кораблях, катерах і суднах 2 липня розпочалися урочисті заходи з відзначення Дня Військово-Морських Сил Збройних Сил України. У ритуалі взяли участь особовий склад флоту, керівництво Генерального штабу ЗС України, Командування ВМС ЗС України, ветеранська громадськість. Після цього на зовнішньому рейді відбулося покладання вінка та квітів на воду на знак вшанування па’мяті загиблих військових і цивільних моряків. У морі до ритуалу приєдналися і навчальні катери «Чигирин» та «Нова Каховка», які з курсантами Інституту Військово-Морських Сил на борту щойно повернулися із далекого походу.Основні заходи пройшли в районі морвокзалу та акваторії Одеської затоки. Так, на причалі проведено ритуал вшанування пам’яті 38 військовослужбовців флоту, які загинули в зоні проведення АТО. Також відбулося нагородження особового складу ВМС державними, відомчими та регіональними нагородами. 5 військовослужбовців та членів їхніх сімей отримали сертифікати на житло від будівельної компанії «Будова».Численні мешканці і гості Одеси мали змогу спостерігати десантування парашутистів, рятувальної пошукової групи, демонстрацію елементів льотного вишколу. Крім того, відбулися велопробіг у тільняшках, презентація військових навчальних закладів ВМС ЗС України, дефіле і виступ військового оркестру, черговий етап вітрильної регати на Кубок командувача ВМС ЗС України.Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач ЗСУ генерал армії України Віктор Муженко звертаючись до військових моряків подякував їм за сумлінну службу Батьківщині та відданість морській справі. Одесити і гості міста мали змогу відвідати з екскурсіями бойові кораблі та катери, а також ознайомитися зі зразками озброєння і військової техніки.

Квадраты, ромбы и кривые линии — в начале прошлого века вместо того, чтобы маскировать боевые суда, помогая им слиться с горизонтом, на корабли стали наносить контрастные узоры. В годы Первой мировой британские войска столкнулись с серьезной угрозой — немецкими подводными лодками, которые регулярно разрушали и топили корабли королевского флота. Любые попытки замаскировать суда оказывались неудачными: традиционная раскраска, эффективно скрывавшая военную технику на суше, в условиях моря просто не работала. Решение проблемы предложил художник Норман Уилкинсон, как раз проходивший службу в одном из подразделений ВМФ Британии. Узнав об очередных потерях своего флота, он стал разрабатывать новый тип маскировки военных кораблей, вскоре ставший известным как «ослепляющий камуфляж». Вместо того чтобы скрывать судно, пытаясь сделать его невидимым для противника, Уилкинсон посоветовал раскрасить его корпус яркими абстрактными узорами — предполагалось, что такой камуфляж исказит очертания корабля и усложнит для противника процесс оценки расстояния до него, его скорости и курса.Если сегодня все эти данные можно получить с помощью специальных приборов, в 1910-х такая работа выполнялись военными на глаз — им необходимо было визуально определить положение судна противника и отправить торпеду с расчетом предполагаемой скорости и направления его хода. При использовании же «ослепляющего камуфляжа», утверждал Уилкинсон, сделать это было в разы сложнее: через перископ немцы с трудом могли понять даже то, где у корабля находится нос, а где корма. Несмотря на главный недостаток такой раскраски — яркие цвета и узоры делали судно более заметным, — руководство британского флота все же согласилось взять ее на вооружение. «Ослепляющий камуфляж» активно использовался вплоть до середины XX века и применялся как Великобританией, так и другими странами, в том числе США. При этом эффективность такой раскраски до сих пор оспаривается. Одни критикуют ее, утверждая, что идею приняли в разгар боевых действий и как следует не обдумали, другие — в том числе немецкие военные, сталкивавшиеся с такими кораблями в бою, — считают, что метод себя полностью оправдывал.