Якщо ми роззирнемося у своєму домі, то переважно побачимо всього-на-всього три російські продукти: газ, телевізійні канали і книжки з Росії. Уряд почав шукати шляхи диверсифікації української енергетики, РНБО вчиться протидіяти антиукраїнському пропагандистському безумству російського телебачення. Настав час влаштувати нелегке життя й російській книжці.

Шпигунське ремесло, попри прадавність цієї професії, річ невдячна і складна. Складна, бо передбачає багато різноманітних небезпечних маневрів і дій та вчинків далеко за межами моральності, які здійснюються з метою захисту інтересів своєї вітчизни. Але наприкінці усього хитросплетіння комбінацій можна не лише не отримати очікуваного результату, але і з подивом і шоком відкрити, що у тебе під боком, в твоїй державі є ціла інституція, яка вважає себе поза законом і мораллю, яка береться судити за тебе, що є добре, а що погано, хто має жити, а хто померти, а до того всього ще й краде гроші.

Я думаю, в нашей стране к осени настанет мир. У меня есть сомнения, что нынешняя Верховная Рада, даже если она будет послушна президенту, может быть работоспособной. Но, очевидно, в условиях новой старой Конституции, в период необходимости массированного законотворчества, без нее - никак.

Лето продолжается, чемпионат мира по футболу заканчивается, и спекулянтам, как и другим белым воротничкам, скоро придется привыкать жить без футбола. И придумывать другие темы для обсуждения в офисе, пока летнее затишье убаюкивает рынки.

Пару дней назад, когда только появилась новость о мистической телепортации Нади Савченко в Воронеж, я написал пару строк о том, что Путин еще не понял, какую ошибку совершил.

Хитами последних двух недель являются, пожалуй, два рассуждения — о том, что ветераны АТО вернутся домой и всем покажут (тожество сил добра) и о том, что осенью нас ждет социальный взрыв (торжество сил зла). Разумеется, возможны варианты. Например, многие полагают, что ветераны АТО тоже примут участие в социальном взрыве на стороне сил зла потому, что... потому.

Обстановка, сложившаяся в Донбассе, весьма благоприятна для того, чтобы в кратчайшие сроки подготовить АТО к финальной стадии.

Если проанализировать все интервью, которые бывший повелитель Донбасса Ринат Ахметов дает в последние месяцы, то в его высказываниях, как в капле воды, отразятся все те стереотипы, которыми Партия Регионов и ее «олигархи» кормили Донбасс.

Перемир’я закінчилося, антитерористична операція відновилася, активізувалися дипломатичні переговори, щоб знову відкласти зброю і спробувати домовитися. Але домовлятися можна лише з тими, хто приймає рішення. Немає сенсу вести переговори з донбаськими терористами, адже останнє слово все одно за Путіним. Тому хай собі триває АТО, а світ і Україна паралельно намагаються взаємовигідно домовитися з Росією. Формула з «або» Україну не влаштовує, ми зацікавлені тільки в «і-і»: і АТО, і переговори – одночасно.

Во всей этой истории с майданами и войнами есть один момент, который не дает мне покоя. Этот момент связан с тем, как видятся украинские события за рубежом. Причем видятся не столько простыми обывателями, сколько активными людьми, которые будут определять будущее. Этот взгляд, как мне кажется, сильно мешает событиям развиваться в благоприятном для всех русле.